26-та артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича святкує 15-ий День народження. Рівно 15 років тому видано перший наказ по військовій частині, що і вважається датою її заснування.
«З 2014 року по всіх гарячих точках сходу України і на кордоні АР Крим підрозділи бригади приймали участь у бойових діях, в прикритті державного кордону. Це Савур Могила, Дебальцеве, Слов’янськ, багато інших населених пунктів. Фактично – у всіх містах сходу України, оскільки бригада була розкинута уздовж усього фронту побатарейно», – каже командир бригади Андраник Гаспарян.
На момент початку російської збройної агресії у ЗСУ було всього 2 артилерійські бригади, одна з яких 26-та. Вона стояла у витоків створення 43-ої та 44-ої артилерійських бригад. Нині їй присвоєно почесне найменування імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича. Військові радіють за рідну частину. Кажуть, служити тут у задоволення.
«По переводу техніки, матеріальному забезпеченню, озброєнню, речам, продовольчій системі я бачу позитив великий. І це хвала нашим командирам в першу чергу, які дбають за нас, що ми на даний момент можемо виконати будь-яку поставлену задачу. Може не на 100 %, але на 90 % ми її виконаємо», – каже Олександр Яремчук, старший прапорщик.
Є у лавах артилеристів чимало тих, хто з перших днів АТО був на сході і зараз з побратимами відновлює боєздатність.
«Потрібно спочатку виконати до кінця свій обов’язок, щоб закінчилась війна з перемогою, щоб ми повернули свою територію Донецької і Луганської області і Крим, а потім можна звільнятися, іти на мирне життя, але не раніше», – каже Олександр Патлатюк, старший сержант, командир вогневого взводу.
Однак, 12-ро артилеристів не повернулись додому живими. Це сумна сторінка в історії військової частини. Пані Антоніна мама одного з Героїв. Її син Олексій Богуш помер 2014-го року в Київському шпиталі від важких поранень: ворожі «гради» біля Веселої Гори обстріляли артилеристів 26-ої. Пам’ять про сина – дубочки коло хати.
«Знайшов ці дубочки в лісі, посадив і сказав, мамо, побачиш, які дуби виростуть!Душа його відчувала, що оставить таку пам’ять», – каже Антоніна Петренко, мама Героя-артилериста.
«Я, будучи командиром бригади, не зміг зберегти життя своїх підлеглих. Є втрати серед особового складу. Це біль, який мене не покидатиме все моє життя і я як командир розумію, що десь є і моя провина в цьому», – говорить Андрій Маліновський, перший заступник командувача ракетних військ і артилерії ЗСУ.
Мета масштабного святкування 15-річчя частини, кажуть артилеристи, перш за все у відзначенні всіх, хто проходив службу в 26 бригаді, формував її 15 років тому. Під час урочистостей військовій частині вручають стрічку з почесним найменуванням до бойового прапору. Артилеристи проходять вулицями Бердичева з оркестром та реконструкторами доби УНР. Бригада, зі слів військового керівництва, є значимою для ЗСУ складовою.
«Є одним з флагманів наших ракетних військ і артилерії в плані служіння народу, боєздатності, виконання завдань, патріотизму особового складу. 14, 15 роки, які були самі важкі, і 16 рік – втрати бригади були найменшими в ракетних військах і артилерії. Це каже про спроможність командування бригади», – говорить В’ячеслав Горбильов, командувач ракетних військ і артилерії ЗСУ.
У планах 26-ої бригади – збереження і розвиток кадрового потенціалу, який є в частині, щоб гідно давати відсіч ворогові.
Будьте першим, хто прокоментував "Гучний 15-ий День народження 26-ої бригади у Бердичеві (ВІДЕО)"