Під час презентації нової партії з дещо туманною назвою «ПроПозиція» – житомирський міський голова стояв п’ятим, якщо рахувати зліва направо. Але, якщо дивитися справа наліво – він вже другий. Все залежить від того, з якого боку починати відлік… Мери 6 міст України вирішити відкрити рахунок прямо зараз. Завдання-мінімум: залишитися у своїх кріслах після місцевих виборів 2020 року. Завдання-максимум: не розбігтися до найближчих парламентських виборів. І отримати у Верховній Раді – чим чорт не жартує! – власну фракцію.
Хто паровоз – і хто вагони?
Юридична адреса партії – у Дніпрі. Не треба бути видатним мислителем, аби зрозуміти: беззаперечним лідером та ідейним локомотивом проекту є Борис Філатов, мер міста-мільйонника. Одразу за ним йдуть мер Миколаєва Олександр Сенкевич, мер Чернівців Олексій Каспрук і мер Житомира Сергій Сухомлин. В останній момент до них приєдналися мер Кропивницького Андрій Райкович та мер Каховки Андрій Дяченко. Негусто – як для політичної сили, що прагне охопити всю Україну.
Б. Філатову довелося відбиватися від прогнозованих запитань журналістів. «Ми не партія регіонів. Хто ми? Ми не партія мерів. Ми не партія начальників, які тут зібралися. Ми партія місцевого самоврядування!» – заявив він під час презентації.
Борис Філатов має чималі ресурси – але водночас має й великі проблеми з Ігорем Коломойським, який традиційно вважає Дніпро своєю вотчиною. 2014 року вони були однією командою, яка рятувала місто від повзучої рашистської експансії. Потім їхні стежки круто розійшлися. Сьогодні Коломойський веде проти Філатова інформаційну війну на знищення за допомогою підконтрольних ЗМІ. Філатов огризається, як може. Зрозуміло, що олігарх-мільярдер докладе усіх зусиль, аби усунути з крісла міського голови нелояльну людину.
Де Кличко і Садовий?
Багато хто з аналітиків вважає створення «ПроПозиції» такою собі новою фрондою, демаршем місцевих лідерів, невдоволених центральною владою та особисто Володимиром Зеленським. Але в такому разі не дуже зрозуміло, чому до «конфедератів» не приєдналися мери-важковаговики, які давно «на ножах» із Зе-владою. Це передусім мер Києва Віталій Кличко. Зараз у нього тимчасове перемир’я зі «слугами народу». Кажуть навіть, що у нього мало не дружні стосунки з нинішнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. Але це ніяк не завадило «слугам» висунути свого кандидата на посаду київського голови: дружба дружбою – а столицю треба захопити і утримати власними силами.
В. Кличко каже, що «ПроПозиція» його не цікавить, бо він має власну партію. Хоч її нинішній стан і хирлявий, екс-боксер у ході виборчої кампанії планує нокаутувати своїм «Ударом» усіх суперників.
Мер Львова Андрій Садовий теж не приєднався до «ПроПозиції». Його політична сила («Самопоміч») на останніх виборах до Верховної Ради не подолала прохідний бар’єр і вилетіла на узбіччя активного політичного життя. Схоже, А. Садовий перестав вірити в ефективність партійного будівництва – і розраховує перемогти суто за рахунок інерційних симпатій львів’ян.
«Черкаси не здаються!»
Цікаво, що в шерензі «ПроПозиції» нема й скандального мера Черкас Анатолія Бондаренка. На початку травня він увійшов у відкритий клінч з президентом Володимиром Зеленським, коли почав знімати у місті достроково деякі карантинні обмеження. Це викликало до нього як хвилю симпатій з боку городян – так і дев’ятий вал нелюбові з Банкової.
Пропозицію приєднатися до «ПроПозиції» А. Бондаренко, за його визнанням, отримав. «Спілкувалися ми з міськими головами, так можна сказати. Предмет розмови – зрозуміло, що там ідеологія, всі інші речі… На сьогоднішній день я не готовий… Ну, якось так вона так створювалася, презентували її сьогодні, а вчора тільки спілкувались…» – сказав мер Черкас у коментарі «5 каналу». Він натякнув, що «ПроПозиція» це більше клуб по інтересах. І побажав учасникам клубу успіху.
«Партія двох Геннадіїв»
Слід пам’ятати, що «ПроПозиція» це не перша партія мерів в Україні. І навіть не друга. 2 червня 2019 року у Харкові пройшов установчий з’їзд партії «Довіряй ділам», яку очолили міський голова Харкова Геннадій Кернес та міський голова Одеси Геннадій Труханов.
Дуже прикметною є реакція Г. Кернеса на запитання «чому Ви не в партії «ПроПозиція»?» Мер Харкова обурився і навіть трохи образився у відповідь. Сказав, що не знає ніякої «ПроПозиції» – і взагалі має власну партію, яка «все робить для міста».
Але ображатися нема за що. Понад рік Г. Кернес тримав партію «Довіряй ділам» фактично у стані анабіозу. Зараз, безперечно, ця зелена гусінь захоче «ожити» і стати лялечкою – щоб потім перетворитися на метелика-тріумфатора.
«Копія завжди гірша за оригінал!»
Ще одна «містечкова» партія – «Наш край» – була створена 2011 року. І, як не дивно, успішно існує досі. Наприклад, на виборах до ОТГ на Миколаївщині ця політична сила показала непогані результати.
При цьому «Наш край» (як і «ПроПозиція», до речі) старанно копіює біло-блакитну колористику сумнозвісної «Партії регіонів». Партії, яка після Зимового Майдану, нагадаю, щезла без сліду за лічені тижні.
Деякі експерти вже кажуть, що «ПроПозиція» копіює не лише кольори, але й загальну концепцію «Нашого краю». Проблема не тільки в цьому. Виявляється, партія «ПроПозиція» була зареєстрована у Києві під іншою назвою ще 16.12.2014 р. І вела свою діяльність, м’яко кажучи, вкрай недбало. Святошинський райсуд 2019 року, наприклад, прийняв постанову про адміністративне правопорушення з боку партії «Нова європейська Україна» – і наклав на неї штрафні санкції. 02.04.2020 р. партія переселилася у Дніпро і змінила назву.
Доля танкіста
Сергій Сухомлин давно відсторонився від БПП «Солідарність» (нині ЄС) – за допомогою якого став міським головою Житомира. Водночас він тримає «санітарну» дистанцію й по відношенню до «слуг народу», які зараз швидко втрачають популярність і в масштабах країни, і на міському електоральному полі. Це дає С. Сухомлину достатній простір для маневру. І, теоретично – залишає непогані шанси бути переобраним на другий термін.
Але вступ до «нової» партії зі «старими» кольорами, неоковирною назвою і темною юридичною історією – навряд чи додає балів житомирському меру в очах місцевого виборця. «ПроПозиція» не має у своєму складі яскравих політиків національного рівня, які тросом потужної харизми могли б підтягти популярність Сухомлина. Йому доведеться вести свій танк у виборчий бій власноруч. Не розраховуючи на допомогу сусідніх броньованих підрозділів.
Розраховувати Сергій Сухомлин може хіба що на креатив досвідчених і грамотних політтехнологів, якщо знайде таких. Але це мають бути точно не ті фахівці, які у метушливому цейтноті займалися створенням «ПроПозиції» – і допустили при цьому ряд грубих технологічних та ідейних помилок.
Тарас СТРІЛЬЧИК
Будьте першим, хто прокоментував "Сухомлин у п’ятій позиції: чи допоможе йому «партія мерів» виграти вибори у Житомирі? (ВІДЕО)"