Клуб «Авіатик» хоче зробити Житомир столицею малої авіації України

…Опинившись всередині, не одразу береш втямки, що ця металева крихітка вже за десять хвилин набере висоту в кілька сотень метрів над землею. Тебе накриває хвилею мандражу та остраху перед незвіданим. Але не можна подати вигляду – ти ж доросла дівчинка!..

Перечитайте ще раз заголовок. Вважаєте таку думку занадто сміливою? Гадаєте, аби замахнутися на статус столиці малої авіації – потрібно щось незвичайне і фантастичне? Зовсім ні. Те, що ми побачили – створене людськими руками, волею та розумом. Якщо прямувати на виїзд із Житомира по київській трасі, вам на очі точно трапиться вивіска гриль-клубу «Авіатик». Ще кілька років тому ніхто й подумати не міг, що в Житомирі відновить роботу колись функціонуючий аеропорт. І що мала авіація не тільки почне енергійно «дихати в потилицю» сусідньому Києву, а впевнено боротиметься за пальму першості.

Біля будівлі, стилізованої під ангар з великим вітражними вікнами, нас зустрічає Тетяна Штрайх – директорка ресторану «Авіатик». Одразу хочеться дізнатися деталі появи такого унікального дива в межах рідного міста.

Як народилася ідея?

Місце було обрано Леонідом Крігером – власником клубу «Авіатик». До нас вже кілька років тому прилітало дуже багато пілотів просто на відпочинок під час перепосадки. Тоді було вирішено організувати невеличкий ресторанчик для пілотів, суто чай-кава. Ну, а вже згодом ми почали активно розвиватися як гриль-клуб. Відкриття відбулося 7-ого квітня минулого року. Будівництво просувалося дуже швидко та органічно. Ідея виправдала себе на всі 100 відсотків. За останній рік вдало провели кілька гучних культмасових заходів під відкритим небом. Звісно трохи залежимо в цьому плані від погоди, але все ж дуже пишаємося своїм клубом, адже наш заклад не має аналогів, і дійсно є родзинкою Житомирського регіону.

Що плануєте в перспективі?

Наша головна перспектива в літню пору року проводити максимальну кількість фестивалів під відкритим небом: свята для молоді, фестивалі для студентів, тематичні ярмарки для житомирян.

Чи полюбляєте самі літати?

Так, дуже полюбляю літати на гвинтокрилах та літаках. Але в планах ще є досі нездійснений політ на повітряній кулі…

До нас підходить статний чоловік, при цьому щиро посміхаючись та жваво спілкуючись із колегою: «вітер сьогодні південно-західний, як показує колдун (прим. авт. – конус з тканини, призначений для вказівки напряму і приблизною швидкості вітру), але все ж посадка пройшла успішно…»

Як з’ясовується, це Тимофій – директор клубу та за сумісництвом начальник польотів клубу «Авіатик». Розмова, за якою потому непомітно промайне 3 години, зав’язується з першої ж хвилини.

Що надихало під час будівництва клубу?

Звичайно, моє вічне натхнення – це польоти.

Наскільки зрозуміло, у Вас є посвідчення пілота і ви є водієм малого повітряного транспорту?

В минулому я був військовим штурманом, та відслужив по різних містах в сумі двадцять років. Літав на літаках моделі Су-24М – фронтових бомбардувальниках. Врешті-решт повернувся до Житомира, ще намагався спробувати себе в інших професіях, але все ж небо мене покликало, і ось нині я директор авіа-клубу. Безумовно, на початку було важко, адже довелося повністю перенавчатися: військова авіатехніка та мала авіація – це різні речі.

Ну, а ми крокуємо вже полем, де в рядок вишукувалися літачки, хвацько виблискують на сонці. В кожного з них своя історія.

Дідусь віком 80 років сам зібрав собі літака, та навіть у 1985-му возив його на виставку саморобних літаків до Москви. Від самого початку він був одномісним та дерев’яним, і дійсно піднімав людину у повітря, а тепер є нашим талісманом.

