Сотні бродячих собак, які нерідко нападають на людей та розповсюджують сказ. Чому Житомирська міська рада бездіяльна та як отримати грошову компенсацію, якщо Ви постраждали від нападу безпритульних собак? Як вирішується вищезгадана проблема? Спробуємо розібратися.
Люди не винні?
Це, скоріше за все, питання риторичне, адже логічно, що тварина потрапляє на вулицю, якщо її викинули з дому. Зазвичай так вчиняють, коли в господаря бракує грошей для утримання або ж коли домашній улюбленець був іграшкою для дитини, а потім став непотрібним. Алергія, народження дитини, переїзд. У разі смерті хазяїна (якщо більше немає кому піклуватися) тварина також стає безпритульною. А собаки, які народжуються на вулиці, автоматично вважаються такими.
Міська влада «активно» веде боротьбу з цією проблемою:
Центр захисту тварин відкрили лише у 2016 році
Відповісти на резонні питання: «Чому так довго?» та «Що робили раніше?» міська рада за потрібне не вважає.
Запит до міської ради…
та відповідь на нього
Як бачите, питань набагато більше, ніж відповідей. Однак дещо з’ясувати все ж вдалося. До 2011 року в Житомирській області існував лише один притулок для тварин — у Коростені та ізолятор у Житомирі. Потім за підтримки Василя Кравченка, на той час начальника управління ветеринарної медицини в м. Житомирі, створили притулок для перетримки бродячих собак, де їх стерилізували та утримували до загоєння ран. Проте потім відпускали на вулицю.
З 2012 по 2015 роки проводили масову стерилізацію у співпраці з міжнародним благодійним фондом «Чотири лапи».
Центр захисту тварин
Також у 2012 році міська рада купила приміщення на вулиці Баранова, 67 (зараз — Параджанова) під притулок для бездомних собак. З того часу почалася довга історія проведення будівельних робіт, які весь час відкладали у довгий ящик. У подробиці вдаватися не будемо, адже детальна інформація є на сайті «Центру захисту тварин» (http://tvaryny.zt.ua).
На першому фото зазначено дату офіційного відкриття центру (20.09.2016), однак на баланс міськради він перейшов 15 грудня, а офіційна реєстрація відбулася через 15 днів (30 грудня).
Від самого початку центр мав здійснювати наступні функції:
Інформація з сайту «Центру захисту тварин» (http://tvaryny.zt.ua)
Однак насправді ж він виконує не всі з перерахованих функцій (фото 3). На даний час центр займається відловом, стерилізацією, вакцинацією та відпуском тварин. У відповіді на офіційний запит немає ні слова про те, що тварин утримують до моменту загоєння ран. Їх просто повертають на місце відлову. Це все одно, що, наприклад, вирізати людині апендикс і одразу ж відправити додому. Проте в цьому випадку тварина повертається не додому, а на вулицю, на місце звичного перебування. Тут треба віддати належне волонтерам, завдяки яким тварини продовжують своє існування. Вони їх годують, утримують в міні-притулку або ж в себе вдома, шукають майбутніх господарів разом із «Центром захисту тварин».
Це комунальне підприємство також надає ветеринарні послуги, займається підбором трупів тварин та тимчасовим утриманням опікунських (себто домашніх тварин). Таку відповідь дала міськрада. Але на сайті центру у Статуті підприємства є інша інформація:
Статут комунального підприємства «Житомирський центр захисту тварин»
Статут комунального підприємства «Житомирський центр захисту тварин»
Відповідь «Центру захисту тварин» на офіційний запит дещо відрізняється від відповіді міськради, а також від офіційного Статуту, розміщеного на сайті комунальної установи.
Відповідь підприємства на звернення для отримання публічної інформації
Реабілітацію тварин проводять волонтери, а не центр. Тому надану інформацію не зовсім можна вважати правдивою. І той факт, що у трьох документах міститься різна інформація, дещо бентежить.
Стерилізація собак — рішення чи необхідність?
Ця процедура є необхідною, якщо враховувати, що кількість безпритульних собак у місті надзвичайно велика. Це хоч якось допомагає контролювати популяцію. Однак не всіх собак вдалося відловити та стерилізувати.
Безпритульні собаки на зупинці «Проспект миру»
Безпритульні собаки на зупинці «Проспект миру»
Та й не можна не враховувати той факт, що багато тварин знову опиняються на вулиці по «добрій волі» господаря. Не стерилізовані тварини знову дадуть потомство, стерилізовані собаки знову опиняться на вулиці. Замкнуте коло. Так що ні, це не рішення.
Місту потрібен притулок: для собак-інвалідів, і для відловлених та простерилізованих тварин!
