Де шукають «скарби Шодуара»? Таємна золота лихоманка у Житомирі

На початку 90-х років ХХ століття вся Україна шукала легендарне «золото гетьмана Полуботка». Схоже, що сьогодні така ж золота лихоманка заволоділа Житомиром. Барон Іван Максиміліанович де Шодуар – не тільки «наше все», але й наш місцевий Полуботок. Одні язики плещуть, що він заховав свої скарби десь у межах міста. І ніхто їх досі не знайшов. Інші кажуть, що хтось знайшов – але нікому нічого не сказав…

Поміщик Волинської губернії; колекціонер творів мистецтва; меценат; художник; хімік. Іван де Шодуар був також небайдужим до живих істот і посідав місце голови Російського товариства захисту тварин. Історичне коріння роду де Шодуарів походить з Франції. Титул барона був отриманий предками Шодуара ще від баварського короля.

Він народився 1859 року і помер у віці 60 років. За свого життя був і на державній службі в житомирській канцелярії волинського губернатора, і почесним мировим суддею Житомирської судової мирової округи, і повітовим предводителем дворянства. Також прославився тим, що був попечителем гімназії в Житомирі, де за його кошти була зведена церква. Свої гроші барон жертвував на різні добрі справи: на будівництво дитячого притулку, на облаштування метеостанції, на потреби товариств та лікарень.

Анна Вальд: економка, покоївка чи кохана жінка?

В далекому 1903 році коштом барона був збудований будинок у модному тоді стилі «модерн».  Після смерті власника будинок використовувався як краєзнавчий музей, але під час Другої світової війни будівлю, на жаль, майже знищили. Сьогодні на залишках особняка де Шодуара розкинулася приватна садиба, яка мало чим нагадує оригінал. Від барона фактично залишилася лише назва провулку: Шодуарівський.

Родовий маєток барона знаходився на території нинішнього Андрушівського районі Житомирської області у с. Івниця. На даний час там можна побачити лише певні його фрагменти.

Помічницею у домашніх справах та у роботі, вірним другом та товаришем барона була його покоївка Анна Вальд . Після того, як барон в 1902 році став прикутим до інвалідного візка, саме ця жінка завжди була з ним поруч. В усіх інформаційних джерелах вказується, що вона була чи то покоївкою, чи то хатньою економкою. Однак за словами людей, які пам’ятали ту пару, Анна була для барона коханою жінкою. Але ніколи не була його офіційною дружиною.

«Шодуарівський парк імені Юрія Гагаріна»

Поруч з особняком барона створили затишний парк з різноманітними рослинами та скульптурами, сходами (що налічують 184 сходинки!), оглядовим майданчиком, альтанкою… Знайоме місце? Так, це відомий парк ім. Гагаріна, який нібито перейменували на Шодуарівський.

Почалося все два роки тому, коли житомирський журналіст Сергій Фещенко організував збір підписів за зміну назви житомирського парку ім. Гагаріна на Шодуарівський Тимчасова депутатська комісія з питань перейменування вулиць на черговому засіданні 3 лютого 2016 року, прийняла рішення про розгляд питання стосовно перейменування 4 вулиць та парку ім. Гагаріна.

Обговоривши пропозиції міської топонімічної комісії, тимчасова депутатська комісія проголосувала за перейменування 4 вулиць та міського парку  ім. Юрія Гагаріна на Шодуарівский.

Парк нібито перейменували – але міська влада та городяни досі не можуть зрозуміти, яка ж назва є офіційною та правильною.

Для парку завозили екзотичні рослини з різних куточків світу – Європи, Азії, Америки. Серед інших привезли і рідкісне дерево гінкго. Листя рослини нагадують форму серця, тому є поширеною і його романтична назва «дерево кохання».

Події, які пережило місто після 1917 року, залишили свій відтиск на зовнішньому вигляді парку: майже вся ця краса була знищена. Але навіть те, що залишилося – вражає.

Легенда про золото та «діти підземелля»

Серед мешканців Житомира вже багато років ходить легенда про сховані на території парку скарби барона де Шодуара. І не один золотошукач намагався знайти їх. Легенда оповита містичними знаками, які нібито вказують на те, що скарби таки є – і їх можна знайти. Час від часу житомирська земля ніби «бунтує» та ніби прагне відкрити якусь таємницю, що вже стільки років криється під ногами мешканців міста.

1999 року в парку раптово утворилося провалля, оголивши підвальні поверхи маєтку де Шодуара. В січні 2016 року земля під парком знову провалилась, відкривши  чергове підземелля маєтку барона. Ще одне провалля утворилося під час реконструкції тротуарів у центральній частині міста на вулиці Великій Бердичівській 2016 року. Екскаватор, що працював на дорозі, майже провалився під землю, в результаті чого і виявили підземне приміщення, вимощене старовинною цеглою. Люди почали говорити, що це також одне з потаємних сховищ барона де Шодуара.

Нема жодних сумнівів, що підземелля ретельно перерили з надією знайти щось суттєвіше, ніж старі колеса від кінських екіпажів. Якщо припустити, що якісь «діти підземелля» щось таки знайшли – то чи стали б вони розголошувати таку інформацію? Звичайно, ні. Отже, паралельно з легендою про незнайдені скарби – з’явилася й легенда про скарби знайдені. Але без імен головних героїв, які залишилися інкогніто.

У 20-х роках ХХ століття неподалік від цього місця також провалювалась земля. В тих підземеллях нібито (за чутками!) знаходили якісь цінності та старовинні книги, подальша доля яких невідома. Така інформація надихала і буде надихати не одне покоління підпільних шукачів скарбів.

Житомир – центр підземного туризму?

Всі чули про знамениті катакомби Одеси. Але Житомиру теж є чим похвалитися – починаючи від глибокої соляної печери і закінчуючи оцими ж загадковими підземеллями. Здається, міська влада це розуміє. Принаймні, мер Сергій Сухомлин висловився за те, аби залишити підземелля на Великій Бердичівські в якості артефакту, що приваблюватиме туристів.

«Ні в якому разі засипати це підземелля ніхто не буде! Єдине, що ми зараз опрацьовуємо варіант законсервувати дану ділянку і залишити вхід. Законсервувати для того, щоб в осінньо-зимовий період туди не потрапляла волога, тому що вона може призвести до руйнування тієї цегли, яка там є. Багато чуток на рахунок підземель у місті Житомирі, під містом Житомиром, і це не лише чутки, багато є вивчених підземель. Напевно, таке перше підземелля, яке відкрилося у центрі міста, і ми повинні його по максимуму використати для залучення туристів у місто Житомир. Як робиться це у Європі: робиться скляна підлога, можливо, частина тротуару у нас буде під склом, і люди зможуть проходити і під собою бачити це підземелля. Це було б правильно!» – сказав міський голова.

Отже, лихоманка триває. А «діти підземелля» й далі шукають золото та діаманти казково багатого барона…

Тетяна ОВСІЄНКО

Якщо ви любите подорожувати або ж відкривати нові туристичні місця для себе, пропонуємо відвідати красу природи Житомира.

Будьте першим, хто прокоментував "Де шукають «скарби Шодуара»? Таємна золота лихоманка у Житомирі"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*