«Наша сила – в єдності», – Жанна Соловйова про діяльність «Фонду громади Житомира» під час війни (ФОТО)

За 80 днів повномасштабної війни на рахунку «Фонду громади Житомира» акумулювалося 13,2 мільйона гривень, з яких витратили 8,2 мільйона. За ці кошти у першу чергу було придбано й передано дороговартісне обладнання і спорядження для військових та бійців територіальної оборони, закрито потреби цивільного населення із міст, які звільнили від російської окупації, внутрішньо переміщених осіб, а також надана допомога полку «Азов», жителям Миколаєва, тощо.

«Фонд громади Житомира» було створено більше 10 років тому. Тоді це був проєкт Неурядової організації «Сучасний Формат», який у 2012-му виокремили у окрему організацію. За цей час впровадили безліч ініціатив, а 24 лютого цього року керівництво БО «Фонд громади Житомира» прийняло рішення спільно із міською радою офіційно розпочати фандрейзингову кампанію щодо збору коштів.

«Місія «Фонду» – підвищення якості життя жителів громади шляхом розвитку місцевої філантропії, безпосереднього залучення жителів міста до реалізації громадських ініціатив та вирішення актуальних місцевих проблем. Протягом 2015-2019 років у співпраці з Представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні за підтримки UKAID та ЄС ми реалізували на Житомирщині програму розвитку самозайнятості та бізнесу внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та місцевих громад. Зокрема, учасники проходили навчання із бізнес-планування, готували та захищали свої бізнес-плани. У результаті – близько 350 осіб отримали обладнання на загальну суму понад 14 мільйонів гривень, що стало значною інвестицією у покращення якості життя самих учасників і Житомирського регіону загалом, – розповідає голова правління «Фонду громади Житомира», виконавча директорка НУО «Сучасний Формат» Жанна Соловйова. – Де-факто війна відновила напрямок діяльності «Фонду» щодо роботи із внутрішньо переміщеними особами. Наразі ми вивчаємо потреби вимушених переселенців та разом із тим надаємо їм невеличку гуманітарну допомогу – продукти харчування, одяг, засоби гігієни. Така гуманітарна підтримка стала можливою завдяки нашим друзям і партнерам у Польщі та Нідерландах. Наразі плануємо більш розгорнуту роботу в частині підтримки внутрішньо переміщених осіб та місцевих громад, що постраждали від війни».

Соловйова відзначає, що війна вплинула на філантропічні настрої людей. Свідченням цього є результати фандрейзингової кампанії «Фонду громади Житомира», адже на рахунок організації щоденно надходять кошти у різних валютах, завдяки яким вдається оперативно реагувати на заявки військовослужбовців, вимушених переселенців та постраждалих від наслідків війни.

«Війна… Що я можу робити? Стріляти не вмію. Але я ж можу щось вдіяти? Що, що? Яка від мене користь може бути?» – ці слова невпинно проговорювала до обіду 24 лютого. У голові паморочилося, сльози текли рікою, але мій мозок весь час намагався знайти відповідь, а потім мені прийшло осяяння, – згадує Жанна Соловйова. – «Так! Наш «Фонд громади Житомира» – настав його час». Ще мить і я вже набирала заступницю Житомирського міського голови Світлану Ольшанську,. Коротко озвучила основну ідею щодо збору коштів. Це було моє зважене рішення, оскільки тільки в цьому я бачила свій особистий внесок у допомозі для захисту рідного міста. Далі цю пропозицію за поданням Світлани Григорівни розглянули й підтримали під час наради з міським головою, а вже о 14.00 25 лютого спільна кампанія зі збору коштів стартувала. Надходження, які ми продовжуємо отримувати з того часу, яскраво демонструють, що усі нині розуміють важливість підтримки наших захисників, необхідність допомоги постраждалим від цинічного безжалісного вторгнення російських окупантів. В умовах війни важливе включення кожного на своєму місці. Я розумію, що не зважаючи на суму зібраних коштів – 13,2 мільйони гривень, а це найбільша моя фандрейзингова кампанія за такий короткий проміжок часу, вона є мікрокраплиною в морі. Звичайно, наша робота із колегами і волонтерами у «Фонді громади Житомира», остаточно війну не зупинить, але саме так ми можемо підтримати тих, хто робить усе для цього, щосекунди ризикуючи життям. Маємо працювати і зобов’язані працювати ще краще, ще ефективніше, знаходити все більше можливостей для допомоги нашим, адже чим більше буде таких «краплинок», тим сильнішим ставатиме наш опір ворогу і тим ближчою буде перемога. Наша сила – в єдності і я щиро пишаюся своєю країною».

