«Якщо би я так керував і таке робив, я би сам подав у відставку» — Дмитро Сосновський про керівництво Федерації боксу України

Гіпотетично звітно-виборна конференція Федерації боксу України має відбутися вже наприкінці листопада цього року у Вінниці. Але не факт. Що відбувається в українському боксі напередодні чергових виборів очільника Федерації кореспонденту Kamp-Sport Василю Танкевичу розповів колишній тренер національної збірної України,   найкращий тренер світу 2011 року, Дмитро Сосновський. 

Насьогодні Федерацію боксу очолює з 2008 року Володимир Продивус. Востаннє його обрали на цю посаду в лютому 2017.  Згідно статуту ФБУ, зараз в нього закінчується черговий 4-річний термін. Тож коли має відбутися чергова конференція?

Наскільки мені відомо, останнє офіційне переобрання його було ще в 2015 році на звітно-виборній конференції ФБУ у Вінниці. Власне про конференцію 2017 року, про яку ти говориш, ніхто і не знає. Я не знаю, наскільки вона була легітимною. А конференцію у 2015 році дуже добре пам’ятаю, я тоді був головним тренером збірної. Тоді, стоячи біля трибуни, сказав: “Президент ФБУ Володимир Степанович Продивус 2012 року і президент ФБУ Володимир Степанович Продивус 2015 року – це дві різні людини”. Він запитав, чому. Тому що тоді вже було видно відхід від стратегії розвитку боксу в Україні.

Кожен сьогодні розуміє, що таке федерація будь-якого виду спорту. Це громадська організація. Лідером в цьому має бути Міністерство молоді та спорту України – це рушійна сила, яка відповідає за розвиток і за всю структуру, що пов’язана зі спортом. А федерації – це громадські організації, які повинні допомагати розвитку свого виду спорту.

В нас у боксі просто казусна ситуація відбулась. На одному із засідань виконкому було запропоновано створити бюро (згідно зі статутом ФБУ, – орган оперативного управління ФБУ, що діє між засіданнями виконкому – Авт.). Там є один серйозний чоловік, який взяв на себе дуже багато функцій (мова про виконавчого директора ФБУ Донатаса Піскуна – Авт.). Володимир Степанович називає його дуже успішним менеджером, але ця людина дуже далека від боксу. І, як на мене, він не є добрий менеджер. Він навіть не вміє спілкуватися з тренерами, які є рушійною силою в спорті. Більше того, вони взяли і підмінили поняття. У Федерації повинен працювати виконком, який має вирішувати всі питання. За мого часу участь у засіданнях виконкому брало до 20 чоловік. А зараз все вирішує трійка (бюро). Відверто скажу: я сам голосував за створення цього бюро ФБУ, але, зізнаюся, не міг уявити, до яких наслідків це призведе. Єдиний, хто виступив тоді проти цієї трійки, був Юрій Васильович Шевчук, який застерігав, що рішення будуть неправомірні. Склад цієї трійки на сьогодні виглядає так: президент Продивус, виконавчий директор Піскун і генеральний секретар Гурович. Я думаю, багато рішень приймає сам Донатас. І ці рішення в підсумку ні на яку голову не налазять. Повноцінні виконкоми давно не проводяться, як було тоді, коли був живий Ігор Іванович Гайдамак (колишній віцепрезидент ФБУ, член Міжнародної боксерської Федерації, віцепрезидент Європейської Конфедерації боксу – Авт.).

Наведу ряд прикладів. Вони зараз поміняли купу тренерів. Тренером юнацької збірної був дуже хороший, сильний спортсмен, 4-разовий чемпіон України, призер Кубка Європи, учасник чемпіонату світу, майстер спорту міжнародного класу Олександр Остапчук. Ну і тренер він хороший – в нього були переможці, фіналісти першості Європи. Він відповідав за юнаків – наймолодшу вікову групу. Відібрався на цю посаду на конкурсі, а на виконкомі його кандидатуру було затверджено, як старшого тренера. На виконкомі він виклав свою програму, ми задавали йому питання, ми його всі підтримали, в тому числі і я. І цей чоловік, він сам з Харкова, працював десь до 4-х років. За час роботи він виставляв команду на чемпіонати Європи, вони нижче другого місця в команді не опускалися. А в Росії, як відомо, виграти дуже складно. Працював плідно. Скажу, що працювати з дітьми у збірній повинні досвідчені тренери. І призначення тренера на ту чи іншу вікову групу повинно відповідати критеріям і обов’язково проходити обговорення та затвердження виконкомом. Що в нас відбувається? Донатас Піскун зателефонував йому і запропонував написати заяву на звільнення з тої причини, що в нас коронавірус. Остапчук набрав відділ кадрів Міністерства, йому кажуть, що все нормально, ми всі працюємо. І відмовився писати заяву на звільнення. Що тоді вони роблять? Нічого мудрішого не придумують: написали за нього заяву, підробили його підпис і звільнили. Остапчук звернувся в компетентні органи. Вже проведена експертиза, яка підтвердила, що його підпис підроблений. Він мені сам сказав, що в цій ситуації з тою братвою працювати не хоче, але за своє ім’я і справедливість буде боротися до кінця.

