Смачні букети Марії Шендерчук із Бородянки у Житомирі

Через війну Марія Шендерчук разом із чоловіком втратили своє житло у Бородянці. Переїхали до Житомира, втім мають надію повернутися у рідні стіни. Поки ж намагаються потрохи облаштуватися на новому місці та бути корисними.

Днями Марія виконала тут своє перше замовлення – смачний букет із солодощів для юної житомирянки. Символічно, що клієнткою була військовослужбовиця, а увесь заробіток майстриня одразу ж переказала на потреби ЗСУ.

Публікації про свою історію, послуги та варіанти робіт Шендерчук розмістила у кількох житомирських спільнотах в соцмережі. Користувачі активно пишуть їй слова підтримки та захоплення букетами, уточнюють вартість та іншу інформацію. Майстриня сподівається, що таким чином про неї дізнається більше житомирян, а отже будуть нові замовлення, з яких вона зможе трохи заробляти, а головне – мати можливість фінансово підтримувати захисників.

«Мене з дитинства цікавило рукоділля. Щоразу, коли бачила нову техніку, намагалася реалізувати чергову ідею, створити щось своїми руками Окрім в’язання, вишивки, були вироби з гофрованого паперу, полімерної глини, топіарії із кавових зерен. Здебільшого робила це для своїх, на подарунки, якогось ажіотажу не було. Перший успіх принесли прикрасами із полімерної глини, адже їх вдавалося продавати. Батьки дуже підтримували усі мої починання, – згадує Марія Шендерчук. – Якось подруга замовила своєму чоловікові їстівний букет в іншої майстрині. Ми разом розпаковували його, я побачила, що там всередині й швидко зрозуміла технологію, бо це було мені знайомо. Сказала їй, щоб наступного разу замовляла в мене, я зроблю це. Спочатку робила такі букети для рідних і друзів, тренувалася, а тоді сусідка побачила, що я їх постійно ношу й дарую, зробила замовлення. Я трохи хвилювалася стосовно того як підібрати матеріали, прорахувати вартість. Для мене тоді він був найкращим і замовниця теж говорила «вау, такий красивий». Звичайно, коли дивлюся на нього зараз, то він дуже далекий від ідеального, але це мій перший досвід. Поступово почали надходити замовлення від незнайомих людей. Букети – це не основна моя зайнятість, адже я працювала фізінструкторкою та вихователькою в дитсадку. Тема підробітку була для мене була важлива ще з юності. Якщо я можу щось зробити своїми руками і продати це, то чому б ні. Тоді це були кишенькові гроші, а в дорослому житті, окрім основного доходу, мати додаткові кошти зайвим не буде ніколи. З букетами, до прикладу, можна за місяць не мати жодного замовлення, а в наступному заробити на цьому мінімальну зарплатню. Тобто це не стабільно, тож підстраховка повинна бути завжди».

Букетну справу майстриня опанувала замотужки, щоденно практикуючись – що і як краще використовувати, кріпити, поєднувати, додатково переглядала при потребі відео в інтернеті. Пів року тому придбала і пройшла спеціальний курс, аби покращити і підвищити свої навики, вивчити нові техніки.

Вартість смачних букетів залежить від наповнення. Інгредієнти, говорить Шендерчук, можуть бути найрізноманітніші – цукерки, солодощі, шоколад, мармелад, зефір, маршмеллоу, фрукти й сухофрукти, квіти, свіжі та мариновані овочі, зелень, пивні закуски (ковбаски, сири, фісташки, горішки, чіпси, сухарики, оливки), алкогольні і безалкогольні напої, засоби по догляду, косметика, лікарські препарати, канцелярські вироби, упаковки чаю і кави, тощо. Робить букети для дорослих і дітей різних форм, кольорів, тематики, до Дня народження, ювілею, новорічних і різдвяних свят, Дня закоханих, професійного свята, на знак вдячності чи уваги. Перевага смачних букетів у тому, що після дарування й фотосесії, ними може частуватися уся компанія чи родина.

Із замовниками Марія намагається попередньо узгодити всі деталі наповнення, кольорової гами, упаковки, врахувати індивідуальні побажання, а тоді береться за пошук інгредієнтів для букетів. Цим займається самостійно, аби люди отримували готовий результат, а не заморочувалися із походами у магазини. Через негативний попередній досвід, коли клієнти без жодних причин не виходили на зв’язок і не забирали готову композицію, на яку вже витрачено власні кошти, передплату просить завчасно, а решту – після отримання букета, який передає особисто. У Житомирі таким місцем став майданчик біля кінотеатру «Україна».

