Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова на початку жовтня повідомила про те, що понад чверть українців перебувають за межею бідності. Окрім того, за даними Служби статистики України, 65,3% українців вважають себе нужденними й тільки 1,1% назвали себе середнім класом. За таким показником наша країна злиденна. Дійсно, такі дані є досить суб’єктивними, проте заперечувати проблему бідності не варто навіть попри те, що більшість з нас все ж живуть краще, ніж ми вважаємо.
Наскільки Україна бідна?
Та і що таке бідність? Цінність грошей полягає у їхній купівельній спроможності й здатності сприяти обміну товарами. Багатство людини – це можливість доступу до товарів і послуг. Ті дослідники, які докладно вивчають бідність, поділяють її на абсолютну та відносну. Абсолютна визначається порогом, за якою особу можна вважати бідною. Тобто людина має менше міжнародно встановленої суми. Так за критеріями ООН така межа (переважно у країнах із середнім рівнем доходу) становить $5,50 за ПКС на день. В Україні це $2,7 (59 грн), зважаючи на оофіційний прожитковий мінімум для непрацездатних в Україні, а саме 1712 грн на місяць. Наразі загальний показник прожиткового мінімуму в Україні на 2020 рік – 2118 грн.
Відносна бідність – це таке положення людини, коли вона не має достатньо коштів, щоб вести прийнятний спосіб життя стосовно інших людей у суспільстві. Інакше кажучи, дохід не повинен перевищувати 40-60% середнього по країні. Такі люди також часто не можуть брати участь в економічних, соціальних і культурних заходах, які вважаються нормою для інших людей.
Мова йде вже про реальний розмір прожиткового мінімуму. Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» у цінах червня 2020 року він становив 3 974 грн на місяць (якщо враховувати суму обов’язкових платежів – 4 557 грн). За даними Інституту демографії НАН України, на кінець 2019 року рівень відносної бідності в Україні становив 38,5% (15,5 млн). До цієї категорії, на що вказує Державна служба статистики України, належать сім’ї з трьома і більше дітьми, домогосподарства з дітьми, де є хоча б один безробітний та самотня людина віком після 65 років. В Україні критерій відносної бідності також застосовується на практиці при призначенні житлових субсидій.
Вплив карантину
Показники 2019 року за Інститутом демографії ім. М.В. Птухи НАН України демонструють збереження позитивної тенденції зменшення абсолютної та відносної бідності. Також передбачалося і те, що у 2020 році рівень абсолютної помітно знизиться і на кінець 2020 року мав скласти 31,2%. Зважаючи на обставини, за підсумками 2020 року мінімум 45% населення потрапить в категорію “бідні”. За даними консервативного сценарію Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) через цьогорічну соціально-економічну кризу понад 6 мільйонів українців можуть опинитися за межею. Також вперше з 1990 року унаслідок пандемії COVID-19 у світі зросте кількість людей, що живуть у крайніх злиднях. Проте все буде залежати від тривалості кризи в галузі охорони здоров’я, прогресу в основних реформах, що очікують на розгляд та здатності мобілізувати належне фінансування для виконання значних зобов’язань щодо погашення боргу.
Чи допоможе збільшення оплати праці?
Країна не розбагатіє, якщо збільшується кількість грошей в обігу. Люди не можуть стати заможнішими, якщо держава розподілить серед людей більше грошей. Окрім того, для світового добробуту скорочення кількості бідних є пріоритетнішим ніж збільшення кількості багатих. У нашій державі немає дійсно комплексної системи подолання бідності, держава бореться лише з її наслідками.
Так, наприклад, в Україні підвищують розмір заробітної плати. За даними Міністерства соціальної політики України мінімальна оплата праці з 1 вересня 2020 року становить 5000 грн. «Ліга.Фінанси», зазначають, що підвищення мінімальної заробітної плати не зменшує кількість тих, хто живе в нестатках, а інколи навіть навпаки: збільшує цю ймовірність. Тобто, відбувається відтворення бідності у суспільстві. До того ж слід зазначити й те, що серед громадян, які працюють, порівняно менше бідних (18% зайнятого населення у 2018 році), ніж серед незайнятого з різних причин (34% пенсіонерів без роботи, 35% діти від 0 до 17 років, 32% молодь 16-19 років).
Як впливає рівень людського розвитку
«Розвиток людини, як підхід, пов’язаний з тим, що я вважаю основоположною ідеєю розвитку, а саме: розвиток багатства людського життя, а не багатства економіки, в якій живуть люди і яка є лише його частиною» – зазначив Амартія Сен, індійський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки 1998 року. Метою соціально-економічного розвитку будь-якої країни та її регіонів є підвищення рівня життя своїх громадян, а тому економічне зростання прямопропорційне рівню людського розвитку. Ба більше, є його рушійною силою.
Візьмемо до уваги рівень людського розвитку України. Світовий банк формує цей показник, враховуючи такі критерії як здоров’я, яке вимірюється середньою тривалістю життя в країні, освіта — кількістю витрачених на навчання років людьми до 25 років та рівень життя, що вираховується валовим національним доходом на душу населення в доларах. У 1990 році Україна мала значення Індексу 0,705, а у 2018, за останніми даними – 0,750, тобто перебуває нижче середнього рівня Європи та Центральної Азії. Проте все ж цей індекс збільшився на 6,3% через зростання тривалості життя на 2,3 року та середньої кількості років навчання на 2,6 року.
Подолання економічної нерівності серед населення — головне завдання як розвинутих, так і тих країн, що розвиваються. Звиклі прибіднятися, ми водночас доводимо собі, що могло би бути гірше. Парадокс. Проте проблема дійсно існує і це не завдання одного дня. Ті прихильники думки, що в Україні це не найважливіше питання, не схильні бачити ширше. Країна, що прагне стати розвиненою, має частіше звертати увагу на те, як громадяни можуть дозволити собі жити нормальним життям.
Вероніка Нановська
Будьте першим, хто прокоментував "Дефіцит достатку населення: чи існує бідність в Україні?"