А він, як відповідає «Центр захисту тварин», Статутом підприємства не передбачений. Проте передбачений готель для домашніх тварин:
Частина відповіді підприємства на інформаційний запит
Повернемося до стерилізації. За час свого функціонування «Центр захисту тварин» стерилізував 380 собак та витратив на це (разом з відловом, вакцинацією та поверненням та підбором загиблих тварин) близько півмільйона гривень.
Бюджет підприємства та витрати
Бюджет підприємства та витрати
Захмарна сума чи не так?
Так здається лише на перший погляд. За нехитрими підрахунками отримуємо приблизно 1150 гривень на кожну собаку. Інформацію не можна вважати точною, адже там є й інші витрати. Вартість стерилізації собаки у ветеринарних клініках при ЖНАЕУ складає 300-400 гривень. У приватних клініках вартість такої операції набагато вища (300-650). А ще ж перевезення, вакцинація від сказу…
До речі, про сказ. Безпритульні собаки часто нападають на людей, а це загрожує небезпечними хворобами.
Статистика від ЦМЛ № 1
Цифри за перше півріччя 2017 року наближаються до даних, отриманих у 2016 році. А можуть і «обійти» їх. І це тільки одна лікарня. Ми подавали запит до Житомирської обласної дитячої лікарні, але надавати відповідь там відмовилися.
40 уколів в живіт давно відійшли в минуле. Зараз система діє по-іншому.
Тривалість лікування та протипоказання
Курс профілактики сказу становить близько трьох місяців. Всього потрібно 9 ін’єкцій вакцини. Протипоказань для вагітних, дітей і будь-якої іншої категорії немає. Фактично в організм людини вводять вірус, з яким він бореться, виробляючи антитіла.
Від чого утриматися
Хворому на цей час бажано утриматися від вживання алкогольних напоїв, сонячного опромінення, прийому медикаментів, які можуть спровокувати зниження імунітету.
Спостереження за собакою чи вакцинація?
Якщо є змога спостерігати за собакою, особливо це стосується домашніх тварин, то це потрібно робити протягом 10 днів. Якщо з нею нічого не сталося — перериваємо щеплення.
Можливі хвороби
При укусах собак, крім сказу, людина може також захворіти правцем та іншими хворобами, що є у ротовій порожнині собаки, тому рану першочергово треба обробити», — розповів виконуючий обов’язки завідувача травматологічного відділення ЦМЛ № 1 Дмитро Маєвський.
Порятунок постраждалих — справа рук самих постраждалих?
В жовтні 2014 року на житомирянку Людмилу в районі Польової накинулися собаки. Вони пошматували їй ногу. Жінці довелося за свої кошти купувати всі препарати, необхідні при укусах бездомних собак. Вона вимагала від міської влади вирішення цієї проблеми, однак цього не відбулося. Тому пані Людмила була змушена звернутися до суду. Цей випадок освітили канали ICTV, 1+1 та СК1, велика кількість місцевих ЗМІ. Однак кошти їй вдалося отримати лише через рік. І не в повному обсязі. Загальна сума позову складала 200 000 гривень, з них за рішенням суду виплатили лише 12 тисяч.
Для того, щоб дізнатися чи знають люди, як діяти в подібних ситуаціях, ми опитали знайомих, друзів та користувачів Facebook.
Напад зграї
Рік тому на мене кинулася зграя собак. Я проходила повз старий костел, ходжу там щодня, цих собак бачу постійно. Раптом вони оточили мене з усіх боків і почали голосно гавкати. Їх було 6 чи 8. Єдине, що я могла зробити — стояти з піднятими руками, бо боялася, що мене почнуть за них кусати, і кричала доти, доки не вийшла працівниця костелу. Вони послухались її і відійшли.
Страх та стрес погіршують реакцію
Я дуже боюся собак, бо це вже не перший напад. Коли на тебе нападає зграя собак — важко зосередитися і згадати, що треба робити, хоч я не раз про це читала, але діяла навмання», — розповіла Ганна, мешканка Житомира.
Більшість опитаних нами людей або не знає, що робити в такій ситуації, або ж в стані стресу «стоїть, як вкопана». Поради про те, що слід і чого не слід не робити, коли нападає собака і багато чого іншого, дав Богдан Содолінський, кінолог науково-дослідної лабораторії кінології ЖНАЕУ:
Чому собаки нападають?
«Собаки збираються в зграї в місцях, де їх підгодовують, охороняють його, нападаючи на незнайомих людей. Вони бачать людину зсередини. Собака може напасти на людину навіть, якщо їй не сподобається якийсь її рух. Рукою, ногою, пакетом. Варто одному почати гарчати, як на людину кинеться ціла зграя. Безпритульні пси реагують на транспорт, на людей у стані алкогольного сп’яніння (бо не люблять цей запах).
