«На сьогоднішній день кілочка немає, значить хтось не хоче, щоб ми тут мали землі», – розповідає учасник бойових дій на сході України Микола Марківський.
Микола Марківський народився в Іванківцях і зараз живе у сусідній Семенівці. Служив за мобілізацією в 50-му ремонтно-відновлювальному батальйоні. У 2015-му звільнився зі служби. і прийшов до тодішнього голови Іванковецької сільради Миколи Шеретуна просити 2 га землі. Але отримав відмову. У 2018-му році землю чоловіку таки знайшли, але не в сільраді, а в Держгеокадастрі. З того часу і донині в Іванківцях триває мало не земельна війна. 6-ро АТОвців не можуть обробляти отримані 12 га від держави через супротив селян.
«Їхні ділянки знаходяться впритул до сільського кладовища. Якщо вони заберуть свої ділянки, то ми залишимося без кладовища, нам не буде через рік де ховати наших мешканців», – каже Марія Швець, староста Іванковецького старостинського округу
Жінка староста 5-ий місяць. Каже, документів як має бути розміщене кладовище не бачила ніде.
«Ми бачимо, що воно продовжується в цю сторону, а хтось каже, що воно має продовжуватись в городи аж. А як людина захоче будуватися там, де його город?» – додає вона.
На виділеній учасникам бойових дій землі нині випасають худобу. Коли отримували документи на землю, розповідають АТОвці, могили не були так близько до їхніх паїв. В Держгеокадастрі їх запевнили: проблем не буде, це вільна земля. Сказали в коментарі про це і нам.
«Пасовище довгі роки не оформлялося. Той самий колишній сільський голова Шеретун ніколи за це пасовище не писав заяв, ніколи не звертався. Це землі запасу, які були у віданні головного управління Держгеокадастру в Житомирській області», – каже Олександр Вигівський, начальник відділу в Бердичівському районі Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області.
Два рази фермер, якому вони здали в оренду землю, намагався зорати її. Але місцеві разом з колишнім сільським головою перешкоджали, каже Микола Марківський.
«Шеретун привіз своїх п’яних родичів, які обзивали кацапами і казали, що ми приїхали землю їхню забирати. Таке було минулого року. Жителі села прийдуть з вилами і встромлятимуть нам їх в спину, палитимуть наші трактори, такі є погрози від жителів села», – каже Микола Марківський.
Люди не мовчатимуть, говорить колишній сільський голова Іванківців, а нині депутат ОТГ Микола Шеретун.
«Перешкоджав разом із своїм населенням. Якщо вони рахують, що вони по трупам можуть сіяти пшеницю, думаю, хай вони сіють. Люди в пшениці будуть хоронити, але хоронити будуть, бо по домам ще поки хоронити не дозволено», – каже Микола Шеретун, депутат Семенівської ОТГ.
Чоловік 10 років керував сільрадою і переконує: добивався, аби саме цією землею розширити цвинтар. Але ділянку не виділяв Держгеокадастр під різними приводами.
«Без дозволу, без погодження, без попередження сільської ради земельна ділянка, яка йшла під розширення кладовища, відійшла в приватні руки АТОвців, люди взбудоражились», – додає він.
«Виділили без нашого відома – Житомирське головне кадастрове управління – хлопцям цю земельну ділянку. Так, вони заслужили цю землю, учасники бойових дій. Але треба хоч трошки лишити на кладовище», – каже Валентина Лихолат, спеціаліст з земельних питань Семенівської сільради.
В Держгеокадастрі переконують: кладовище там не передбачено.
«У зв’язку з тим, що кладовище по генпланам забудови має не менше 300-400 метрів від межі населеного пункту. Для кладовища ця земельна ділянка не виділялася і ніколи не була на перспективу», – коментує Олександр Вигівський.
Щоб врегулювати конфлікт, АТОвцям у громаді запропонували поміняти отримані гектари на інші. Минулого року вони спробували порозумітися з керівництвом ОТГ і були згодні на обмін. Але виготовлення нової технічної документації не безкоштовне.
«В принципі, вся громада вже може зібрати по 2-3 тисячі і їм допомогти переоформити цю земельну ділянку», – каже Микола Шеретун.
«Вже 3 роки вони нам пропонують, але ніяких здвигів цієї справи ми не бачимо», – говорить Микола Марківський.
«Ми зверталися до 2 юристів і до Вигівського – в земельний відділ – і всі нам говорять одне і те саме: беріть техніку і обробляйте свою законну землю», – розповідає Руслан Ільчук, учасник бойових дій на сході України.
Руслан народився в Іванківцях, служив в 30-ій окремій механізованій бригаді.
«Ми воювали на сході України, а зараз ми воюємо з головою нашої сільради колишньої і зараз Семенівською громадою. Вже воюємо з ними за свою законну землю, у нас всі документи зроблені офіційно, все зроблено в належному вигляді і затверджено в Держгеокадастрі», – додає він.
У Семенівській громаді бачать варіант дещо посунути на місцевості від кладовища виділені АТОвцям гектари.
«Їм шістьом виділили по 2 га, це 12 га і далі під лісом є ще 2 га землі. То, думаю, можна знайти компроміс і домовитися», – каже Валентина Лихолат, спеціаліст з земельних питань Семенівської сільради.
«Є ще один шлях вирішення даної проблеми, який може застосувати сільська рада згідно Земельного Кодексу, – вилучення для суспільних потреб. В число пріоритетів для позитивного вирішення входить і кладовище», – додає голова Семенівської ОТГ Наталя Семенюк.
Але Наталя Семенюк не хоче на території громади «бойових дій», тому шукатиме компромісу.
«Ситуація складна і створена вона Держгеокадастром. І зараз в ній страждають люди і одна сторона, і інша», – додає пані Наталя.
АТОвці тим часом рішуче налаштовані добиватися свого.
«Я 3 роки чекав і на даний момент я ні на які обміни не погоджуюсь. Ми будемо розробляти цю землю, що б там не було, будемо звертатись до прокуратури, до СБУ, будемо кругом іти, хто стукає, тому не відмовляють і відчиняють. Будемо цього добиватися», – каже Микола Марківський.
В Держгеокадастрі кажуть: якщо АТОвці погодяться змістити свої гектари на місцевості трохи в сторону, готові в рамках закону у цьому допомогти.
Будьте першим, хто прокоментував "Кладовище чи земля АТОвцям: на Бердичівщині назріває земельна війна (ВІДЕО)"