Нове поповнення культурної спадщини Житомира: у місті встановили пам’ятні дошки Олегу Ольжичу та Миколі Сціборському

Автор: times.zt.ua 09.11.2018

Без зайвого галасу та пафосу сьогодні, 9 листопада, в Житомирі з’явилось дві пам’ятні дошки – Олегу Ольжичу та Миколі Сціборському. Ініціативу та зусилля до цього доклала депутатка Житомирської облради Олена Галагуза. Саме її стараннями сьогодні Житомир збагатів культурно-історичною спадщиною.

Пам’ятна дошка Миколі Сціборському прикрашає будівлю № 6-а на вулиці, що носить його ім’я, а дошка Олегу Ольжичу встановлена на брамі Житомирського Спасо-Преображенського кафедрального собору.

«Сьогодні без пафосу – це було принципово, разом з митцями на території храму ми відкрили дошку Олегу Ольжичу. Це відновлена дошка, бо попередню вкрали, – розповіла журналістам Times.ZT Олена Галагуза. – Щиро скажу, що це була моя мрія. Так сталося, і ми нічого спеціально не підлаштовували, що сьогодні день української писемності, і це дуже символічно, тому що і Сціборський – автор стратегічних, ідеологічних творів для України, про Ольжича взагалі можна безкінечного говорити, тому що він був генієм та поетом, який писав, плекав українську мову. Я вдячна всім, хто допомагав нам у цій справі. Як не дивно, але й був опір, особливо щодо дошки Ольжичу. Опір з боку людей, які називають себе краєзнавцями!».

Атошник, художник, активний громадський діяч Ігор Сень – скульптор дошки Сціборському, над дошкою Ольжичу працювали дизайнер Юрій Дубінін та художник Василь Фещенко.

«Я завжди всіх питаю, чого не вистачало Ольжичу, який був у двадцять сім років академіком і міг бути де завгодно, але він ходив по лезу між радянськими та німцями? Такі люди є взірцем того, як треба жити, чим дорожити, що відстоювати і за що боротися, – говорить Василь Фещенко. – Працювати над такими образами надзвичайно цікаво».

Олена Галагуза переконана, що обидві встановлені дошки – одні з найкращих в області, тому що над ними працювали ідейні фахівці:

«Це ж не просто було замовлення. І для Ігоря – учасника АТО, Сціборський – це взірець. Для Фещенка Ольжич – це взагалі окрема історія, він може говорити про нього годинами. Тобто це дуже важливо, що ідейні люди працювали над реалізацією цих проектів. І я не можу передати, наскільки я щаслива, що ми це зробили», – пояснила вона.

Дошка Миколі Сціборському виготовлена з мармуру, а Олегу Ольжичу – з бронзи. Аби її не настигла доля попередньої, кріплення до брами собору надзвичайно міцні та особливі. Ширина стіни має приблизно 40 сантиметрів, кріплення з усіх сторін пронизують її наскрізь. Крім того настоятель храму Архієпископ Никодим запевнив, що з їхнього боку будуть вжиті додаткові заходи з охорони. Вага бронзової дошки близько ста кілограм. Вартість дошки Ольжичу становить 288 тисяч гривень, а Сціборському – до 70 тисяч гривень. Гроші на їх виготовлення були виділені з обласного бюджету.