Бердичівський фортечний мур: половина в реконструкції, решта – в руйнації над проїжджою частиною (ВІДЕО)

Навіть під час карантину у Бердичівському кляшторі Босих Кармелітів триває реставрація. Тут проводять роботи з відновлення фортечної стіни, яка прилягає до північно-східної частини фортеці. Така ініціатива належить отцям-кармелітам, які з 2015-го року цим займаються.

«Ми, босі кармеліти, почали шукати меценатів за кордоном, які допоможуть відновити цю стіну, найперше – щоб зняти аварійність, щоб не було загибелі не дай Бог людей. І друге – щоб повернути історичний вигляд», – розповідає отець Юзеф Кухарчик, делегат Босих Кармелітів в Україні.

Матеріально священиків підтримує міністерство культури Польщі. Разом з тим отці-кармеліти шукають кошти проповідуючи.

«Про гроші важко сказати, скільки це коштує, це величезні суми. Навіть можна побачити, що ми не в змозі робити багато праці кожного року. У цей 2020 рік запланували відновити 30 метрів стіни», – додає Юзеф Кухарчик.

Із 2015-го року під керівництвом Заслуженого будівельника України Валентина Негребецького близько 40 % аварійної стіни вже вдалось відновити.

«Стіна знаходиться в гостро аварійному стані: іде внутрішнє розкриття, стіна має внутрішні простори, тобто стіна уже фактично була б зруйнована до сьогоднішнього часу, якщо б нею не займалися», – розповідає Валентин Негребецький, Заслужений будівельник України, реставратор.

Роботи на оборонному мурі проводять переважно вручну щоб не сталось обвалу. Його відновлюють застосовуючи закордонні технології, зміцнюють спеціальними будівельними сумішами. В реконструкції використовують цеглу і каміння, яке обвалилось зі стіни. Також підбирають сучасні будівельні матеріали.

«Цегла іде 3 видів в залежності від віку. Підбираємо цеглу під колір, на жаль не під розмір, а тільки під колір. Ми не використовуємо тих розчинів, які були. Це вапно дуже старе, там особлива формула була приготування. Це і підготовка вапна, і підготовка яєць, це змішування в пропорціях. На сьогодні це дуже надкоштовна річ», – додає реконструктор.

Краєзнавці розповідають: нижній храм історико-культурного заповідника побудований 1634-го року, верхній – 1754-го.  Будівельники кажуть: видно, що кріпосну стіну укріпляли, але робили це непрофесійно, не звертали увагу на її автентичність. Зараз же намагаються зробити її максимально схожою на ту, що зображена на фото і малюнках понад сторічної давнини. За свою історію фортеця зазнала чимало перебудов і штурмів.

«В післявоєнний період з відбудовою Бердичева робились деякі перебудови і стіни фортечної. Я в дитинстві ще пам’ятаю фортечну стіну з південно-західної сторони, яка мала зовсім інший вигляд, ніж вона має сьогодні», – каже Павло Скавронський, директор Музею історії Бердичева.

Кармелітський монастир з оборонною стіною є державною пам’яткою архітектури. Це місце отцям-кармелітам довірене на користування. Кажуть, якби відповідали за іншу частину монастиря, де нині музична і художня школи, зробили б все для продовження реставрації прилеглої і до них оборонної стіни.

«Це архітектурна перлина. Хотілось би відновити у повній мірі не тільки для мешканців Бердичева, але і для всіх туристів і паломників, які приїздять до кляштору», – каже отець Юзеф.

«Для історії, туризму ми згубимо багато, втратимо, якщо зникне стіна, яка зараз реконструюється», – додає Павло Скавронський.

Поряд розташована дорога з інтенсивним рухом машин. Вібрація від автівок сильно відчувається і впливає  на  оборонний мур. На думку фахівців, вихід є лише один: комплексні реконструкційні роботи. Інакше Бердичів втратить свою архітектурну перлину, яка вже сьогодні нависає над дорогою і не віщує доброго.