Починаючи з моменту повномасштабного вторгнення 24 лютого з території рф кордон з Україною перетнули близько 150 тисяч ворожих вояків.
Зіткнувшись з шаленим спротивом українців, ворожа навала не лише відкотилася назад, але й втратила за три місяці більше 30 тисяч особового складу. Експерти ж стверджують, що загальна кількість втрат (загиблі, полонені, поранені) наближається до 100 тисяч.
Фактично ⅔ окупантів, які з самого початку прийшли в Україну, закінчили свій «героїчний шлях».
Кількість 200-тих, відправлених на історичну батьківщину все ж змусила замислитися «миротворців», які ще розраховували на переможний марш Україною, в ході якого отримають можливість не лише підзаробити, але й вкрасти унітаз. І дійшли висновку, що унітаз та блендер додому можна і не довезти, а натомість самому повернутися в пакеті. Тож перспектива перестала бути радісною та приємною. А своя вціліла дупа дорожча за пралку. І армійське командування рф зіткнулося з масовими відмовами від участі у так званій «спецоперації».
Який відсоток «відмовників» у рашистській армії, достеменно невідомо, військові високопосадовці кремля інформацію не озвучують. Але повідомлення про відмови від участі в бойових діях надходять чи не з перших днів війни. А зараз їх кількість збільшилася і зростає в рази.
«Російський мотострілецький підрозділ зі складу 1-го армійського корпусу у повному складі відмовився воювати через колосальні втрати в Харківській області».
«З листування командирів 11-ї гвардійської десантно-штурмової бригади ВДВ росії випливає, що їхні „безстрашні“ десантники, виявляється, бояться воювати проти ЗСУ. І навіть травмують себе — аби їх не відправили до України».
«Уцілілі рашгвардійці з Краснодара відмовилися повторно їхати на війну в Україну».
«На Донеччині контрактники росії мало не розстріляли генерала Солодчука і його охорону, які приїхали з місією приборкати бунт і змусити „відмовників“ продовжувати воювати. Але солдати відмовилися виконувати наказ. Тож російський генерал ганебно втік із передової».
«Частина підрозділів 70 гвардійського мотострілецького полку зс рф відкрито відмовилися брати участь у війні та зажадали повернути їх у місця постійної дислокації».
Це лише невелика кількість опублікованих прикладів того, як військові рф не бажають помирати в Україні за невідомо що.
Зі слів рашистських командирів можна дійти висновків, що відсоток «відмовників» в ворожій армії складає від 20 до 40%. З поповненням втрат особового складу в кремлі теж все досить погано.
Чи не з перших днів після 24 лютого росієї прокотилася і продовжує тривати хвиля підпалів воєнкоматів. Росіяни вперто не бажають їхати помирати в Україну, починаючи здогадуватися, що «спецоперація» путіна немає нічого спільного зі здоровим глуздом.
При цьому, попри численні очікування, на росії немає військового стану, а путін так і не наважився оголосити загальну мобілізацію. Бо ніхто, навіть на росії, не виключає, що загальна мобілізація врешті може призвести до відсторонення диктатора від влади. Відсутність офіційної «війни» дає змогу з відносно невеликими втратами уникнути участі в «спецоперації» і кримінальної відповідальності за відмову. Знайти поважну причину для розірвання контракту не складно, але в ситуації, хоч і не оголошеної, але все-таки війни, практично не реально. Тож відказники армії рф змушені розривати контракти, посилаючись на «негативні причини». І формально це теж не тягне за собою кримінальну відповідальність.
На практиці це виглядає наступним чином. Військовослужбовцю варто порушити п. «д.1» ч.1 або п. «е.1» ч.2 статті 51 федерального закону рф «Про воїнський обов’язок та військову службу». Як пояснюють юристи, це означає, що контрактнику достатньо відкрити «індивідуальне підприємництво» та отримати на банківський рахунок кошти за виконання якоїсь послуги чи іншу роботу. В таких діях вже прослідковується корупційна складова, а отже контракт з таким військовим повинен бути розірваним.
Юридично обізнані контрактники, що не бажають їхати в Україну в якості м’яса, порушують ч.2 ст. 28.5 федерального закону «Про статус військовослужбовців». Тобто скоїти «грубий дисциплінарний проступок», наприклад, десь погуляти за межами частини без поважних причин більше 4-х годин. Жорстких юридичних наслідків не буде, а контракт розірвуть.
Резервісти — перші кандидати на відправку у зону бойових дій, порушують умови контракту, наприклад, не з’являються на оголошені військові збори. Контракт з такими буде розірвано. А так як резервіст не військовослужбовець, юридичних наслідків цей «проступок» не несе.
При умові, що путін наважиться на оголошення мобілізації, всі «запасники» рф змушені будуть відправитися до війська. А не з’явившись на мобілізаційний пункт по повістці, доведеться відповідати за ст. 328 кк рф. Проте і тут є досить простий вихід. Можна знятися з військового обліку в зв’язку з «виїздом за межі країни на пмж». А потім не обов’язково взагалі кудись їхати.
Все, що «світить» за такі дії — штраф у розмірі від 500 до 3 тисяч рублів.
Росгвардійцям, які не бажають вмирати в Україні, юристи радять розірвати контракт за власним бажанням згідно ст. 82 закону «Про службу в органах ВС рф».
А от у строковиків найбільш важке становище, адже вони фактично безправне стадо, яке можуть відправити будь-куди коли завгодно. Тож для тих, хто досяг призовного віку, головне уникнути призову — «важко хворіти», отримувати відстрочки і т. д. До речі, в регіонах Крайньої Півночі призов відсутній взагалі, тож реєстрація проживання в такому регіоні теж може зберегти життя.
Якщо повістку все ж вручено, можна звернутися до суду з її оскарженням. І виграти час до наступного призову, якого, можливо, вже й не буде.
Як показав досвід, варіантів «відкосити» від участі у «спецоперації», а значить, зберегти життя, здоров’я та не стати співучасником злочину, у росіян достатньо. А вірогідні негативні наслідки просто не варто й порівнювати з можливістю повернутися додому в пакеті або без потрібних частин тіла.
Ми не торкаємося питань свідомості чи моральних принципів населення путінської росії. Проте є надія на інстинкт самозбереження та страх, притаманні всім живим істотам, які утримають рашистів від бажання поповнити загони гарматного м’яса у злочинній агресивній війні проти українців.
Будьте першим, хто прокоментував "«Бєрі шинель, пи*дуй домой»: рашистська армія масово йде в «відказ»"