Документи, фото та рукописи: в Житомирі відкрили виставку «Ломикамінь. Леся Українка в Криму» (ФОТО)

Рік тому було офіційно представлено проєкт «Ломикамінь. Жіночий спротив у Криму», куди увійшли дослідження креативної директорки Українського інституту Тетяни Філевської про життя Лесі Українки під час її перебування в Криму, де та лікувалася і творила протягом трьох років.

Саме там вона і познайомилася з давньогрецькою культурою та іменем Іфігенії – героїні давньогрецького епосу про Троянську війну. Основна дія античної трагедії “Іфігенія у таврів” відбувається в Криму, а Леся Українка робить її римейк, створюючи пʼєсу “Іфігенія в Тавриді”, проте за життя письменниці закінчити її так і не вдалося.

Вже 25 лютого 2025 року – у 154-й День народження Лесі Українки, в Житомирському обласному краєзнавчому музеї відкрили виставку “Ломикамінь. Леся Українка в Криму”, що є частиною проєкту «Ломикамінь. Жіночий спротив у Криму» (інша частина, присвячена жіночому спротиву в Криму з початку тимчасової окупації росією у 2014-му якраз експонується в Одесі).

В. о директора музею Анатолій Душко каже, що привезти виставку допомогла команда ГО “Житомир, зроби голосніше”, а її засновниця – Людмила Зубко наголошує, підготовка тривала протягом декількох місяців. Зокрема, раніше спільно із Тетяною Філевською вони у Житомирі реалізували проєкт “Жовтень у жовтні”, тож без проблем домовилися про проведення виставки «Ломикамінь. Леся Українка в Криму».

Виставку вдалося розмістити в одній із зал кразнавчого музею, де ознайомитися із нею відвідувачі зможуть до 4 травня. До слова, у такому форматі виставка діє вперше і знаково, що відкрили її саме в Житомирі, адже Леся Українка народилася в 1871 році у місті Новоград-Волинський (зараз Звягель) на Житомирщині, де нині діє літературно-меморіальний музей Лесі Українки.

На виставці представлені історичні артефакти та сучасні мистецькі твори, зокрема архівні матеріали та рукописи Лесі Українки (копії_, ескізи кримськотатарських візерунків із родинного архіву Косачів, фрагмент голосу Лесі Українки, записаний у Криму, відеороботи сучасників, твори кримськотатарських та житомирських художниківне, а також експонати з фондів краєзнавчого музею.

історичні артефакти та сучасні мистецькі твори, зокрема архівні матеріали та рукописи Лесі Українки, ескізи кримськотатарських візерунків із родинного архіву Косачів, фрагмент голосу Лесі Українки, записаний у Криму, відеороботи сучасників, твори кримськотатарських та житомирських художників, флористичні композиції, що символізують зв’язок поколінь та ін.

Крім цього, є уривки із щоденника групи активісток в окупації “Зла Мавка”, які називають себе іменем героїні найвідомішої п’єси Лесі Українки “Лісова пісня”, але, за словами Тетяни Філевської, їх Мавка – не тендітна і беззахисна дівчина, а дієва, зла та дуже ефективна.

Загалом виставка «Ломикамінь. Жіночий спротив у Криму» демонструє те, що постать Лесі Українки стала символічним містком між історією та сучасністю, підкреслюючи неперервність традиції жіночого спротиву на кримській землі.

Саму ж назву Тетяна Філевська також пояснила. Розповідає, що у Крим Лесю Українку відправили для лікування, але для неї це стало великим випробуванням, оскільки опинилася далеко від рідної Волині. Водночас це випробування і самотність вона використовує як можливість для саморефлекції і пізнання себе. У Криму вона знайомиться із європейською цивілізацією. З-поміж іншого, вирішує піднятися в гори, хоча стан її здоров’я на той час не дозволяв цього і лікарі відмовляли. Деякий відрізок шляху на вершину Ай-Петрі Лесю Українку навіть несли на руках. Високо в горах, де навколо лише одне каміння і жодної рослини, вона помітила квітку саксіфрагу (лат. saxifragа – «та, що ламає камінь») та назвала її “ломикамінь”. Ломикамінь певним чином відображає не лише дух Лесі Українки, а й незламність усіх українців.

Заступник Постійного Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим Денис Чистіков зауважує, що за роки окупації вже виросло покоління дітей в Криму, які не знають, що таке Україна, а в Україні – що таке Крим, відповідно.

Разом з тим, після початку повномасштабної війни від Криму відійшла увага як всередині України, так і за її межами, тож завдяки мистецтву, в тому числі таким проєктам і виставці, що присвячена 10 рокам жіночого спротиву на півострові, її намагаються повернути.