У «Фонді громади Житомира» вирішенням питань і наданням допомоги займається 6 осіб – це однодумці, які готові інвестувати свій час, навички, вміння та зв’язки у корисну справу. До основного складу при потребі за першим же дзвінком долучаються десятки волонтерів і небайдужих. Разом розвантажують фури з гуманітарним вантажем чи збирають допомогу на передову, дістають необхідну амуніцію, доправляють все адресатам.

«Я скажу так: контакти – це сила. Завдяки нашим друзям і партнерам у різних куточках світу нам вдалося залучити значну суму коштів на рахунки «Фонду», а також отримати гуманітарну допомогу. Завдяки друзям із мережі Фейсбук та друзям друзів змогли вирішити дуже багато нагальних питань: евакуювати людей із небезпечних районів, де велися бойові дії, доставити вантажі або пасажирів, передати важливі речі та медичні засоби у «гарячі точки». Така взаємодія – особливо цінна. Вдячна усім, хто відгукується на мої пости в соцмережах, – продовжує Соловйова. – Відверто кажучи, не планувала, що будемо займатися ще й гуманітарною допомогою, бо для цього ж є спеціалізовані організації. Так склалося, що закордонні друзі і партнери вирішили зібрати допомогу і надіслати саме на «Фонд громади Житомира». Таким чином ми й отримали гуманітарну підтримку від «Bieg Morskiego Komandosa» та їхніх партнерів (Гдиня, Польща), Federacji Funduszy Lokalnych w Polsce, родини Бржезицьких та їхніх партнерів у Лодзі, а також від «Boot Development Foundation» із Нідерландів. Зокрема, вони передали продукти харчування, одяг, медпрепарати, засоби гігієни, дитяче харчування, сухпайки, тактичне взуття, спальники, радіостанції та ще багато іншого. Все, що військового спрямування, ми одразу передавали на військові частини, а продукти харчування, «гігієну» та речі – вимушеним переселенцям, які звертаються до нас. До речі, на днях ми розпочали опитування внутрішньо переміщених осіб, аби більш глибше зрозуміти їхні актуальні потреби та виклики. За його результатами і будемо планувати подальшу діяльність «Фонду», щоб максимально бути помічними для людей, які змушені через війну залишити рідні домівки і знайшли прихисток на Житомирщині чи в інших регіонах».

Ще один приклад успішної комунікації та співпраці – візит американського лікаря Джуда Славковські, який протягом тижня пропрацював волонтером у Житомирській обласній лікарні ім.О.Ф. Гербачевського та разом із місцевими колегами оперував хворих, провівши кілька операцій різної складності. Крім цього, під час зустрічі із міським головою Сергієм Сухомлином, отримав пропозицію провести навчання для військовослужбовців, що й було зроблено згодом.

«Весь тиждень Джуді допомагав наш Олексій Бржезицький – тренер і координатор медичного напрямку у «Фонді громади Житомира». Власне, він й ініціював приїзд лікаря в Житомир, а потім супроводжував на зустрічах, операціях і навчаннях, – ділиться Жанна Соловйова.- Дякуючи Олексію, обласна лікарня отримала апарати Ілізарова та інше медобладнання на суму понад 1,2 мільйони гривень. До речі, Джуда засвідчив високий рівень майстерності та професійності наших лікарів. Зі свого боку дякуємо Віталію Хоменку – прогресивному лікарю, директору з невідкладної допомоги та хірургічної роботи обласної лікарні, який погодився прийняти у якості волонтера американського колегу».

Про усі візити, зустрічі, домовленості, а головне – надходження і витрати «Фонду громади Житомира» регулярно звітують на сайті і своїх сторінках у соцмережах, публікуючи інформацію та фото. Власне, принцип підзвітності і прозорості є одним із ключових у діяльності організації протягом усього періоду існування. Нині працюють над підготовкою більш розгорнутого звіту (українською та англійською мовами) про діяльність «Фонду» в умовах війни та подальшого його представлення громадськості.

