Апсайклінг: мистецтво перетворення відходів

На початку цього місяця, 5 листопада, Кембриджський словник обрав «апсайклінг» (upcycling) словом 2019 року. Слово з’явилося у словнику 2011 року, і використовувалося не дуже часто, але за останні 8 років його використання зросло на 181%, що свідчить про усвідомлення людством своєї відповідальності за стан довкілля та загрози, яку становить забруднення планети. Але що ж таке апсайклінг ?

Апсайклінг — це перетворення відходів (сміття) в цікаві предмети побуту, модний одяг та аксесуари, предмети декору та багато чого іншого. Такий напрямок не потребує якихось величезних витрат і переробки матеріалу, адже основний ваш матеріал — непотрібна річ, яка просто «погано лежить».

Найбільше апсайклінг популярний в Європі. Там можна зустріти магазини з величезним асортиментом виробів виконаних в цій техніці, з використанням різних матеріалів. В Україні цей напрям став популярним віднедавна. Українські дизайнери такі, як Юлія Кордюкова (засновниця бренду Uli Ulia), Анна Тесло( дизайнер бренду Rehash), Олег Звонарьов(співзасновник бренду Remade) та багато інших творчих людей, створюють унікальні колекції з речей, які, здавалося б, давно пора викинути. 

Проте не тільки одягу можна дати «друге життя». В цьому переконують Олександра та Ігор Соколовських (бренд SLightStone), які створюють авторське освітлення з використаних пляшок, а Павло Сусляков з дружиною Іриною виробляють дизайнерські блокноти зі старих сорочок та піджаків. Власники винного бару «Like a local’» взагалі заснували власний бренд Resize, який створює з порожніх пляшок ексклюзивний посуд, а український взуттєвий бренд HiLegs реставрує старе жіноче та чоловіче взуття будь-якої марки, а також обмінює на нове зі знижкою 25 %. І таких прикладів досить багато. 

Важливо знати, що боротьба з забрудненням відходами триває досить активно в усьому світі. Наприклад, у Грузії, Кенії, Чилі, Південній Кореї, Новій Зеландії заборонено використання пластикових пакетів взагалі. У Євросоюзі до 2021 року повинні прибрати пластикові соломинки для напоїв, посуд і палички для надувних кульок, а до 2025 ЄС має переробляти 90% пластикових пляшок.

Уляна Супрун вважає, що для того, щоб бути відповідальним споживачем, не потрібно законодавче регулювання, адже кожен може зробити свій внесок для збереження нашої планети, тому на своїй сторінці у Фейсбук Уляна дала кілька простих порад:

▪️Сортуйте сміття. Як банально це би не звучало, потрібно дійсно докласти зусиль, аби зробити перший крок. Дізнайтеся, де найближчі до вас пункти прийому, облаштуйте вдома декілька ємностей для збору пластику, паперу, скла.

▪️Ходіть за покупками з екосумками, так ви убезпечите себе від зайвих поліетиленових пакетів. http://bit.ly/37cemFm

▪️Купуйте напої в скляних або металевих, а не пластикових пляшках. А каву — у свої чашки.

▪️Купуйте лише ті речі, які вам дійсно знадобляться. Старайтеся реалістично оцінити, чи будете ви носити цей одяг, взуття, сумки, прикраси. Відмовтеся від хутра та шкіри.

▪️Не викидайте непотрібні чи старі речі просто в смітник. Їх можна передати благодійним фондам, продати в благодійних магазинах чи на благодійних ярмарках. Спробуйте самостійно дати речам друге життя, за потреби зверніться до кравчині або друзів, батьків, які можуть у цьому допомогти.

Пам’ятайте, що з 1960 року людство генерує на 811% більше текстильного сміття. І лише в США щороку викидають 16 мільйонів тонн тканини. http://bit.ly/2OgxQzW Виробництво одягу також є забрудником довкілля. Воно потребує землі та води. Також виробництво кольорових тканин не рідко означає шкідливі викиди у водойми та повітря. http://bit.ly/35in5nR

▪️Заохочуйте друзів, знайомих, рідних та сусідів бути екологічно відповідальними та сповідувати свідоме споживання — не купувати зайвого та не викидати зайвого. Ота упаковка від молока на вашому столі та ота стара сукня цілком можуть мати цікаве життя і після того, як ви позбудетеся їх.