Воїни-артилеристи приїхали у Бердичів: не самі, а з друзями (ВІДЕО)

У Бердичів повертаються підрозділи 26-ої артилерійської бригади. Воїни приїздять зокрема і потягами разом з військовою технікою.

Молодший лейтенант 26-ої бригади 23-річний  Владислав Кипаренко щасливий нарешті обіймати дружину і маму. Служба в зоні Операції Об’єднаних сил на сході України, каже, не злякала, а загартувала. У бойовій обстановці було важко.

«Пристосуватися, бо все ж це не казарма і не дім. Потім за допомогою командирів, підлеглих все стало на свої місця і було більш-менш нормально. Я бажаю продовжувати службу, не скажу, що сподобалось, але поки в Україні війна, потрібно залишатися в ЗСУ» – розповів військовий з Вінниччини Владислав Кипаренко.

До кінця контракту ще рік. Та хлопець, педагог за освітою, хоче служити і далі. Із дружиною він 3 місяці у шлюбі. Пара щаслива, що нарешті вони разом.

«Я знала, що все буде добре. Робота та й робота. Хотіла не забивати собі голову думками про те, що може бути щось неприємне, страшне. Я знала, що він поїде, зробить те, що сказало керівництво зробити і все буде добре. Головне вірити, що все буде добре», – розповіла його дружина Іліана Кипаренко.

Артилеристи повертаються з району виконання завдань живі-здорові і без втрат, каже новий командир бригади. Андраник Гаспарян. Із 17-го жовтня чоловік офіційно очолив військо артилеристів, разом з ними тривалий час перебував на сході України. До цього військовий пройшов довгий шлях у рідній частині, де служив на різних посадах.

«Наша присутність стримує ворога від активних дій, присутність артилерії, потужної далекобійної зброї і ім’я 26 бригади теж стримує ворога. Тому це дало змогу утримувати кордони держави в тому складі, в якому вони зараз знаходяться», – пояснив командир 26 бригади Андраник Гаспарян.

Сержанта Олександра Назарова з Херсонщини ми застали саме з дороги. Чоловік втомлений, вибачається за замурзану форму, каже, приїхали нещодавно, чекають розвантаження техніки. В армії з 2015-го року, тут, зізнається, знайшов себе. До цього 22 роки працював трактористом.

«Контракт – бо у мене внуки, діти ростуть і я не хочу, щоб ця наволоч прийшла до мене на Херсонщину. Не так, як деякі кажуть: от прийдуть сюди, тоді я піду воювати. Краще їх зупинити там, ніж вони будуть тут», – переконує сержант 26 бригади Олександр Назаров.

Чоловік тримає на повідку  Бормана. Лишати собак в зоні ООС, каже, хлопці не можуть. Вони стають друзями для багатьох, виховані, розумні, розуміють команди.

«Вони на військових не гавкають, тільки на цивільних. Собаки і коти там, на війні, це ж як віддушина. У собак теж є військові імена – Гільза, Патрон. Це заспокоює нерви», – сказав пан Олександр.

День артилериста 3-го листопада, кажуть воїни, святкуватимуть пізніше, коли зберуться усі. Наразі бригада виконуватиме заходи відновлення боєздатності, частина особового складу піде у відпустку і проходитиме реабілітацію. Очікують тут і на нові зразки озброєння, які стануть у нагоді при захисті українських кордонів.