Вперше за декілька сотень років у Бердичеві на території Кляштору Босих Кармелітів проходить археологічна експедиція. Її знахідки зробили сенсаційні для міста відкриття.
«Є кераміка ліпна, деякі фрагменти можна пов’язати із Трипільською культурою 4-3 тисячоліття до нашої ери. Можна припустити, що ця територія, де є фортеця, була населена людьми за доби міді, раннього Бронзового віку», — говорить Олександр Тарабукін, старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею.
Отримавши на розкопки дозвіл від держави, представники обласного краєзнавчого музею та інституту археології Національної Академії Наук взялись до роботи. Разом з ними — студенти на археологічній практиці. Досліджують частину території пам’ятки національного значення. Бердичівська фортеця, кажуть археологи, на Житомирщині єдина, що залишилась такою, як і у давні часи. Виявлені тут знахідки проходять камеральну обробку. Їх можна нарахувати десятки, сотні, можливо і тисячі — експедиція ще не закінчила роботи. Насиченість культурного шару, глибиною 6-8 метрів, досить висока і яскраво представляє 16—17—18 сторіччя. Деякі знайдені фрагменти датуються раннім слов’янським часом в межах 1-го тисячоліття нашої ери.
«Це величезний банк, джерельна база, яку ми зможемо як книжечку по сторінці спробувати почитати і дослідити нашу історію і Бердичева, і нашої держави теж. Пам’ять історична – це здоров’я. Поки вона є – держава зможе існувати. Як тільки її не буде, вона розчиниться просто, ті, хто її оточує, підберуть її до себе», — розповідає Андрій Петраускас, представник інституту археології НАН, керівник Житомирської археологічної експедиції.
Археологічні розкопки, кажуть фахівці, мають для Бердичева виняткове значення. Вони проводяться вперше в історичній частині. Знахідки дають підстави розвінчувати міфотворчість. Серед знайденого – чимало побутових речей: замки, цвяхи, ножі, багато керамічних знахідок, добре збереглись фрагменти з дерева і шкіри. Є й те, що пов’язане з економічно-торговими стосунками. Це монети польської доби – мідні і сріблі.
«Це важливий туристичний об’єкт, важливий музейний комплекс. Якщо тут провести розкопки, все музеїфікувати, люди побачать те, що тут було у давні часи, в тому числі все, пов’язане з польським періодом», – каже пан Олександр.
Жартома археологи порівнюють себе з комунальниками. У зимну погоду дослідження проводять відкритим способом, їхні знаряддя – лопата, ножі і скальпелі. Головна знахідка – жовтий шар на дні шурфа, глибина до нього 6-8 метрів.
«Це материкова поверхня. Тобто ми бачимо нижній шар, з якого почалась формуватися стратиграфічна колоночка бердичівського замку. Це найголовніша знахідка, бо іноді експедиції працюють роками, щоб знайти початок культурних нашарувань», – каже Андрій Петраускас.
Отці-кармеліти кажуть: запросили археологів, щоб більше знати про минуле монастиря.
«Плани цього місця сто років тому зроблені настоятелем парафії і тут було намальовано ним пожежний відділ чи Бердичева, чи монастиря, який дбав про безпеку від пожежі», – каже отець Юзеф Кухарчик.
З точки зору мародера, кажуть археологи, знайдене в Бердичеві цінності не має. Лише культурну і історичну, кожна знахідка має унікальне значення для науки. Всі експонати після детального вивчення передадуть до фонду музею історії міста Бердичева.
Будьте першим, хто прокоментував "Вперше у Бердичеві проводять унікальну археологічну експедицію: історія може перевернутись"