Бунт «євроблях»: з чого все почалося

Автомобілі з литовськими чи польськими номерами сьогодні на дорогах України – звична річ. Але коли і через що український водій почав масово пересідати на «євробляхи»? Чому б’є в набат український автопром? І що може зробити держава, аби всім було добре?

Як «євробляхи» потрапляють на наш ринок

Протягом останніх років авто на іноземній реєстрації активно використовувалися у прикордонній зоні – у найбільш корупційних митницях, які допомагали у нелегальній торгівлі. При періодичному перетині кордону набагато економніше використовувати авто з європейськими номерами. Контрабандна мережа, яка ґрунтувалася на різниці товарних цін між Україною та Європейським союзом, перевозила туди переважно підакцизні товари (тютюнові вироби, алкоголь), звідти – продукти харчування, одяг, малогабаритну побутову техніку тощо.

Пізніше цю модель перенесли і на автотранспорт, яким здійснювали дрібну прикордонну торгівлю та/або контрабанду. Така система володіння іноземним авто в Україні набула індустріальних масштабів та обросла додатковими корупційними схемами, приєднавши до свого павутиння окремих митників.

Громадяни України використовують прогалини Митного кодексу і ввозять автотранспортні засоби, підпорядковуючись лише декільком статтям з нього. Для жителів прикордонних територій, які часто працюють за кордоном, це вихід із ситуації, адже вони кожні п’ять-десять днів повинні перетинати кордон для виконання вимог законодавства. Підставою для цього є ст. 380 Митного кодексу. У ній сказано, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами в Україну транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року за умови, що будуть зареєстровані в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Проте статистика свідчить, що термін перебування такого авто на території України значно довший. Тоді починають діяти підробні документи про хворобу водія чи несправність автомобіля.

Звісно ж, прикордонники можуть не повірити у ці казки. Тоді ситуацію може виправити хабар. Також є варіант – сплачувати постійні штрафи.

Інший шлях – це відкрити Інтернет і постаратися знайти резидента з ЄС, який допоможе оформити авто на нього та (за певну плату, звичайно) ввезе авто на територію України. Ця схема набагато важча, але зручніша, тому що має свої переваги. Хоча в результаті можна отримати штраф за нецільове використання транспорту.

Мінуси угоди – треба щорічно перетинати український кордон, а іномарка юридично належить не вам, що несе за собою певні ризики. Зате істотний плюс – автомобіль за доступною ціною. У тій же Польщі машина 2012 року з об’ємом двигуна 1600 куб. см коштує 4 тис. євро, в той час як лише її розмитнення в Україні обійдеться більш ніж в 2 тис. євро.

В кінці 2016 року ДФС було проведено повномасштабну перевірку авто на європейських номерах. Результатами були шоковані навіть податківці, які проводили огляд документацій на митницях.

Згідно з даними перевірки, під прикриттям працівників митниці іноземні резиденти завозили в Україну десятки уживаних авто мало не щодня. І це при тому, що резиденти мають право ввозити максимум одну машину.

Так, наприклад, згідно з оприлюдненими документами, з початку 2016 року на митному посту «Мостиська», що у Львівській області, відділом митного оформлення №4 було здійснено пропуск понад 2000 нерозмитнених авто.

За «оформлення» одного авто митники, зазначені в цих списках, брали не менше 300 доларів. При цьому громадянин Польщі, який також є безпосереднім учасником схеми нелегального ввезення авто, отримував 100 доларів за кожну машину.

А тепер ще цікавіше – збірна інформація про видалені записи щодо переміщення транспортних засобів з 1 по 14 вересня 2016 року. Вона каже, що у Житомирську область було ввезено 85 «євроблях». Тепер уявімо масштаби за рік…

Наскільки масштабне «велике переселення» євроавтомобілів

За підрахунком спеціалістів в Україні сьогодні існує від 3 до 4 мільйонів автомобілів, які їздять на європейських номерах. По математичному розрахунку це аудиторія у 9 мільйонів людей, враховуючи сім’ї власників авто.

У даному конфлікті беруть участь не менше, ніж два учасники. Це монополістичні групи, які займаються нелегальним переправленням через український кордон «євроблях» і зацікавлені в тому, щоб довше тримати це прибуткове джерело. А з іншого боку це  власники авто з єврономерами, придбаними з оплатою всіх надвисоких податків до держбюджету.

Кампанія з дискредитації власників єврономерів за останні декілька місяців досягла піку. Хоча б раз у тиждень по телебаченню показують репортаж про аварії з участю п’яних водіїв, обов’язково фокусуючи увагу на номерних знаках країн ЄС. Наслідком таких аварій є те, що водій може втекти від покарання: знайти його дуже важко, осільки фірма-власник авто знаходиться за декілька тисяч кілометрів від місця ДТП.