Як уникнути нападу?
Не варто ходити в місцях скупчення собак, біля занедбаних будинків, тощо. Краще обійти їх та не провокувати на конфлікт.
Що робити, якщо тварина все ж напала?
Не можна показувати страх (хоча це й дуже складно, якщо людина боїться собак), адже вона його відчує. Дивіться їй у вічі, вона побачить, що ви сильніші за неї. Можна відволікти пса чимось смачним і спокійно піти. Потрібно знайти якесь підвищення, як от лавка, дерево чи паркан, і залізти на нього, щоб дочекатися допомоги або того, що собака піде сама. Категорично не можна махати руками, бити собаку, бо це викличе в неї ще більшу агресію».
До речі, в лабораторії кінології ЖНАЕУ за словами завідувача Володимира Лойка є каністерапія (лікування та реабілітація за допомогою собак — Ю. С.), а також особлива собака Санта.
Санта — безпритульний дорослий лабрадор, який зараз є мешканцем лабораторії кінології, успішно допомагає реабілітувати воїнів АТО та знімає стрес у дітей
Переїзд — не вирок для собаки
“Санта була подарована нам у зв’язку з переїздом господарів з приватного сектору на квартиру. Вона дуже хороша, знаходиться у нас вже третій рік. Зараз ми приміняємо її більше для гри з дітьми з різних шкіл”.
Проект «Друг героя»
У 2015 році Санта отримала сертифікат “Друг героя”, адже стала єдиною собакою (з чотирьох привезених нами), що змогла пройти тести для собак-терапевтів для реабілітації військовослужбовців після війни у госпіталях.
Реабілітація воїнів АТО.
Вона двічі побувала у Житомирському воєнному госпіталі та один раз у Бердичівському. Ми також допомагаємо прилаштувати собак, якщо господарі переїжджають або не можуть їх утримувати. Так у 2016 році за проектом “Друг героя” ми віддали собаку до Романівського району в родину загиблого бійця. Санта — собака, що надає людям психологічну допомогу, допомагає розслабитися та піднімає настрій. А чи варто звертатися до психолога?
Безперечно, консультація психолога у випадку з дитиною є бажаною та необхідною, дозволяє знизити тривожність та подолати страх перед собаками, вважає Лариса Бутузова, кандидат психологічних наук та практикуючий психолог:
Залякування дітей — правильно?
«Про безпеку дітей, звісно, потрібно дбати завчасно. Проте залякування не найефективніший спосіб у цьому випадку, оскільки може сформувати емоційний розлад ще до настання загрози. Однак пояснювати дитині те, що з тваринами потрібно поводитись обережно — доцільно та необхідно.
«Перша» психологічна допомога
Зазвичай, після надання дитині першої медичної допомоги та проведення необхідної вакцинації від сказу, батьки покладаються на те, що з часом дитина “переросте” страх собак або “минеться само собою”. Візит до психолога відтерміновується до того моменту, коли у дитини виникають вже хворобливі реакції, які бентежать батьків: нічні страхи, панічні атаки, невротичні розлади, заїкання тощо.
Наслідки для дітей…
Якщо постраждалій дитині не надати своєчасної психологічної допомогти, залишивши все як є, потім це може викликати нічні страхи, напади паніки при появі тварини, яка наближається, підвищену плаксивість, регресивну поведінку, може розвиватися сноходіння та сноговоріння.
…та дорослих
Для дорослої людини наслідки можуть бути такі ж, як і для дітей, проте може мати місце і актуалізація деструктивних емоційних станів (пригнічений настрій, пасивність, агресивність тощо) внаслідок загострення хронічних захворювань, що можуть з’явитися як внаслідок погіршення психосоматичного самопочуття, так і від побічних ефектів медикаментозної терапії».
Отже, яке ж рішення цієї проблеми?
- Створити повноцінний притулок.
- Нормативно врегулювати введення штрафних санкцій за те, що люди викидають тварин на вулицю. Ми ж йдемо до Європи, то чому не скористатися досвідом наших найближчих сусідів, в яких за жорстоке поводження з твариною господар виплачує штрафи, при чому суми немаленькі.
- Допомагати волонтерам прилаштовувати собак, годувати їх, доглядати, перетримувати.
Будьте відповідальними, зважуйте всі «за» і «проти», якщо вирішили завести домашнього улюбленця. Оминайте зграї бродячих собак та будьте здорові.
Юлія Скублєвська
Матеріал по темі: Тварини на снігу: ви «за» чи «проти» них?
Будьте першим, хто прокоментував "«101 житомирський далматинець» або жорстокі реалії безпритульного собачого буття"