У Житомирі відбулась презентація проєкту «Ми. Мами» синів, які загинули на сході України (ФОТО)

Вчора, 20 грудня, у Житомирському будинку української культури відбулась презентація фотовиставки «Ми. Мами». 12 жінок, сини яких загинули під час збройного конфлікту на Сході України, взяли участь у проєкті та сфотографувались разом із портретами своїх синів.

Такий художньо-мистецький проєкт започаткувала громадська спілка «Дім Ветерана».

«У першу чергу, я хочу подякувати вам, мами, за те, що виховали таких героїв.Також вдячна програмі „Радник“ із посольства Великобританії в Україні, яка повністю фінансувала проєкт протягом року. Фотовиставка „МИ.Мами“- це пробна презентація, яка у Домі української культури пробуде лише один вечір. Уже в січні виставка поїде в Європу та буде презентована також у всіх містах України. Цими фото ми хочемо показати все, що пережили наші мами-героїні, які тримають в руках портрети своїх загиблих синів. Другий їх образ, який було створено до Дня української хустки, символізує, що жінки продовжують жити, не дивлячись на всі страждання та втрати.Тут вони посміхаються»- розповіла координаторка ветеранського простору Дім ветерана у місті Житомирі Юлія Толмачова.

На фотовиставці заступниця міського голови Марія Місюрова від імені міського голови також нагородила Сергія Артьомова за заслуги перед містом 3-го ступеня.

«Мй син вперше пішов на війну у 2014 році. Він був водієм у санітарів 54 розвідного батальйону з міста Новограда-Волинського.Через рік Діма вже повернувся назад і я була найщасливішою мамою, бо думала, що він залишиться вдома. Але щовечора син дзвонив товаришам і запитував про справи. Я й не знала, що в нього були думки повернутись назад.У січні 2016 року він поїхав до Новограду, підписав контракт і знову повернувся на війну. Про це я дізналася лише за два дні до його від’їзду. Ніщо не віщувало біди, вранці 18 квітня він навіть мені подзвонив та сказав, щоб не хвилювалась, бо все добре і він скоро приїде додому. Але вже ввечері того ж дня в село приїхав воєнком і повідомив, що мого сина тепер немає в живих. У ту хвилину земля пішла з під ніг і я не знала, як жити далі. Не вірила до останнього, поки не побачила тіло свого сина, розірване на шматки. Рік я просто не могла прийти до тями, але потім вирішила опанувати себе, адже побачила, що в Києві біля Стіни пам’яті я не одна така.Тоді я вирішила допомагати таким жінкам. Зараз спілкуюсь з шістдесятьма мамами» розповіла учасниця проєкту «Ми.МАми» Олена Максименко.

Матусь-героїнь музичними подарунками підтримали також маленькі вихованці музичної школи № 5, сольні виконавиці та студентський колектив Житомирського державного інституту культури і мистецтв.