Ось літак Ан-2: також колись літав, а тепер залишився клубу у спадщину від аеропорту. Тут планують зробити кімнату віртуальної реальності з комп’ютерами, щоб дітлахи могли себе відчути справжніми пілотами, адже сюди дійсно приходять дуже багато відвідувачів з дітьми.

Неподалік будується маленький готель на чотири номери, кожен з яких буде на два поверхи та матиме свій окремий вхід. Зверху запланований оглядовий майданчик із зоною відпочинку, а біля будівлі передбачений басейн для мешканців готелю. Керівництво закладу мріє ще про власну стайню з кіньми. Тут все робиться з урахуванням європейський стандартів, адже сервіс орієнтований на європейський пілотів, що прилітатимуть із-за кордону. В них досить розповсюдженою є практика, коли один авіа-клуб прилітає в гості до іншого. «Авіатик» з радістю переймає досвід, і зовсім скоро буде організовувати подібне в Житомирі. Будівництво планують завершити до кінця цього літа, так як попит на це зростає з кожним днем. Тільки за останній рік кількість літаків збільшилася в 3-4 рази порівняно з початком функціонування клубу, і зараз це більше 30-ти одиниць авіатехніки. Під час фестивалів у фан-зоні на території може з комфортом розташовуються близько 2 000 людей. В серпні вже планується проведення великого авіа-фестивалю, тип паче житомирський аеропорт до того часу набуде статусу міжнародного.

У Житомирі немає поки що власної яскравої «фішки», як є в кожному туристичному місті України. Наприклад, в Кам’янці-Подільському це повітряні кулі. Тому в нашого міста дійсно є шанс завоювати звання столиці малої авіації України та прославити цією візитівкою житомирський край. На сьогодні з Києва переганяють у клуб велику кількість літаків на стоянку. Кияни також чекають дня, коли наш аеропорт стане міжнародним – адже це відкриє нам усім повітряний простір Європи прямо звідси.  

Для того, щоб перетнути повітряні кордони Європи – досить заздалегідь подати flight-plan (англ. – «план польоту») та пройти по документах прикордонний контроль. Та й все – полетіли!

В нас є два планери. Першим володіє дідусь 78-ми років, він його повністю сконструював і власноруч зібрав. На повітря планер, як правило, витягується літаком, та планує в небі на повітряних потоках і хмарах. Керувати планером – це велика майстерність. Майстри спорту (планеристи) можуть перелітати до 3 000 км! Це приблизно відстань від Києва до Челябінська. Володар цього планеру досі на ньому літає, та навіть, прилаштував до корпусу мотор, аби підійматися в повітря без додаткової тяглової допомоги.

Цей планер «народився» в Чехії. Пригнали його сюди в розібраному вигляді, а по місцю вже склали до купи. Зараз на нього буде встановлений стартер (прилад, який приводить в дію двигун), і буде досить цікаво на достатній висоті його вимикати та планувати далі у повітрі. Наразі плануємо розробити туристичний авіа- маршрут Житомиром. Сьогодні ми, звісно, літаємо над містом, але я хочу власноруч  вивчити житомирські цікавинки, та прокласти дійсно оригінальний маршрут із супроводом історій за місцевим колоритом.

Чи є постійні пілоти-аматори серед відвідувачів клубу?

Звісно! Є такі відвідувачі, які вже спробували всі можливі варіанти техніки: літаки, планери, гвинтокрили, дельтаплани. Навіть, після цього їм важко відповісти на питання: «А на чому цікавіше?», і вони губляться із відповіддю, адже кожний вид літаків дарує тобі інші неповторні враження та емоції.

Літак Sky Ranger, відомий серед своїх як «конструктор», збирається фактично з окремих трубок та елементів жорсткої тканини. Клуб «Авіатік» особливо пишається цією розробкою французьких колег.

Ми переходимо до більш серйозної техніки.

Літак Як-18Т – це машина ще радянських часів. Варто відмітити, досить вдало сконструйована. Дуже багато пілотів саме на цьому літаку вчилося літати. Єдиний недолік – це його «ненажерливість» стосовно пального. Така техніка споживає 60 літрів за годину польоту!

