Вакцини від COVID-19 – ефективність, доцільність та безпечність

Під час пандемії коронавірусу в світі вчені не сиділи, склавши руки, і сьогодні ми отримали шість офіційно зареєстрованих вакцин. Журналісти Times.ZT розібрались, які ж вакцини від COVID-19 взагалі існують, наскільки вони безпечні та ефективні. 

Вакцинацію, яка має запобігти поширенню COVID-19, розпочали вже майже у тридцяти країнах світу.

Нещодавно Президент України пообіцяв, що офіційно вакцинація почнеться в лютому. В Україні закупили лише китайську вакцину, проте зважаючи на її 50,4% ефективність, взагалі не зрозуміло, чи варто її застосовувати.

Наприкінці 2020 року Євросоюз  затвердив американсько-німецькі вакцини від COVID-19 Pfizer Inc. та BioNTech SE , а вже наприкінці грудня в країнах ЄС почалася масова вакцинація. У той час в Сполучених Штатах Америки та Канаді  дозволили ще й використовувати вакцину Moderna Inc (США).

Британська AstraZeneca також дозволена для використання. Нею вже навіть почали масово вакцинувати населення, паралельно із ще однією вакциною в Британії від BioNTech/Pfizer.

У Китаї ж в цей час активно використовують принаймні три вакцини вітчизняного виробника – Biotec (CNBG) та Sinovac Biotech. Останньою також вакцинують в Туреччині та Бразилії.

Ефективності російської вакцини не довіряє ні Європа, ні Україна. Більше того, навіть місцеві лікарі не готові вакцинуватись вітчизняним продуктом.

Відмінності вакцин

Головна ознака, що відрізняє, наприклад, американську вакцину від німецької – це умови зберігання. 

Вакцина BNT162b2 створена двома фарм компаніями – американською  Pfizer та німецькою BioNTech. Препарати можуть зберігати свої властивості лише за температури зберігання -70 С, причому змінювати режим не можна навіть під час транспортування. Виробник цієї вакцини наголошує, що лише під час останніх 5 днів перед введенням препарату його можна зберігати при температурі від +2 до +8 С. 

BNT162b2 ефективна на 95%: під час клінічного дослідження провакцинували 43 тис. людей. З них після вакцинації заразились коронавірусом 170 осіб, але 162 хворих замість вакцини отримали плацебо. Після першої дози ін’єкції дослідники зафіксували 82 % ефективності вакцини, а через тиждень, після застосування  другої дози – 95 %. З побічних реакцій можлива алергія. Зокрема у п’яти з вакцинованих вона з’явилася у перші дні після ін’єкції. Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) зауважило, що таку реакцію могла викликати хімічна речовина поліетиленгліколь, яка є в складі обох схвалених у США вакцин — Pfizer і Moderna.

Вакцину фірми Moderna (США) «mRNA-1273» необхідно зберігати лише півроку при температурі -20 С. Згідно досліджень, які закінчились у грудні 2020 року, ефективність становить 94,5%. У клінічних дослідженнях препарату взяли участь 30 тис. піддослідних, з них 95 все ж захворіли, а на 90 вакцина взагалі ніяк не подіяла, адже використали плацебо.

Згідно інструкції, ін’єкцію здійснюють двічі з інтервалом у 28 днів, при цьому стійкість організму до зараження становить 3 місяці. Вже до квітня 2021 року компанія планувала виготовити 145 млн доз вакцини. Після уколу  вакциною Moderna можливе відчуття болю в місці уколу, запаморочення, слабкість чи навіть легка або серйозна алергічна реакція. Проте МОЗ США все ж дозволило використовувати вакцину й закупило 6 млн доз препарату після того, як Moderna почали використовувати в Ізраїлі. Ін’єкції цієї вакцини також застосовують в Британії.

Замість того, щоб запускати в організм ослаблений вірус, всі три вище описані вакцини змушують клітини нашого організму самостійно виробляти той самий шиповидний білок, який є на поверхні вірусу, що викликає Covid-19, і запускає імунну реакцію на формування антитіл. 

Британська фармацевтична компанія AstraZeneca вказала лояльніші умови для зберігання своєї вакцини. Її дія зберігається впродовж півроку за температури від +2 до +8 С. Вакцину було розроблено в Оксфордському університеті на початку 2020 року. У Британії першими підтримали ефективність вакцини та встигли замовити 100 млн доз. Вже цього року використання AstraZeneca ухвалили в Індії, Угорщині та Мексиці. Остання запланувала використати 75 млн доз препарату. 

Вакцина китайської фармкомпанії Sinovac Biotech, яку вже закупили в Україні, за даними виробників також зберігає свої властивості при температурі від +2 до +8 С аж протягом трьох років.

Вчені взяли дещо змінений звичайний аденовірус, що викликає застуду у шимпанзе, і додали до нього фрагмент генетичного коду нового коронавірусу.

У 2020 році вакцина клінічно досліджувалась одразу в кількох країнах. Міністр МОЗ України Максим Степанов, зазначив, що саме Sinovac Biotech закупили, щоб вакцинувати українців. Використовуватиме цю вакцину також Індонезія, а Туреччина вже навіть зробила перше щеплення міністру охорони здоров’я Ахмету Демірджану. Виробник зазначив, що вакцина буде ще ефективнішою, якщо збільшити інтервал між ін’єкціями до 21 дня, але така заява не була підтверджена відповідними дослідженнями. 

Sinovac Biotech зараз також застосовується в КНР, Сінгапурі, Малайзії та на Філіппінах.

Однак її ефективність була поставлена під сумнів за час однієї з останніх стадій випробувань в Туреччині, Індонезії та в Бразилії, де вчені заявили, що її ефективність становить лише 50,4%.

У Російській Федерації також розробили свою вакцину – Супутник V. Виробник зазначає 92 % ефективності.

Проте у світових ЗМІ інформують, що РФ не взяла до уваги важливі етапи розробки і не представила наукові дані про випробування вакцини. Вакцинація в Росії розпочалась 5 грудня 2020 року. 

Незважаючи на сумніви, 300 доз вакцини Супутник V вже закупила Аргентина.

13 січня 2021 у Казахстані зареєстрували власну вакцину від коронавірусу «QazCovid-in» і планують схвалити російську – Супутник V. 

Коли Україна почне вакцинацію

19 січня було зареєстровано законопроєкт № 4613, завдяки якому Україна зможе використовувати вакцини Pfizer/BioNTech, Sinovac Biotech, Moderna, Sinopharm, AstraZeneca. Про це повідомив Голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький на своїй сторінці у Facebook.

Що передбачає документ?

Уряд матиме  право реєструвати вакцини для використання за таких умов:

  • наявні дані про успішне проведення доклінічних випробувань;
  • клінічні дослідження проводяться з дозволу відповідних компетентних органів США, Великої Британії, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, Китаю, Ізраїлю, Індії, Мексики, Бразилії або Європейського Союзу;
  • відома потенційна користь лікарського засобу. 

Натомість, Президент України Володимир Зеленський 25 січня анонсував початок вакцинації від коронавірусу вже з наступного місяця. Про це він сказав під час свого відеозвернення з нагоди завершення локдауну.  

Будьте першим, хто прокоментував "Вакцини від COVID-19 – ефективність, доцільність та безпечність"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*