Наступний приклад. Олег Малованюк, він багато років пропрацював тренером молодіжної збірної, завоював нескінченну кількість медалей. Та сама історія, єдине, що за нього заяву не писали. Його також посунули і поставили на його місце свого.

З жіночою молодіжною збірною успішно працював Сергій Данилів. Все життя пропрацював, досягнув унікального досягнення. В 2019 році виграв перше місце в загальнокомандному заліку на першості Європи серед жінок-молоді, випередивши Росію. А в 2020 році його звільнили. І ставлять тих, хто ближчий до них.

Замість Остапчука поставили людину зі Львова (Василь Шан – Авт.). Він близький, дотичний до мене. Але він не того рівня тренер, про який ми говоримо. Людина має відповідати чітким критеріям, які розробив старший тренер комплексної наукової групи Валентин Остьянов. І там є чіткі критерії – мати вищу освіту, працювати тренером в національній збірній, підготувати своїх вихованців, які би ставали чемпіонами, призерами чемпіонатів Європи, світу. І тільки тоді можна подавати свою кандидатуру. А цей чоловік – я його знаю, тому що він виріс на моїх очах, він тренував в нашому залі на Сихові – навіть коли подавався, то писав у поданні, що виховав двох майстрів спорту Віталія Сосновського, мого сина, і Романа Семенишина, сина Романа Семенишина-старшого. Я не проти, але майстри спорту – це не є члени національної збірної, це не є той рівень. І так само знімають Даниліва, а на його місце ставлять Романа Семенишина-старшого, який в житті ніколи не працював з жінками.

Зразу виникає питання, чому на посади старших тренерів ставлять двох львівських. А все дуже просто. Вони дотичні до брата Володимира Степановича – Степана Продивуса. Шан, зокрема, його тренує.

Для мене дуже важливий фактор, як вони вчиняють з тими людьми, яких забрали. Що робити морально, психологічно тому ж Остапчуку, якщо його реально принизили. І принизила його людина, яка взагалі не дотична до боксу. Знаєш, як колись була «трійка» за Сталіна, яка вирішувала помилувати чи розстріляти. Так і зараз. Один чоловік вирішує долю іншого. І вони розстрілюють, в переносному змісті. Вони просто розстрілюють для майбутнього життя таких тренерів, як Остапчук, як Малованюк, як Данилів. Вони їх розстріляли, вони їх викинули – без всяких виконкомів, без всяких рішень Федерації. А якщо вони підробили підпис, то підставили саме Міністерство. Я не знаю, як це назвати по відношенню до самого виду спорту, до боксу. Я дивлюся, спостерігаю збоку і чекаю, коли це все нарешті закипить і прорве.

Ця трійка, в якій основний, я думаю, Піскун, прибирає не тільки тренерів, але й активних, розумних людей, які розуміються в боксі. В це число ввійшов і Олександр Павелець, який свого часу був призначений першим віцепрезидентом ФБУ з правом підпису. Він розуміється в боксі, підняв львівський бокс, пригадай, скільки міжнародних турнірів проводилось на Львівщині. Все почалось за нього. Він дуже грамотний функціонер, тонко розуміється в боксі. І це настільки не подобалось Піскуну, що його прибрали. А далі вони прибрали держтренера Юрія Шевчука, думаю, не буз участі Піскуна. При Шевчуку команда ставала найкращою в Баку (на ЧС-2011). Шевчук їздив з нами на всі змагання, брав участь у багатьох зборах. В нього дуже сильні міжнародні зв’язки були. Ми говорили про тренерів, а це люди, які керували українським боксом, творили український бокс. А їх просто викинули, тихенько, без всяких виконкомів. Так, як вони поводяться з такими людьми, це вакханалія.