Власники «євроблях» організовуються у громадські рухи, аби відстоювати свої права. Але дієвого виходу із ситуації, який влаштував би всіх, досі нема. Державні інституції, громадські організації, окремі громадяни – хто запропонує реальне вирішення цієї проблеми, той і отримає підтримку від населення. Разом з непоганими політичними дивідендами.

Яку позицію займає держава

Фактично, необхідно сформулювати відповіді на три запитання. Перше питання – чи хочуть українці мати доступний автомобіль? Відповідь – хочемо. Друге – чи може держава зробити цей автомобіль дешевим? Відповідь: можливо. Третє питання – чи хоче держава зробити цей автомобіль дешевим? А ось тут великий знак запитання…

В Україні давно ходять жарти, що український автопром може створити лише «запорожці» з «ланосами», але обов’язково для повної безпеки необхідно приклеїти іконки, які захищатимуть водія від самого автомобіля. Держава своїми зусиллями максимально хоче відсікти громадян від єврономерів. У 2016 році  було заявлено, що починають складати списки автомобілів, які були ввезені в Україну в режимі тимчасового ввезення, починаючи від 2017 року. Машини, власники яких порушили митний режим більш ніж на 48 годин, будуть оголошувати в розшук.

Згадаємо вищезазначений Митний кодекс, який держава укомплектувала всіма можливими драконівськими податками та штрафами.

У ст. 481 говориться, що через нерозмитнення авто протягом 3 діб передбачено штраф в 850 грн. Прострочення до 10 діб або повторне порушення – штраф у 5100 грн. За термін більше 10 діб доведеться викласти з кишені 17 тис. грн.

У статті 485 зазначено, що якщо автомобіль, що знаходиться в режимі «тимчасове ввезення», спіймають на дорозі, це коштуватиме 300% від митних платежів для даного авто.

Однією з головних причин появи в Україні «євроблях» залишаються необґрунтовано завищені митні збори на ввезення нових імпортних авто, що підіймає ціну від 120 до 250% від вартості машини.

Автотрейдери давно звернули увагу: зниження продажів нових авто відбувається через низькі доходи та падіння реальної купівельної спроможності населення. А також через подорожчання внаслідок курсових ризиків і посилення фіскального тиску.

Як можна цьому зарадити

Наприклад, зробити ефективні кроки в бік упорядкування ситуації у сфері доходів населення, системи оподаткування на виробництві, ввезення і продажів автомобілів. Це дасть змогу вирівняти структуру попиту на автомобільному ринку на користь нових машин.

У свою чергу, це також дозволить швидко наблизитися до екологічних європейських стандартів, передбачених в угоді з ЄС. Зокрема, в розділі «Транспорт» чітко вказано, що співпраця між сторонами «служить цілям реструктуризації та оновлення транспортного сектора України, а також поступової гармонізації чинних стандартів з існуючими в ЄС».

Багато експертів схиляються до того, що розтягувати легалізацію тимчасових авто на десятки років не доцільно, бо весь цей час за них платитимуть податки в інших державах. Нелегальних авто стане ще більше, а наша країна поступово перетвориться на звалище автомобільного секонд-хенду. Також потрібно доопрацювати закон «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів», який дозволяє ввозити старі авто не старше 2010 року за зниженими акцизами – при тому, що машини повинні відповідати стандарту Євро-5.

До речі. 2017 року Верховна Рада ухвалила зміни до статті 2 закону «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів». Цей документ на два роки відтермінував введення стандарту Євро-6.

В якому стані перебуває зараз український автопром

Ось тут треба згадати за українське виробництво. Автомобілі, що були в користуванні, мають розмір акцизу в 10-28 разів більший за акциз для нових авто. Таким способом Україна «стимулювала» придбання нових авто, що повинно було допомогти місцевим виробникам. З кожним роком поступово продажі падали. ЗАЗ у першому кварталі 2016 року випустив всього 4 (!) машини і зупинив конвеєр через нерентабельність, перейшовши на випуск автозапчастин та машинокомплектів для інших виробників.

На запитання, чому продукція ЗАЗу перестала користуватися попитом на авторинку, легко відповісти. Купували його моделі переважно ті, хто не міг придбати іноземні нові автомобілі. Сьогодні ці люди думають лише про те, як вижити. А громадяни, які віддають перевагу «євробляхам», ніколи запорізькими автомобілями не цікавилися.

На ринку існує правило: не можеш робити власні авто, які не поступаються за якістю зарубіжним – залучай іноземних партнерів та інвесторів! Чому ж в Україні не спрацьовує цей принцип?..

(далі буде)

Юрій МЕЛЬНИК