«На рахунок «Фонду громади Житомира» люди переказують гроші, тож мають знати, що вони спрямовуються виключно на потрібні й важливі справи. З останнього – за кошти «Фонду» було закуплено і доставлено у Миколаїв велику установку для фільтрації води, вартістю майже півмільйона гривень. Ще 250 тисяч – підтримка полку «Азов». Переважна частина витрат – покупка бронежилетів (метал, тканина та матеріали для виготовлення плитоносок), тепловізорів і приладів нічного бачення, прицілів, генераторів, електронної техніки, тактичного спорядження для воїнів, взуття, наколінників, рюкзаків, ліків, аптечок, – пояснює голова правління «Фонду громади Житомира». – Надавали кошти на придбання будматеріалів для постраждалих від авіаударів та руйнацій, яких завдали росіяни. Окремо «Фонд» допомагав купувати авто для військової частини Нацгвардії, а також із передачею «швидкої» для військової частини ЗСУ. Фінансово сприяли ремонту військової техніки, передавали кошти на запчастини для військових автівок, розробку свердловин. Кілька разів за кошти «Фонду громади Житомира» купували і передавали для жителів села Ягідне на Чернігівщині гідроізоляційну плівку, паро- та гідробар’єри, цвяхи, скоби, степлери, а також мобільні телефони і стартові пакети. Ініціатива допомоги мешканцям села, які пережили жахіття російської окупації, виникла завдяки американському колезі – Кейсі Магі, з яким свого часу й створювали нашу організацію».

Щоденна діяльність у «Фонді громади Житомира» фактично без перерв та вихідних вимагає багато сил . За майже три місяці війни частина її особистого ресурсу, зізнається Соловйова, була витрачена, тож нині намагається дотримуватися графіку роботи, знаходити можливість для відпочинку і перезавантаження. Заради цього брала вимушену паузу, аби побачитися з рідними, які змушені були виїхати за кордон. Попри основну мету поїздки, не втрачала можливості зустрітися з тими, хто підтримує українців на шляху до перемоги, готовий надавати допомогу.

«Робота без вихідних, постійні дзвінки і запити від людей, намагання допомогти і розуміння, що ти не всесильна і всім допомогти неможливо, призвели до того, що вже була «на межі зриву». Тоді інтуїтивно прийняла рішення, що треба терміново «переключити увагу» і на кілька днів поїхала побачитися з сестрою і родиною. Відверто, ця коротенька поїздка допомогла відновити сили та поповнила енергетичні запаси, – наголошує Жанна Соловйова. – Ніколи не забуду день, коли почалася повномасштабна війна. Намагалась триматися, але на душі був відчай, сльози рікою і нерозуміння, що робити, як діяти. Треба було забрати сестру із дітьми, маму, їхати кудись у безпечне місце… Пам’ятаю, як сиділа у себе на кухні із відчуттям повної безвиході і постійно ставила собі питання: «Кому зателефонувати? Куди можна поїхати, де безпечніше?» І тут задзвонив телефон: «Привіт. Як справи, Жанно?” – почула в слухавці спокійний голос Олександра. «Не дуже. Війна… Страшно. Не знаю, що робити», – відповіла я, схлипуючи. «Приїзди до нас. Разом буде точно спокійніше», – запропонував Олександр. Увечері я, четверо дорослих, 9-річна дитина і немовля, приїхали до «нашого прихистку» – затишного та гостинного дому друзів Олександра і Валентини. Дякуючи тому, що ми були гуртом, відчувалась взаємопідтримка і не так болісно переживала жахіття перших днів війни. На початку березня сестра з племінницями і мама відправилися за кордон. Стало трохи спокійніше за них, а я 20 днів залишалася у друзів. Вдячна їм за допомогу і підтримку, відчувала себе в безпеці і могла сфокусуватися на діяльності «Фонду».

Зараз робочий графік в офісі організації вже більш-менш налагоджений. Завдяки тому, що команда «Фонду громади Житомира» збільшилась, Жанна може деякі завдання делегувати колегам. Робочий день починається о 10:00, але дзвінки та зустрічі у неї «стартують» з 8-ї ранку. Намагаються завершувати робочий день о 18 годині. Щоправда, це не завжди виходить, оскільки мультизадачність і необхідність одночасно вирішувати усе і на усіх «фронтах» поки створюють перешкоди в плані таймінгу.

«На якомусь етапі я зрозуміла, що дуже важливо обов’язково знаходити час для себе. Постійне занурення в роботу дає змогу відволіктися від новин про війну, але веде до вигорання. Впродовж двох місяців працювала взагалі без вихідних, це дається взнаки. Час для себе та відпочинок є дуже важливими. Енергію ж треба накопичувати, оскільки ще дуже багато справ та завдань чекають на вирішення, – констатує Соловйова. – Користуючись нагодою, висловлюю захоплення і вдячність команді «Фонду громади Житомира» та всім волонтерам, які долучаються на різних етапах. Нам уже вдалося чимало, а головне – налагодити системну роботу. Окрема подяка усім житомирянам та друзям міста, які поповнюють рахунок «Фонду». Завдяки вам, друзі, змогли придбати багато речей та передати їх тим, кому це наразі найбільш потрібно. Ще раз повторюсь, що наша сила – в єдності! Дай Боже швидше діждатися перемоги України».

Юлія Демусь