…Молода жінка з дитиною. В руках у дівчинки – фото чоловіка у військовій формі. Жінка погоджується сказати декілька слів. «Я Ступак Вікторія. Дружина загиблого учасника бойових дій Ступака Віталія. А це наша донечка Валерія. Їй п’ять років…» Я показую на портрет і запитую: «Як і коли це сталося?» Вікторія відповідає: «Це сталося у шістнадцятому році…» І раптом замовкає: «Не можу говорити…»
Маленька Валерія стоїть, опустивши голову. Чоловік у військовій формі – її батько. Якого вона, швидше за все, не пам’ятає в обличчя: 2016-го дитині було лише 2 роки…
23 травня на Соборній площі Житомира відкрили 5 Дошок пам’яті. На них викарбувані прізвища та фото 66 мешканців Житомира, які загинули під час бойових дій на Сході. Усіх їх назвали поіменно.
Міська влада неодноразово заявляла, що хоче встановити пам’ятник героям цієї війни. Навіть оголошувала конкурс на кращий ескізний проект. Але війна не завершена. Бойові дії можуть вибухнути знов – і забрати нові жертви. Тож які можуть бути зараз пам’ятники?.. Хіба що ось такі.
Цікаво, що тут таки, на Соборній, стоїть занедбана жертва декомунізації, вкрита гранітними плитами. Раніше даний об’єкт «прикрашали» макети радянських орденів та інша ідеологічно навантажена дурня.
Міська влада так і не зрозуміла, що робити з цим «мальованим стовпом», який плодить розруху в самісінькому центрі Житомира. І влада за це отримує заслужений «мінус» у карму.
Багато хто з мешканців Житомира не стримував цього дня сліз. Жінки плакали відкрито. А деякі ветерани АТО/ООС відверталися, коли помічали об’єктиви…
Ці дошки – певний компроміс між пам’яттю та здоровим глуздом. І за це рішення влада Житомира отримує так само заслужений «плюс».
Тепер місто має пам’ятне місце, куди можна прийти і покласти квіти. Місце, де можна знову подивитися в очі чоловікові, братові, сину. І навіть батькові, якого ти не пам’ятаєш в обличчя…
Тарас СТРІЛЬЧИК
Будьте першим, хто прокоментував "День Героїв: у Житомирі відкрили монумент, який змусив городян плакати… (ФОТО)"