Микола Весельський із Житомира побував у складі трьох Українських антарктичних експедицій, загалом провівши у них трохи більше двох років. З нагоди 200-річчя відкриття Антарктиди європейцями у Бердичеві відкрили фотовиставку чоловіка, яка діятиме до кінця січня у Музеї історії міста. На єдиній антарктичній українській станції «Академік Вернадський» пан Микола працював як дослідник-біолог. Під час 18-ої, 20-ої і 23-ої експедицій вивчав сектор Тихого океану та прибережжя, багате на різноманітних тварин. Серед них – тюлені, морські слони, південно-полярні котики, морські леопарди, кити, малі смугасті полосатики тощо.
«Я, як орнітолог, більше уваги приділяв саме пернатим. Близько 19-20 видів трапляється впродовж цілого року. Але основне – це популяції пінгвінів, які розмножуються», – розповідає Микола Весельський.
Вивчав чоловік і поширення рослин в Антарктиді.
«Щучник антарктичний – це така травичка, схожа на наш пирій. Однак в суворих умовах Антарктики вона пристосувалась і поширюється. Ще більш рідкісне в наших умовах – це перлівниця або зірочник. Дуже гарна така рослина невеличка, але інколи в антарктичне літо навіть квітує біленькими квітами», – додає він.
Дослідник розповідає: Українську антарктичну станцію від Південної Америки відділяє протока Дрейк. Клімат там м’який, є навіть антарктичне літо, коли температура сягає до плюс шести градусів. Тоді тануть льодовики, відколюються айсберги, каміння позбавляється снігу і з’являються різнокольорові мохи. Взимку найнижча температура у межах «Академіка Вернадського» 29 градусів морозу, але з шквальними вітрами. Загалом Антарктида у пам’яті житомирянина лишається цікавим загадковим краєм, де 70 % року складають буревії і завірюхи. На материковому узбережжі втім було що сфотографувати.
«Радують погляд такі мальовничі пейзажі, світанки гарні або ж заходи сонця, атмосферні явища бувають найрізноманітніші, такі хмари, яких у нас вдома не побачиш – у вигляді НЛО або перламутрові, які нагадують південне сяйво, білі райдуги і таке інше», – каже пан Микола.
Бердичівляни з цікавістю слухають дослідника і відкривають для себе нові знання про Антарктиду.
«Найбільше вразив тваринний світ Антарктиди, який зображений на цих фото і те, що людина вільно підходить там до тварин і вони не лякаються. На відміну від Півночі, де всі тварини бояться людини як ворога, бо людина багато століть знищувала тваринний світ в Арктиці», – розповідає директор Музею історії Бердичева Павло Скавронський.
Навіть вчителі з фото Миколи Весельського черпають цікавинки, про які важко знайти наочність у літературі.
«Що нове? Зображення лишайників антарктичних, це по-перше. Є певна література, де розглядається це питання, але без ілюстрацій. Зрідка ми можемо побачити фото малих пташенят пінгвінів. Для цього треба безпосередньо їх бачити і це не зроблять туристи», – каже Сергій Мельничук, вчитель біології 7 школи ім. В. Пастуха.
А професійні фотографи здивовані: в екстремальних умовах дослідник дотримався всіх правил і канонів фотографії.
«Людина використовує елементарні світлові позови, життєві кольори і передає нам атмосферу тої частини світу. Відверто кажучи я здивований приємно роботами, бо вони для Бердичева вперше і для мене вперше. Обов’язково треба сюди приходити дітям, колегам і дивитися те прекрасне, яке є десь далеко, але дуже близько в Бердичеві», – говорить Володимир Поліщук, професійний фотограф.
Раніше до Антарктиди діставались майже півтора місяці. Зараз час на дорогу займає близько 2-2,5 тижнів, щоб подолати понад 15 тисяч кілометрів.
«Зараз Антарктика дуже приваблива для туристів, їдуть подивитися не тільки пінгвінів і айсберги, а й просто життя, яке буває. В тому числі часто завітають на станції різних держав, знайомляться з роботою дослідників», – розповідає дослідник.
Микола Весельський не виключає можливості побувати в Антарктиді ще. Поки ж зосередився на вивченні птахів і звірів Житомирщини.
Будьте першим, хто прокоментував "Знімки з Антарктиди: унікальна фотовиставка в Бердичеві (ВІДЕО)"