Бердичівському Палацу культури – 35 років (ВІДЕО)

Бердичівському міському Палацу культури імені О. Шабельника – 35 років. Саме 15-го лютого у закладу офіційний День народження. Святкувати будуть не одним заходом, а цілим циклом протягом року. Розпочнуть із концерту до 8-го березня. Затим планують ювілейні концерти колективів, які не мали змоги  минулоріч відсвяткувати День народження через карантин. Різні репетиції тут тривали і тривають постійно: колективи хочуть розвиватись.

Будівлю Палацу культури відкрили у 1986-му році як Палац культури і техніки машинобудівного заводу «Прогрес». Будувати взялись ще 77-го року. Символічний ключ заводському колективу передала штукатур будівельно-монтажного управління «Промжитлобуд-6». Перший великий концерт тут провели творчі аматорські колективу заводу «Прогрес», міста і району.

 «Це був один із найкращих Палаців культури Радянського Союзу. Він входив в 5-6 найкращих закладів культури. Небагато працівників, які залишились від часу відкриття Палацу культури. Це наша костюмер Надія Щенович, наші касири і деякі працівники технічної служби», – розповідає Валентина Бабич, т.в.о. директора МПК ім. О. Шабельника.

10 років поспіль заклад був осередком культурного життя заводу. Але у липні 96-го переданий міській громаді через скрутне економічне становище «Прогресу». У 2006-му році Палацу культури присвоїли ім’я колишнього директора заводу Олексія Шабельника, який і збудував будівлю. У 1986-му на посаду інструктора позашкільного відділу сюди на роботу прийшла Олена Петрівська.

«Робота заключалася в проведенні заходів для дітей маленьких і шкільного віку. На той час у нашому відділі працювало 5 чоловік, а взагалі в Палаці культури працювало 290 працівників», – говорить вона.

Тоді 18-річна дівчина навіть не уявляла, що керуватиме закладом. Але згодом. У 92-му році вона виграла конкурс на посаду директора міського Будинку культури. Через 4 роки відбулось злиття Палацу і Будинку культури. З того часу вона очолювала вже єдиний колектив, ставши його 4-им директором. Радіє, що за час її роботи збільшилась кількість народних і зразкових колективів до 12-ти. Усі і зараз успішно розвиваються та працюють, мають великі власні костюмерні.

У 2008-му році Олена Петрівська стала Заслуженим працівником культури. Так, каже, держава відмітила за створення потужного творчого колективу, який заявив про себе в Україні і за кордоном; за гарні умови для розвитку його потенціалу. Того ж року з’явилось її творче дітище – ансамбль пісні і танцю «Зорецвіт». Пізніше – чоловіча співоча формація.

«По тим приміщенням, де проводяться репетиції, в тих приміщеннях, де працюють працівники, ми своїми силами робили поточні ремонти. Скрізь замінені вікна, стоять кондиціонери, замінені меблі, багато куплено технічного забезпечення, звукове обладнання, світло», – розповідає Олена Петрівська.

Наразі, каже вона, ремонту у Палаці культури потребують дві глядацькі зали, велика – одна з найбільших в області, аж на майже тисячу місць. Чекає капремонту і хол 2-го поверху та дискозал. «Директування» затягнуло Олену Петрівську на 28,5 років. Наразі вона – заступник міського голови Бердичева.

«Покидати було дуже важко, сумую точно. Але вважаю, що на цій посаді зможу набагато більше зробити як самої галузі, так і для всіх підпорядкованих мені галузей. Але вони – найбільша частинка мого серця», – каже жінка.

Валентина Бабич у Палаці культури працює з 2000-го року, хоча ще в дитинстві виходила на сцену. З власних спостережень, каже, заклад іде в ногу з часом.

«Якщо ти щось приносиш нове, тобі не скажуть не треба, ні. Твою ідею візьмуть, подумають, втілять її в життя і вона буде жити. Тому таке прогресівське віяння приємне працівникам культури, що твоя ініціатива буде вислуханою і буде втілена», – каже Валентина Бабич.

Чимало випускників циркової школи Бердичева – вихідці з Палацу культури. Є ті, хто пішов професійно навчатись оперному співу або уже у складі провідних творчих колективів країни. Після локдауну, каже пані Валентина, маса пропозицій від різних артистів виступити у Бердичеві. Поки ж сцена у розпорядженні місцевих талантів, які репетирують майбутні концерти. Понад рік фольклорний ансамбль «Родинний оберіг» – частина колективу Палацу культури.

«Зустріли просто з відкритими і щирими обіймами, щирі, гарні працівники, люди, керівники. І нам приємно та радісно тут працювати. Складається колектив з нашої родини, це і діти мої, і чоловік, і сестри, і тітка, і подруги, куми. Так ми разом співаємо, збираємося і працюємо над різними нюансами, над збереженням української народної спадщини», – розповідає Тетяна Мінич, керівник ансамблю «Родинний оберіг».

Гучно заявити про себе бердичівлянам зі сцени хоче Віктор Гудецький.

 «Це трек нашого написання, текст, слова, оранжировка, мінусовка, весь інструментал – все наше, пишемо власними силами. Зараз маємо шанс проявити себе», – розповідає він.

Можливість виступити на головній сцені Бердичева, каже, робить його  щасливим.

«Через ці зали, коридори пройшло багато цікавих життів людських, цікавих людей взагалі і те, що тут робиться, це маленька магія», – додає Віктор.

Нині до потужної творчої команди Палацу культури належить музично-драматичний театр, а також культурні осередки у Скраглівці і Підгородному. Загальний штат – 116 осіб, серед яких –  творчо-технічні працівники, бухгалтери, артисти. На базі Палацу культури діє 35 аматорських колективів, є  центр раннього розвитку дитини, музична творча лабораторія і фотошкола, групи для танцюючих мам. Це своєрідний центр культури для різних поколінь.

Найближча ціль Палацу культури, каже керівництво, – поява арт-виставкової галереї та Міжнародний цирковий фестиваль за участі колективів з різних країн світу.

Про секрети закулісся Палацу культури ім. О. Шабельника ми розповідали раніше.