Тут просто розвалюється український бокс. В мене таке враження, що заслали козачків, які мають розвалити зсередини український бокс і сказати, що українського боксу взагалі не було. Неозброєним оком видно, що тут твориться. Тому що не можна забирати спеціалістів і ставити не спеціалістів. Це веде в нікуди український бокс.

Наведу ще один приклад. Я такого ніколи не чув і не бачив. Проходить чемпіонат області у Львові. Визначились чемпіони в 13-ти вагових категоріях. У нас є пріоритетні види спорту. Бокс в області пріоритетний вид, а це значить, що на чемпіонат України має їхати повний склад команди – 13 чоловік. Що роблять керівники з ФБУ? Піскун надсилає запрошення на 5 чоловік. І пізніше він надсилає іменні запрошення ще на трьох – вихованців Шана, які програли перші поєдинки на області. Як пояснити батькам, тренерам тих восьми хлопців, яких викинули? А хлопцям, які виграли в тих трьох. Піднялася «буча» і Піскун допускає до участі в чемпіонаті України з Львівщини вже 10, а не 13. А тих трьох додає все одно. Де спортивний принцип, скажи мені? Починається чемпіонат України. Там сильніших боксерів розводять. І вони включають у число розведених знову цих трьох. Я набираю вже старшого тренера, який відповідає за цю вікову групу, питаю, що він робить. Він прямо мені каже, навіть не приховує: “Так мене Донатас попросив і я розводив”. От що твориться! От в такому болоті ми живемо. Я не знаю, як далі з тим миритися, жити.

Ми говорили про звітно-виборну конференцію ФБУ в 2017 році, про яку ніхто не знав. Вони, напевно, трійкою продовжували повноваження президента. І тепер на 27 листопада знову призначають конференцію у Вінниці. Чому у Вінниці, а не у Києві? В цій ситуації, яка склалася в боксі, її обов’язково потрібно проводити в Києві, в Міністерстві спорту.

Завжди право голосу мали по дві людини від обласної Федерації. Але брати участь у засіданні мали право всі бажаючі. А тут вони допускатимуть тільки по одному чоловіку – у зв’язку з ковідом. Хтось захоче прийти виступити, а вони його візьмуть і не пустять, скажуть, що у нього немає мандата. Зачекайте, люди добрі, ви вже наробили стільки чудес, куди далі? Як на мене, то треба робити конференцію в Міністерстві молоді та спорту, обов’язково кликати людину, яка в Міністерстві відповідає за бокс, а ще краще Міністра молоді та спорту. Думаю, це інтерв’ю потрапить на очі Вадиму Марковичу (Міністру молоді та спорту України Вадим Гутцайт – Авт.), він видатний спортсмен і хороший керівник. Закликаю щоб Міністерство взяло під контроль проведення цієї конференції ФБУ.

Чому конференція має проводитись у Вінниці, якщо сам президент з Вінниці, виконавчий директор з Вінниці? Якщо потраплю на конференцію, то я хотів би виступити і принаймні подивитися в очі Володимиру Степановичу. Хай би він мені відповів, що твориться з нашим українським боксом. Де спортивні принципи? До чого ми зводимо бокс?

Розумієш, чому мене це болить? Я пенсіонер, я собі потихеньку треную, в мене є прекрасний зал, дякуючи моєму вихованцю Андрію Котельнику, який зробив у ньому прекрасний ремонт. Але мої вихованці, мій син-тренер і багато тренерів по всій Україні шоковані від того, що робиться в українському боксі. Деколи телефон червоний, від всіх тих історій. Я взагалі дивуюся, чому спільнота ще мовчить. Треба кричати, волати, бігти в Міністерство.

Ви спілкуєтесь з представниками боксерського середовища з різних регіонів. На вашу думку, чи є гідні альтернативні кандидатури, які здатні створити конкуренцію нинішньому очільнику Федерації під час виборів?

Знаєш, якщо би я так керував і таке робив, я би сам подав у відставку. Мені би соромно було. Те, як вони докерувалися, в мене це плач душі. А щодо кандидатів, то у нас гідних людей дуже багато. Але боксери, спільнота має піднятися, об’єднатися і змінити ситуацію. Багатьох людей це болить.