Реформа НМТ-2027: у Верховній Раді пропонують скасувати обов’язкову математику

У Верховній Раді України зареєстровано альтернативний законопроєкт № 15254-1 від 2 червня 2026 року, який пропонує радикально змінити правила проведення НМТ вже з 2027 року. Співавторами ініціативи виступили понад 50 народних депутатів із різних фракцій. Однак основну роль у просуванні законопроєкту відіграє представниця освітнього комітету і “зв`язкова” Єрмака Юлія Гришина. Головна суть змін — зменшення кількості обов’язкових предметів та скасування математики як обов’язкового іспиту для всіх вступників.

На період дії воєнного стану народні обранці пропонують відмовитися від нинішньої моделі «4 предмети за 4 години в один день». Замість цього пропонується збалансована формула з трьох іспитів: українська мова та історія України обов’язково та один предмет на вибір абітурієнта, зокрема й математика.

Автори законопроєкту наголошують, що обов’язковий іспит з математики для абсолютно всіх спеціальностей не вирішує проблему точних знань, а лише створює штучні бар’єри. Натомість для залучення абітурієнтів на технічні напрямки МОН має використовувати механізми мотивації: підвищені стипендії, гранти та вищі профільні коефіцієнти при вступі.

Нардепи аргументують необхідність реформи трьома ключовими факторами:

• 1. Складні та виснажливі умови вступу під час війни стимулюють українські родини обирати іноземні університети, де умови є більш лояльними та безпечними.
• 2. Складати 4 предмети поспіль перед комп’ютером в умовах постійних нічних обстрілів та повітряних тривог — це надмірний стрес і прямий безпековий ризик для підлітків.
• 3. За даними свіжих опитувань Viber та EdEra, 91% учителів фіксують суттєве погіршення знань учнів через хронічний онлайн та стрес. Оскільки держава досі не розробила ефективної концепції надолуження цих втрат, перекладати провину на школярів через важкі іспити є несправедливим.

Водночас постать ініціаторів законопроєкту викликає дискусії в експертному середовищі. Зокрема, Юлію Гришину раніше критикували у ЗМІ через провал кваліфікаційного іспиту на посаду судді Верховного Суду, де вона не набрала навіть мінімального балу. Відома вона і через підтримку неоднозначних містобудівних та антикорупційних законів. Та й відгуки студентів і колег про професорку вказують на її низьку кваліфікацію.

Попри це, сама Гришина заявляє, що законопроєкт № 15254-1 покликаний знайти компроміс між викликами війни та збереженням людського капіталу України.

Наразі документ чекає на розгляд у профільному комітеті.

А як на Житомирщині проходитиме НМТ-2026 та що робити під час обстрілів ви можете дізнатися за посиланням.