У село Вовчків, що на півночі Київщини, російські війська зайшли на другий день війни. Перші представники “руского міра”, за словами місцевих жителів, були досить адекватними. Але вже за кілька днів приїхали вагнерівці та кадирівці. Якраз останні почали грабувати та нищити все що бачили. Місцевих жителів спершу залякували, а потім відверто знущалися та погрожували розстрілом.
За словами пані Оксани, кадирівці стояли на краю села. Саме вони ставили чоловіків на коліна та знущалися з селян.
“Одні поїхали, сказали: можете вже виходити на вулицю. Ми вийшли. Тут іде… Зброя. Тєло. Бо інакше це не назвеш. Нецензурна лексика. Такі позаходили в будинок. Ну ми трохи замешкалися, не вийшло так швидко… Ну, затвор звів і в потилицю. І у двір. Ну, спасибі хоч не вистрілив. Розумієте, і все, точка вже закінчилася. Куди далі терпіти? Спочатку так, а потім як? Потім дітей? І на кутку, на сусідній вулиці, там знущалися. І на коліна ставили, і теж на розстріл хлопців вели. Чи лякали, чи як… Ну не розстріляли. Але пережити, якщо стоїш на колінах і вже прощаєшся з усіма – це жах. Це просто жах. Це ні в які рамки не входить. Як би вони не оспівували той “рускій мір”, що вони хочуть і що вони нас рятують від когось”, – каже жінка.
Після кількох таких випадків люди не могли більше терпіти знущань та вирішили будьщо тікати з села. Тікали через поле, а потім лісами вийшли на територію Житомирщини. Там їх вже чекали автобуси, які допомогли перевезти людей у безпечне місце.
“І вночі тікали, і на світанку. Ми теж зібралися. Своя сім’я: мама старенька і немовля на руках. Тікали… А що робити? Жити ж хочеться”, – стримуючи сльози розповідає пані Оксана.
Будьте першим, хто прокоментував "“Все кинули, бо хочеться жити”: як жителі Київщини тікали від орків з окупованих територій (ВІДЕО)"