Скандал у Житомирі: не війна, а «междоусобная брань», в якій винна… Верховна Рада (ФОТО)

День перемоги над нацизмом у Житомирі став також Днем антиукраїнських заяв. Нагадаю: це не якесь збіговисько маргіналів, а офіційне свято, програма якого затверджена міськими чиновниками. І програма ця виглядала, м’яко кажучи, дуже дивно.

За старою традицією, о 10:00 год. біля танка на площі Перемоги зібралася колона для урочистої ходи. На чолі колони йшли патріоти з портретами українських воїнів, які полягли на Сході. До них приєдналися молодики з національними прапорами.

За ними рухалися люди у радянській військовій формі, а також «криптокомуністи» та «крипторашисти», для яких 9 травня – це єдиний день на рік, коли вони можуть легально вийти на вулицю з червоними прапорами.

Осіб з «георгіївськими» стрічками, забороненими для публічної демонстрації, цього разу помічено не було. Ходу охороняла Національна поліція та Національна гвардія.

Об 11:00 процесія досягла Монументу Слави. Розпочався урочистий мітинг.

Першим до мікрофона запросили голову спілки ветеранів Олександра Защітнікова. Одіозна персона (відома нападом на журналіста «Каналу 24») – російською мовою розповідала про «радянський народ», який мужньо боровся з фашизмом.

Далі на сцену вийшов Павло Карпенко, «учасник Другої світової війни», як його представив ведучий. П. Карпенко українською мовою говорив про історичне значення Перемоги, а потім раптово перейшов до сучасних проблем війни та миру: «Верховна Рада не хоче й думати про якесь примирення!» Тобто, на думку пенсіонера, війна на Сході триває через лінощі (чи злу волю) українського парламенту.

Після виступу жіночого хору до мікрофона підійшли клірики УПЦ МП. Вони відслужили молебень російською мовою.

Зокрема, помолилися за душі полеглих у «Великій вітчизняній війні» та Афганській війні. А також за тих, хто загинув… (тут священик на пару секунд запнувся) – в «междоусобной брани». Якщо хтось не зрозумів – це так попи московської церкви назвали агресію РФ проти України. Фінал-апофеоз…

У зв’язку з цим інцидентом редакція Times.Zt.Ua запитує у міської влади:

  1. Хто конкретно розробив план святкових заходів 9 травня?
  2. Чому серед спікерів мітингу опинилися особи, відомі своїм недружнім ставленням до української держави?
  3. Чому під час заходів лунали ганебні антиукраїнські заяви?
  4. Хто конкретно понесе за це відповідальність – і яку?

Очікуємо відповіді.

Тарас СТРІЛЬЧИК


4 коментарів до "Скандал у Житомирі: не війна, а «междоусобная брань», в якій винна… Верховна Рада (ФОТО)"

  1. Священики служили молебень на церковно-слов’янсmкій мові, але не на російській! Не вводьте людей в оману!!!

    • Анатолію, “церковно-слов’янської” мови як такої не існує. Більше того – її ніколи не існувало і вона ніколи не мала кодифікаційної норми. Була староболгарська мова, яку взяло за основу духовенство ранньохристиянської Русі. Але з часом вона зазнавала величезного впливу народних говірок. Станом на початок 17 століття мова київської літургії РАЗЮЧЕ відрізнялася від мови московської літургії. Київська норма передбачала м’яке фрикативне “г” і цілий пласт західнорусинської лексики, яку в Москві не вживали і часто навіть не розуміли. Після приєднання Лівобережжя до Московії почався наступ на київську норму. Пьотр І видав масу указів, які забороняли видавати “литовским наречием” будь-які книги. У 18 столітті почалася активна інвазія московських попів в українські приходи. Цей процес досяг апогею в часи Ніколая І, який знищив греко-католицьку церкву на Правобережжі і викинув усіх місцевих священиків з кафедр. На зміну їм привозили “правильних” попів з “великоросійських” губерній, а уніатів насильно обертали у православних. Російські священики правили служби архаїчним діалектом російської мови, яку видавали (і зараз видають) за “церковно-слов’янську”. Але граматична основа цієї мови – російська і ще раз російська.
      Ще додам від себе: у болгарів термін “церковно-слов’янський” викликає регіт. Я згадую свого викладача професора Стоянова – і розумію, чому. Ну, для порівняння: коли українець чує, що “Розпрягайте, хлопці, коней” це “старинная казачья кубанская песня” – він регоче так само. 🙂
      Т. Стрільчик

  2. Cвященики служили молебен на церковно-слов’янській мові! Не вводьте людей в оману!!! Служити російською мовою заборонено навіть в Росії.

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*