«Обрати і придбати все в одному магазині виходить дуже рідко. Зазвичай треба відвідати десь до п’яти торговельних закладів і ой як находитися, та я ставлюся до цього з оптимізмом, адже так можна виконати денну норму кроків, – з посмішкою говорить майстриня. – Найскладніша ситуація із фруктами, бо для букету вони мають бути ідеальними, а в магазинах знайти їх без пошкоджень, подряпин і вм’ятин, це щось із області фантастики. На даний час взагалі страшний дефіцит продуктів, тому спочатку намагаюся спробувати все ж знайти їх, а коли це безуспішно, оперативно зв’язуюсь із замовником і пропоную заміни. На вартість букету в першу чергу впливає загальна сума інгредієнтів по чеку, використання додаткових матеріалів для упаковки, кріплення та оформлення, безпосередньо оплата за роботу. Я рахую погодинно. На формування одного смачного букета йде до двох годин, час пошуку продуктів до уваги не беру. У порівнянні з вартістю, яка була до війни, зараз на інгредієнти значно зросла ціна, тому доводиться усі розрахунки робити заново. В середньому виходить десь у півтора рази більше. Зазвичай роблю букети з того, що купую сама, але бувають випадки, коли клієнт надає для цього власні продукти. Приміром, пробували зробити букет самостійно, але після невдалих спроб, попросили про допомогу. Або ж це стосується алкогольних напоїв, особливо елітних преміум-класу. Передають пляшку, а я вже формую, з додаванням обговорених продуктів, букет. Здається, що нема продуктів, з якими я ще не встигла попрацювати, але щоразу, коли замовник пропонує щось нове чи особливе, то із задоволенням беруся за це. Буває, що зранку планую робити таку композицію, а усю ніч не сплю і обдумую ідеї. Найбільше люблю створювати букети-гіганти, тому що вони завжди і безпрограшно мають вау-ефект. Подобається стостерігати за реакцією замовників. Вони дуже здивовані, коли бачать наживо цей букет, адже розміри на фото здаються меншими. Коли передаю, то ці вражені і вдячні очі – це доза натхнення на тиждень».

Помічником для майстрині став чоловік. З часом він навіть навчився правильно обирати й купувати усе необхідне в магазинах, а коли замовлень було особливо багато, то після роботи обоє бралися виконувати їх. Його називає головним критиком та оцінювачем робіт. Перед тим як віддати готове замовлення, показує букет чоловікові або скидає фото, щоб отримати чесний відгук. Часто на чоловікові підготовчі роботи – кріплення цукерок, миття фруктів. До речі, поштовхом до більш професійної діяльності для майстрині стали не лише допомога і підтримка чоловіка, але й вчинок його керівника, який запропонував оплатити виготовлення візитівок.

«Він бачив, що і як я робила, рівень і якість букетів. Сказав, що мають бути візитівки, але до цього не бачила в них потреби та й і зайвих коштів на це не було, – відзначає Шендерчук. – За його наполяганням замовила першу партію візиток, мені все оплатили і після цього справи дійсно пішли вгору. Дуже вдячна за віру в мене і таку шалену підтримку, досі пам’ятаю про це».

Наразі така підтримка не буде зайвою майстрині і у новому для них з чоловіком місті. Не приховує, що починати заново створювати букети у Житомирі для неї дещо складно і наважилася на це не одразу. У своїй квартирі в Бородянці мала робоче місце – своєрідну майстерню. Вона, як і решта житла, сильно пошкоджена. Поки чекають на висновок комісії, чи взагалі придатний для подальшого проживання будинок, днями забрали звідти частину матеріалів та приладдя, яке вціліло, аби робити смачні композиції.

До війни серед замовників Марії були переважно жителі Бородянки, а також відправляла замовлення в інші міста країни поштою. У рідному містечку будинки знищені ворожими обстрілами, пожежами, авіабомбами. Нажаль, багато клієнтів майстрині уже більше ніколи не зможуть замовити букети на свята. Залишатися і працювати там просто неможливо.

З окупації родина втікала під обстрілами. Перший місяць жили на Івано-Франківщині, але дуже хотілося поближче до рідних місць. Зв’язалися зі знайомим у Житомирі та уточнили можливість переїзду і пошук житла. Наступні два місяці мешкали у житомирян.. Марія з чоловіком вдячні усім за допомогу та прихисток. Ці незнайомі люди за той час стали наче рідні. Зараз уже Шендерчуки винаймають квартиру самостійно. Думки про війну не виходять з голови, але треба рухатися далі – працювати, розвиватися, продовжувати будувати життя.

«Коли ми осіли і є розуміння, що будемо жити тут тривалий період часу, я вирішила відновити діяльність зі створення смачних букетів. У мене не було під руками нічого потрібного, але так хотілося, щось робити, щоб відволіктися від війни, відпочити душею. Коли отримала від житомирянки перше замовлення на дитячий букетик, то пішла в місцевий магазин, вибрала стрічки, плівку, упаковку, в іншому – інгредієнти. Це для мене стало як ковток свіжого повітря. Рада, що можу повернутися до роботи. Приємно, що житомиряни лишають коментарі, цікавляться, пишуть величезні слова підтримки. Дуже хочу працювати в новому місці і сподіваюся у мене все вийде, – наголошує Марія Шендерчук. – Я вдячна військовим, що можу жити у мирному та спокійному місті, виконувати замовлення. Ми з рідними, як тільки ця функція стала можлива, переказали на потреби армії свої «ковідні» тисячі, підтримували захисників чашками кави. Тепер із кожного замовлення планую частину коштів перераховувати на ЗСУ. Вірю в нашу українську перемогу. Усі друзі, рідні залишилися в Бородянці. Надіюся, що коли ситуація в країні стабілізується, а нам буде куди повертатися, ми обов’язково повернемося додому»