На узбережжі річки Кам’янка, що впадає в Тетерів, уже не перший рік існує стихійне кладовище домашніх тварин. Невеликі земляні насипи, дерев’яні хрести, таблички з іменами – Мурчик, Рижик, Топік. Для когось це просто ділянка біля води. Для когось – місце пам’яті.
Про ситуацію знову заговорили після того, як житомирський активіст Роман Насонов оприлюднив допис із фотографіями цього кладовища. Він звернув увагу на проблему, яка насправді складніша, ніж здається на перший погляд: тварин справді потрібно десь ховати, але місце для цього обрали не дуже вдале – просто на березі річки.
Домашні тварини для багатьох справді є частиною родини. Бажання поховати їх по-людськи, залишити місце пам’яті – природне. Особливо в місті, де немає офіційного кладовища для тварин або доступної альтернативи.
Тому люди змушені самі шукати тихі відокремлені місця.
І все б нічого, якби не локація, яку обрали для такого стихійного кладовища – просто на березі Кам’янки, що впадає в Тетерів, річку, з якої місто бере воду. Тож це вже питання не лише пам’яті про домашніх улюбленців, а й безпеки води, що зрештою потрапляє до кранів житомирян.
У випадку стихійних поховань немає жодного контролю: не перевіряється глибина захоронень, відстань до води, стан ґрунтів чи ризик підтоплення. За таких умов навіть поодинокі поховання з часом можуть створювати серйозні проблеми.
Фактично йдеться не лише про приватні рішення окремих людей, а про використання прибережної території, яка є спільним простором міста.
І водночас – про відсутність зрозумілого рішення на рівні громади.
Сьогодні в Житомирі фактично немає офіційно визначеного місця, де можна законно й безпечно поховати домашню тварину. Люди не мають альтернативи – і змушені діяти так, як можуть. У результаті це перетворюється на загальноміську проблему.
В інших містах України такі варіанти вже існують. Наприклад, у Львові працюють служби кремації тварин, а в Києві діють приватні сервіси кремації та поховання з можливістю офіційного оформлення процедури. У багатьох європейських містах – зокрема у Варшаві та Берліні – створені спеціальні кладовища для домашніх тварин із визначеними санітарними вимогами. Це дозволяє уникати стихійних поховань біля водойм і зелених зон.
Ситуація на березі Кам’янки показує, що потреба в такому рішенні існує і в Житомирі.
Тетерів – головна водна артерія міста. Усе, що відбувається на його берегах і біля приток, рано чи пізно впливає на якість води, яку отримують мешканці Житомира.
Тож питання вже не лише в тому, де саме люди ховають своїх улюбленців. Питання в тому, чи з’явиться в місті зрозумілий і безпечний спосіб зробити це без шкоди для води і спільного простору.
ОЛЕКСАНДРА СУПРУНЕЦЬ
ФОТО РОМАН НАСОНОВ
Будьте першим, хто прокоментував "Поховання домашніх тварин біля річки у Житомирі: людська потреба чи екологічна проблема?"