Картини з пластиліну: житомирянка організувала гурток

У 2018 році житомирянка Жанна Ганько, надихнувшись малюнками Барбари Рейд, відкрила для себе новий вид творчості – пластилінографія. Згодом подруги запропонували їй навчати цьому інших. Так і з’явився гурток з ліплення пластилінових картин «Пластвілль». Під час занять діти різного віку в буквальному сенсі малюють пластиліном тварин, птахів, казкових героїв, натюрморти, морські пейзажі, зустрічається і патріотична тематика – картка України, вишиванка, танки під жовто-блакитними прапорами.

«Пластилінографія – це створення зображень за допомогою пластиліну. Здебільшого це тривимірні зображення, оскільки пластилін накладається пластами один на одного, – пояснює керівник гуртка Жанна Ганько. – На заняттях дітки комунікують один з одним, вчаться ділитися (особливо рожевим пластиліном, який подобається і хлопчикам, і дівчаткам), фантазувати, адже кожен намагається додати в малюнок щось своє або й зовсім переінакшити його, намалювати те, що заманеться з іншої теми. Я завжди підтримую такі ініціативи, бо з цих витворів я й собі беру на майбутнє ідеї. Для розвитку мовлення та підготовки до письма ліплення з пластиліну підходить найкраще, бо це покращує дрібну моторику і координацію рухів. Заняття з пластилінографії включають в себе роботу з дрібними деталями, що допомогає в майбутньому впевненіше володіти руками».

Згадуючи свій перший досвід пластилінографії, Жанна не приховує, що вдалося не все та не одразу. На той час цим мало хто займався, ідеї та поради шукала в інтернеті. Спочатку спробувала зробити грибочок, але він розмазався. Потім знайшла ще кілька технік роботи і спробувала ще раз. Тоді у неї вийшла досить симпатична квіточка, а також бедрик. Найбільше з того періоду їй подобаються пластилінові ілюстрації «Млин» та «Роздратована шахова королева».

Ганько відзначає, що особливої різниці між звичним нам усім пластиліном і тим, що підійде для малювання, нема. Проте варто врахувати деякі моменти.

«Пластилін, який використовуємо для ліплення, підійде й для малювання. Головне, щоб він не був занадто твердим чи, навпаки, в’язким та липким. Якщо пластилін розсипається і його ніяк не можна розігріти в руках до потрібної консистенції, це означає, що термін придатності його закінчився, оскільки й таке буває, – веде вона далі. – Щоб розігріти пластилін в теплу пору року, потрібні лише руки. Взимку використовую батарею або електричну грілку. Оскільки діти не дуже люблять малювати фон, то намагаюся пришвидшити цей процес і також кладу пластилін на щось тепленьке, щоб він був, наче масло. Перепробувала багато марок пластиліну і зупинилася на «Незнайці». Це ідеальний пластилін китайського виробника для малювання з дітками – в міру м’який, не в’язкий, не липкий, яскравих кольорів і приємно пахне. У Житомирі його можна придбати в «зеленій палатці», але зараз він вже не той, мабуть, замінили. Пластилін фабрики «Луч» теж підходить, хоч він і твердіший, але це російський виробник і я не хочу його використовувати в своїх роботах. В Україні, на жаль, немає таких аналогів, то наразі пошуки хорошого і якісного матеріалу продовжуються. Одразу скажу, що тісто для ліпки і повітряний пластилін не дуже підходять для пластилінографії».

На створення одного малюнка Жанна витрачає близько години, інколи паралельно знімає увесь процес на відео, монтує ролик на 10-15 хвилин і піблікує на своєму ютуб-каналі. Наразі пластилінографією займається, коли є час та настрій.

Її гурток «Пластвілль» у докарантинний та довоєнний час збирав багато юних шанувальників на різних локаціях по місту. Разом створювали з пластиліну святкові листівки до Великодня чи свята весни, малювали своїх улюблених казкових героїв, зображували представників тваринного і рослинного світу.

«Ідею проводити гурток запропонували і просунули в майбутньому мої подруги – Сніжана Герасимчук та Наталія Інорт. Вперше спробувала роботу з малюками в дитячому денному таборі, що був розташований в готелі «Житомир». Дуже хвилювалася, обрала занадто складну, як для знайомства, картинку «Рибка», тому вийшло не досить вдало, але вдячна малим за терпіння, гумор та гарний настрій, не дивлячись ні на що, – пригадує житомирянка. – Повноцінно гурток зафункціонував і проводився тривалий час щосуботи у дитячому клубі «Вулик», який розташований в недільній школі Михайлівського собору. Окрема вдячність за досвід і допомогу засновниці та керівниці клубу Анастасії Нестеровій. Також ми займалися в творчій студії «Школа чарівних мистецтв» та гуманістичному просторі для молоді «Y’space». Дітки приходили на заняття різні і різного віку. Цікаво було спостерігати за ними. Зробила для себе декілька висновків: рухи старших діток більш координовані і малюнки виходять точними і акуратними, але перевагою молодших було те, що вони не боялися помилятися і кожну свою помилку перетворювали на власний неповторний малюнок, запевняючи мене, що то так треба. Часом з дітлахами залишалися батьки і ліпили разом. Заняття тривало зазвичай годину. Спочатку хотілося намалювати все і одразу. Ідеї для тем сипалися з усіх боків. Але доводилося обирати такі, які б підходили і хлопчикам, і дівчаткам. Наприклад, квіточки не зацікавили б хлопців, а машинки – дівчаток. Доводилося варіювати. На кожне заняття я намагалася створити як мінімум три картинки на одну тему. Коли була тема «Тропічні птахи», то ми малювали на вибір кожного – фламінго, тукана або ж папугу».

Для тих, хто лише планує випробувати свої сили у пластинографії або долучити до цього процесу дітей вдома, розповідає, що потрібно мати «під руками». Окрім пластиліну, треба подбати про рівну поверхню, картон розміром у половину від формату А5. Для декорування й акуратного обрізання можна використовувати пластиковий ніж – стек. Сушити готовий виріб не потрібно, але при бажанні можна обробити безбарвним лаком Зберігати краще в темному прохолодному місці, щоб під дієї прямих сонячних променів чи високої температури пластилін не почав плавитися.

«У пластилінографії хист до малювання – не головний, оскільки малювання пластиліном – це в основному аплікації, що накладаються одна на одну. З власного досвіду дуже раджу цим займатися лише тим, кому дійсно цікаво, подобається і приносить задоволення, адже діти тільки при таких умовах викладаються на повну і демонструють результат. Для розвитку моторики є багато й інших занять – перебирання бусинок, складання конструкторів, вправи з кінетичним піском, тощо», – додає Ганько.

Нагадаємо, що Жанна Ганько кілька тижнів тому створила патріотичну гру, героями якої стали котик-патріот, котик-ЗСУ, котик-комунальник, котик-анонімус, котик ДСНС з песиком Патроном, котик-мольфар, волонтер, партизан, привид Києва, поляки і біженці, територіальна оборона, циган-тракторист, бабця з отруйними пиріжками, Борис Джонсон та інші.