У Бердичеві 26-та артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича приймає гостей: армійці влаштували яскравий день відкритих дверей у військовій частині. Армійці показують озброєння, з яким захищали і захищають Україну. Усе дозволяють роздивитись навіть із середини. Ця радіолокаційна станція контр-батарейної боротьби – не виняток. Уся вона важить 5 тонн. Ворожі позиції бачить за 24 км.
«Ми знаємо, звідки веде вогонь противник, можемо більш-менш орієнтовно знати місце їх зосередження, щоб давати у випадку чого їм відповідь», – говорить старший сержант Микола Кульчицький, оператор контр-батарейної боротьби.
Для відвідувачів артилерійської частини реконструктори історичних подій з Вінниці демонструють кулемет «Максим» зразка Першої світової війни.
У кулемета, як видно, дуже примхлива пружина. Тому чоловікам доводиться над ним попрацювати.
«Постійно треба за нею дивитися і відкалібровувати. Специфіка її у тому, що це холостий набій і він для скорострільного ведення вогню не дуже добре себе веде. Коли є набій бойовий, то це є простіше», – говорить Сергій Гула, реконструктор історичних подій з Вінниці.
Щоб гості бригади могли порівняти зброю минулого і сьогодення, вінничани показують зразки реконструйованої техніки часів Української Народної Республіки. Це озброєння вони виготовляли за оригінальними кресленнями. Один з прикладів – копія панцерного автомобіля «Остін».
«Ми його робили по старим кресленням абсолютно з нуля на базі вантажівки. Але зараз маємо повноцінну робочу копію, яка може бути гарним підґрунтям для військово-історичної реконструкції. Це була потужна вогнева міць помножена на швидкість. Фактично це була головна вогнева міць української піхоти», – говорить Максим Царенко, історик.
Ця гармата зразка 1917-1921-го років – теж справа рук любителів зброї минулого.
«Гармата називається Дангліза-Шнайдера. Її можна розібрати по запчастинам, покласти на 2, 4 віслючка і спокійно в будь-яке місце в горах відвести, зібрати і з гірської висоти вести бій не даючи можливість ворогу підійти», – розповідає Максим Гребінник, реконструктор історичних подій.
Різноманітну стрілецьку зброю, гранатомет і гранати військові теж дозволяють потримати у руках. Кажуть, люди цікавляться що і як далеко стріляє.
«Як для мене, то складного нічого немає, я вже не пам’ятаю, коли і навчався, здається все життя це знаю!» – говорить Олег Михальський, сержант.
Частували гостей у 26-ій бригаді солдатською кашею, понад 4 сотні людей скуштували її. Кажуть, наїлись сповна. А отже і солдати тут не голодні. Відвідувачі задоволені проведеним часом з військовими.
«Кухня хороша, каша хороша була, внуки дуже добре поїли. Все харашенько. Я сам артилерист, в Афгані служив, цю техніку всю знав», – говорить пан Василь, відвідав 26 бригаду.
«Це боги війни і вони роблять одну, мабуть, з найголовніших функцій на цій гібридній війні, яка зараз проходить, захищаючи нашу Україну», – каже Андрій Андрійчук, відвідав 26 бригаду.
У військовій частині кажуть: за 15 років бригада має чим пишатись. А тому день відкритих дверей – це нагода розділити цю радість з іншими.
«Це згуртування нашої великої бригадної родини, можливість, яка випадає не так часто, зібратися усім разом. Це передача традицій сімейних від покоління у покоління, батьки показують зброю, техніку, на якій вони проходять свій бойовий шлях і це таке велике патріотичне значення для прийдешніх поколінь», – говорить Олена Рикаль, старший солдат 26 бригади.
Для дітлахів у частині провели спортивні і розважальні заходи. Разом з дорослими багато хто з них хоч на трішки, але відчув себе військовим.
Будьте першим, хто прокоментував "Гатили зі зброї щодуху: День відкритих дверей у 26-ій бригаді (ВІДЕО)"