Кінець банківської таємниці під прикриттям євроінтеграції: що несе новий закон про SEPA

У Верховній Раді готують до розгляду урядовий законопроєкт №14327. Офіційно він має наблизити Україну до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), що обіцяє українцям миттєві транскордонні перекази без комісій. Проте за «європейською вітриною» ховається створення архітектури тотального фінансового нагляду. Про це повідомили експерти судово-юридичної газети.

Найрезонанснішою частиною документа є створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів. Хоча система не показуватиме залишок на балансі в режимі реального часу, вона фіксуватиме сам факт наявності рахунку чи оренди сейфа в конкретному банку.

Це докорінно змінює роботу правоохоронців: їм більше не потрібно розсилати запити в усі банки країни. Прямий автоматизований доступ до цих даних отримають:

• Державна податкова служба (ДПС) та Держфінмоніторинг;
• НАБУ, ДБР, СБУ та Національна поліція;
• Органи прокуратури та виконавча служба.

Для вищезгаданих відомств банківська таємниця фактично перестає існувати. Крім того, Мінфін отримуватиме повні дані про операції та баланси осіб, які претендують на соціальні виплати від держави.

Також законопроєкт впроваджує статус «фінансового викривача». Це особи, які повідомляють про порушення правил фінансового моніторингу. Причому це можуть бути навіть колишні працівники або кандидати на посаду. Такого працівника неможливо звільнити чи депреміювати. Якщо викривач заявить про тиск, саме роботодавець у суді муситиме доводити, що його дії не були помстою. Тож юристи вже побоюються лавини безпідставних позовів та шантажу з боку персоналу.

Окрім того, держава бере під жорсткий нагляд бенефіціарів трастів. За приховування реальних власників бізнесу передбачені суворі санкції:

• 510 000 грн — за внесення недостовірних даних про власників.
• 170 000 грн — за несвоєчасне подання інформації.

Паспорти бенефіціарів мають бути завірені не раніше ніж за 3 місяці до подачі, що унеможливлює використання старих документів.

Тим часом Головне науково-експертне управління Верховної Ради вказало на суттєві вади законопроєкту. Дані в реєстрах планують зберігати лише 5 років, що суперечить закону про безстроковість державних електронних реєстрів. Також у тексті вжито термін «спільники», якого не існує в Кримінальному кодексі, що робить норму неможливою для застосування. Крім того, ДПС зможе на власний розсуд вимагати «додаткову інформацію», що створює величезне поле для корупції.

Приєднання до SEPA дійсно зробить перекази до ЄС такими ж простими, як переказ з картки на картку всередині України. Проте ціною цього стане приватність. У разі ухвалення закону, фінансова активність будь-якого українця стане «прозорою» для десятка держорганів в один клік, що в умовах слабкої судової системи створює серйозні ризики для кожного громадянина.

Нагадаємо також, що мільйони клієнтів «Абанку» стали жертвами однієї з наймасштабніших хакерських атак.