Ну, а цей жовтенький літачок дуже полюбляють дівчата за його яскравість та не менш привабливу назву – «Зефір».

Чи змінюється вартість польоту відповідно до моделі літака, адже вони всі такі різні?

Я, як директор клубу, принципово встановив рівну ціну на весь транспорт. І вважаю це цілком справедливим, адже багато хто літає взагалі перший раз в житті, і знайомиться з тією чи іншою моделлю також вперше. Та і, як правило, людина насамперед закарбовує в пам’яті свої емоції та враження, а не розмір двигуна, або технічні переваги літака.

УВАГА! Важлива інформація: ціни на польоти в клубі «Авіатик»!

Цей літак виробляють в Києві за фінансової підтримки Об’єднаних Арабських Еміратів. Він зареєстрований та вдало літає світом більш ніж в 20-ти країнах, але в Україні так і не пройшов сертифікацію (посміхається).

Як з’ясувалося, на ринку сучасної авіатики більшість літаків американської збірки або розробки. Це пояснюється дуже просто. Ось, до прикладу, Росія – велика країна, а якщо зібрати разом всі аеродроми, навіть найменші, вийде не більше трьох сотень. А у США станом на сьогодні налічується близько 13 000 аеродромів! Для порівняння – в Європі ця кількість сягає 10 тисяч. Типовий американський фермер має в господарстві гараж для автомобіля та ангар – для літака.

Чи дорого заправити залізного пегаса?

Бензин марки Avgas (прим. – 100%-ий бензин) вартує 1,8 $. Але мала авіатика в своїй більшості літає на звичайному 95-ому бензині.

А цю ластівку «Aerostat-700» пригнали з Америки всього лише з однією посадкою. Багато хто з читачів зараз пригадає відомий фільм з Томом Крузом «Зроблено в Америці», саме на такому літаку його герой займався драг-дилерством. В своїй категорії цей 6-місний літак на дві турбіни є найпотужнішим. По праву його можна назвати джетом бізнес-класу. Має повністю герметичну кабіну і, як кажуть пілоти, «літає над погодою»: якщо на землі йде дощ, він з легкістю проб’є хмари, підніметься на висоту 7-8 тисяч метрів і з комфортом полетить по курсу. З таким літаком дійсно весь світ під ногами.

Наскільки вибагливі літаки до ремонту?

Як за будь-якою технікою потрібен догляд, так і літак слугуватиме довше, коли про нього піклуєшся. Специфіка така, що в літаку заміна деталі відбувається не так просто, як в авто. Щоб надати дозвіл на польоти, інспектор має перевірити кожну деталь на термін придатності, який в свою чергу або прописаний в техпаспорті деталі (н-д: рівно 2 роки експлуатації), або визначається за кількістю годин, що ця техніка відлітала у небі.

Найголовніша перевага малої авіації, яка ставить жирний плюс на користь цього транспорту для регулярного пересування та подорожей, – це максимальна мобільність і незалежність. Пілоту та його невеличкій команді пасажирів не треба купувати квитки, заздалегідь їхати в аеропорт, героїчно відстоювати реєстрацію та прикордонний контроль, а потім ще з годину чекати посадки на борт (і це в кращому випадку, якщо рейс не відклали, або зовсім відмінили). Сіли у п’ятницю у джет і вже за кілька годин ми в Італії – і вже в понеділок повертаємось до роботи. Ну, казка ж! Яка жінка чи дівчина не зрадіє подарунку на вихідні – якщо це балетна вистава у Відні або опера у Мілані?..

Скільки займає часу навчання на пілота малого літака?

Спочатку вивчається інформаційна теорія, після чого необхідно відлітати 40 годин польотів. Цю кількість можливо відлітати і за місяць, і за два: як вже людина спроможна фінансово оплати заняття. Деякі і рік так вчаться, потрохи літаючи.

Якими якостями характеру вирізняються з-поміж інших справжні пілоти?

