«Доброзичливі, але дезінформовані люди думають, що тварини в дикій природі щасливі, оскільки вони «вільні».» Для цих людей життя диких тварин благородне і значуще, але вони забувають про те, що саме людина викрадає це благородне щастя, кидаючи тварин у крихітні в’язниці і забираючи їх свободу. Але, що таке свобода?
Якщо тварина забезпечена усім необхідним у неволі, має місце для відпочинку, усамітнення, їжу, відповідний догляд, наприклад, вона не буде нервувати і тинятися з кутка в куток, а натомість поводитиметься як власник території. Тварини, які мають безпечну і повністю обладнану місцевість, користуються обмеженою свободою. Їм більше не потрібно турбуватися про хижаків, голодну смерть або суперечки за територію.
Люди мало чим від них відрізняються. Нашими єдиними варіантами для виживання є обмежена свобода або вільне обмеження. Всі ми знаємо, що «вільної» свободи не існує в природі або десь ще. Але чітко розмежувати поняття “свобода” й “обмеження” ми також не можемо, оскільки завжди обмежені у чомусь. Люди щодня слідують загальним правилам. Навіть зараз, коли пишу, я повинна підкорятися певним вимогам та правилам написання. Я зобов’язана це робити, задля уникнення засудження з боку суспільства.
Для нас є неможливим вільне життя, коли ми ув’язнені фізично або емоційно. Обираючи жити своїм життям, ти приймаєш себе і вчишся на своїх помилках, ти поважаєш оточуючих, стаєш смиренним і люблячим до своєї сім’ї та своїх друзів. Ви приймаєте всю різноманітність людей.
Існує безліч образів, які романи та філософи показують нам, натякаючи на те, що в ув’язненні є свобода та щастя, однак…
Ми спостерігаємо обмеження й у буденному житті. Наприклад, батьків, які нав’язують свої переконання дітям, засоби масової інформації, що звужують бачення краси та просувають ненормальні критерії, як бути «ідеальним». Як тоді ми можемо відверто сказати, що почуваємося вільними у суспільстві, де наша нездатність бути самим собою суперечить будь-якому визначенню «свободи».
Ми не відчуваємо свободу в обмеженнях. Ми вільні лише тоді, коли приймаємо себе такими, якими ми є насправді, коли насолоджуємося моментом, а не тонемо в неіснуючих переживаннях.
Насправді, людям не потрібна віра або схвалення інших, аби пережити складні часи. Єдине, що нам потрібно ‒ віра у себе.
Нам потрібне суспільство, де ніхто не буде боятися стати собою, не вдягаючи масок «ідеальних», нам необхідне місце, де нас не сприймуть «не такими» за те, які ми є.
Кожен з нас повинен докласти величезних зусиль, аби виправити те, що зараз відбувається. Зміни починаються з нас. А якщо у вас все ще є сумніви, то у мене є чудовий приклад, історія під назвою “The Starfish Story”(“Історія морської зірки”), авторкою якої є Лорен Ейсл.
«Одного дня чоловік прогулювався вздовж узбережжя й раптом помітив хлопчика, який щось підіймав та обережно кидав у океан. Наближаючись до хлопця, він запитав: «Що ти тут робиш?». І той відповів: «Кидаю морську зірку назад у море. Насувається прибій і руйнуються хвилі. Якщо я не поверну їх назад, то вони загинуть.» «Синку, ‒ сказав чоловік, ‒ хіба ти не розумієш, що там милі берегів та сотні морських зірок? Ти нічого не зміниш!» Хлопчик ввічливо вислухав чоловіка, підняв ще одну морську зірку та кинув її назад у хвилі. А потім посміхнувся й сказав: «Зате я щось змінив для цієї.»
Отже, хочу сказати, що змінити можна будь-що, коли є бажання. Ви можете бути вільними у власному розумінні цього слова й бути найщасливішою людиною у світі. Для цього не потрібні гроші, популярність. Вам лише необхідно розуміти себе, любити себе, бути собою. Це ваше життя, тому проживіть його з насолодою!
Анастасія РОМАЧУК
Будьте першим, хто прокоментував "Чи є свобода в обмеженнях?"