Мир або велика війна: Трамп готує угоду з іраном, поки Нетаньягу закликає Європу до збройного втручання

Дипломатичні джерела повідомляють про початок підготовки до можливих мирних переговорів між Вашингтоном та тегераном. Водночас ізраїльське керівництво наполягає на розширенні коаліції, попереджаючи Європу про пряму ракетну загрозу з боку іранського режиму.

За даними видання Axios, адміністрація Дональда Трампа розпочала попередні обговорення структури майбутньої мирної угоди. Вашингтон висуває пакет жорстких умов, які фактично мають нівелювати військовий потенціал ірану:

• Повне припинення збагачення урану та виведення з експлуатації стратегічних об’єктів у Натанзі, Ісфахані та Фордо під суворим міжнародним наглядом.
• Відмова від ракетної програми на 5 років та обмеження кількості ракет до 1000 одиниць у межах регіональних договорів.
• Повна відмова від фінансування «Хезболли», хуситів та «Хамасу».
• Негайне та безстрокове відкриття Ормузької протоки.

іран, зі свого боку, вимагає не лише припинення вогню та гарантій ненападу, а й виплати репарацій. Білий дім таку можливість відкидає, погоджуючись лише на розморожування іранських активів.

Тим часом на тлі підготовки до переговорів прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу звернувся до європейських лідерів із закликом офіційно вступити у війну проти тегерана. Свою позицію він аргументував зростаючою дальністю іранських ракет.

«іран вже показав, що здатний завдавати ударів на 4000 км. Вони розширюють дальність і вже можуть дістати до Європи. Це режим, який загрожує всьому світу. Настав час діяти разом із президентом Трампом»,

— заявив Нетаньягу.

Заклики ізраїльського прем’єра до Європи щодо іранської загрози викликали хвилю обговорень у контексті іншого масштабного конфлікту. Аналітики звертають увагу на разючий контраст: поки Ізраїль закликає ЄС до прямого втручання через потенційну загрозу від ірану, європейські міста вже перебувають під прицілом тисяч російських балістичних ракет.

Попри те, що російський режим є ключовим союзником ірану та «головним вигодонабувачем» хаосу на Близькому Сході, заклики до прямого вступу НАТО чи окремих європейських країн у війну на боці України залишаються на периферії великої політики. Це створює парадоксальну ситуацію, де іранська загроза сприймається як екзистенційний виклик для Заходу, тоді як значно масштабніша російська агресія в центрі Європи продовжує розглядатися в межах політики «стримування».

Нагадаємо також, що Трамп дав ірану 48 годин на розблокування Ормузької протоки.