«Житомир — це європейське місто рівних можливостей», — такі слова можна часто почути у міській раді чи на урочистостях, коли виконавчі органи дарують житло дітям-сиротам, організовують новорічно-різдвяні ранки з подарунками для малозабезпечених сімей, чи навіть встановлюють поїлки для тварин, що живуть на вулиці. Житомир потихеньку занижує бордюри, що заважають маломобільним групам населення перетнути пішохід. Проте поки такі зручності доступні лише в центральному районі міста, як і пандуси до адмінбудівель та торгових центрів. Мешкати в багатоповерхівці люди з інвалідністю все ще не можуть.
Міський голова Сергій Сухомлин під час останнього засідання сесії доручив своєму заступнику організувати робочу групу. Виконавці мають вивчити і придумати, як зробити наші багатоповерхівки доступними людям на візках.
Зараз у місті більше 1 500 високоповерхівок і лише у 1000 з них встановлені ліфти. У будівлях на 5, а інколи й на 9 поверхів по проєкту ліфт не передбачений. Проблема не тільки в тому, що ліфтів не вистачає, чи вони вже зношені. Щоб потрапити у сам будинок треба подолати поріг, а часто навіть 2 — через вхідні і тамбурні двері. А далі — сходинки в під’їзді, щоб піднятися на перший поверх. Деякі будинки мають високий підмурок, тому навіть на вході у під’їзд там перепона, наприклад, з 10 сходинок. Що вже й говорити про те, що інвалідний візок може не поміститись у ліфт.
28-річна житомирянка Катерина Чорток значну частину свого життя пересувається в інвалідному візку. На її думку, місто почало ставати доступним для неї не так давно.
«Ще приблизно 5 років тому навіть не можна було дістатись до приймальні міського голови на другому поверсі, бо піднятися сходами на візку ну просто неможливо. Це вже потім там побудували ліфт. Що й говорити про магазинчики чи коли тебе запросили в гості на третій поверх. Наприклад, в кав’ярнях на Михайлівській часто пропонують допомогу, коли я проїжджаю і зупиняюсь подивитись на заклад. Проте, навіть якщо я й хочу посмакувати кавою, не можу відвідати заклад, не тільки через ту одну сходинку чи поріг, а й через те, що візок по ширині не проходить у двері», — каже дівчина.
Вона також розповіла, що вже більше року мешкає без батьків і намагається вирішувати свої проблемами сама.
«Зараз я живу в мікрорайоні Крошня в приміщенні, яке раніше було літньою кухнею. Господар погодився здавати мені її в оренду, але таких власників житла в місті не багато. Я незабаром маю з’їхати, але як зараз знайти житло, не знаю. Це житло мені допомогли хоч трохи підлаштувати, але більшість власників не погоджується взяти мене на проживання. Найбільша проблема — це умови. Я ж не можу облаштувати собі пандус на всю ширину сход з другого поверху чи зробити прибудову до будинку з ліфтом, бо інші мешканці також можуть бути проти. Це не всім зручно», — поділилась Катерина.
Складно уявити, як людина з середньою вагою у 60-70 кг має втримати візок на швидкості, спускаючись пандусом з другого-третього поверху, і не врізатись у стіну навпроти сходинок. Навіть якщо маломобільні житомиряни мешкають зі своїми батьками, друзями чи доглядальниками, то вийти з будинку на прогулянку не так просто, адже через обмеження фізичної активності маса тіла може бути більшою за середню, плюс вага візка.
Тому, чи вдасться міському голові втілити ідею щодо такого благоустрою в багатоквартирних будинках до кінця каденції, чи це лише черговий піар перед місцевими виборами — побачимо згодом.
Будьте першим, хто прокоментував "Житомирський міський голова планує зробити багатоповерхівки доступними для людей з інвалідністю, але поки не знає як"