Пілоти всі надзвичайно взаємно ввічливі. Пов’язано це з великим рівнем відповідальності за своє життя та життя своїх пасажирів. Якщо під час польоту виникли несправності або палива під кінець бракує, колеги завжди поступляться місцем на посадку або підстрахують. Головне тут, про що потрібно думати – як безпечно посадити транспорт. Якщо автомобіліст може дозволити собі сісти за руль в стані алкогольного сп’яніння, то тут така думка навіть в голову не допускається і навіть не обговорюється. В машину сів і поїхав, в разі з літаком перед злетом повністю перевіряються всі кріплення, деталі та механізми. Будь-який пілот, підходячи до літака, має пам’ятати, що цей політ може бути його останнім в житті, тому варто перестрахуватися зайвого разу.

Існує кліше, що дівчата губляться в екстремальних ситуаціях під час польоту: підтверджуєте чи спростовуєте?

Спростовую. Деякі хлопці іноді більше лякаються, ніж дівчата. Бували непоодинокі випадки, коли після разового інструктажу дівчата вдало проводять керування літаком. Даний аспект в більшій мірі залежить від гарної координації, а це справа суто індивідуальна. Трапляються люди, яким просто не дано керувати літаком, тобто вони не відчувають тонкий момент злету та посадки. Серед колег по цеху існує негласне правило, що посадка в окремо взятого пілота завжди має бути однакова за будь-яких погодних умов.

До речі, сертифікат на політ – це мегакрутий подарунок на день народження, та й взагалі приємна родзинка, що вигідно доповнить вашу знакову подію. Працівники клубу в своєму багажі історій мають безліч прикладів, коли польоти об’єднували, мирили, закохували, стимулювали зізнатися в коханні та навіть, зробити пропозицію руки та серця!

Про небо та відчуття повної свободи високо під хмарами можна говорити годинами, особливо із справжніми фанатами своєї справи, як Тимофій та Тетяна, в яких при слові «літаки» з’являються бешкетні бісики в очах. Але по-справжньому їх зрозуміти можливо тільки після свого власного польоту…

Мій перший політ…

Після таких слів мимоволі пітніють долоні, та починають тремтіти ноги, а на серці з’являється приємне відчуття щирих непідкупних радощів. Уявляєш себе 5-річною дитиною, якій щойно дарують велетенського рожевого слона. Ексклюзивно для редакції Times.Zt.Ua директор клубу провів індивідуальний політ та показав мені всю красу нашого краю.

Спершу подають запит на аеродром на вільну техніку, після чого спеціаліст проводить повний прискіпливий огляд нашої залізної пташки: колеса, турбіни, гвинти, механіка, датчики, паливо, герметичність кабіни. Дають дозвіл на посадку до кабіни і починають розкручувати центральний гвинт. Опинившись всередині, не одразу береш втямки, що ця металева крихітка вже за десять хвилин набере висоту в кілька сотень метрів над землею. Тебе накриває хвилею мандражу та остраху перед незвіданим. Але не можна подати вигляду – ти ж доросла дівчинка!

Пілот у кабіні, останній чек (англ. – «перевірка») приладів. Надягаємо навушники, купол над головою закривається, шляху назад немає, повний вперед! Наш літачок виявився настільки легким, а Тимофій так майстерно підняв його в повітря, що навіть і не помітила, як ми почали набирати висоту: сотня, три, шість, вісім… «Політ нормальний!» – звітує пілот. Ти підсвідомо розслаблюєшся і нарешті дивишся вниз, а там – неосяжний оку простір. Підлітаємо до міста – і настільки комічним видається все внизу: багатоповерхівки ніби вирізані з картону, паркові зони нагадують маленькі штучні вазони, а машини рухаються як в уповільненій зйомці. Там, в піднебесній, всі проблеми забуваються, погані думки відходять на другий план. Бо зараз існуєш тільки ти – і безкрайня блакить з цукрово-ватними хмаринками…

Аліна СРІБНА (текст)

Артем НОВИЦЬКИЙ (фото)

Раніше TIMES.ZT анонсував: Великий фестиваль пива у гриль-клубі «Авіатик»