День пам’яті захисників України у Бердичеві (ВІДЕО)

У День пам’яті захисників України, які загинули у боротьбі за її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність, у Бердичеві згадали полеглих на сході країни земляків. Біля стели «Слава Героям!» 29-го серпня багато соняшників. Ці квіти є символічними сьогодні.

«Символом даного дня є сонях. Тому що саме в ці дні був Іловайський котел і наші хлопці боролися, билися саме на соняшникових полях. Можливо, для когось це був знак символічний: тяжіння до життя як соняшник тягнеться до сонця. Деякі і полягли на цих соняшникових полях. Ми зібрались для того, щоб сказати ще раз дякую нашим хлопцям, які віддали найголовніше – це своє життя. Низько вклонитися матерям, батькам, дружинам, дітям наших загиблих Героїв», – говорить Валентина Адаменко, заступник міського голови Бердичева.

Дату проведення Дня пам’яті, розповідають на заході, приурочено Іловайській трагедії 2014-го року. Бої за Іловайськ тривали з середини серпня, наші військові майже зайняли місто, але втрутилась армія агресора. 29-го серпня бійці сил АТО потрапили в оточення, ворожі війська обстріляли коридор, яким за домовленістю мали виходити українські солдати. За офіційними даними навколо Іловайська і в самому місті загинуло 366 воїнів, 429 отримали поранення, 128 потрапили в полон, 158 досі вважаються зниклими безвісти.

Лідія Стелюта – мама загиблого Олександра Сокорчука, військовослужбовця 26-ої бригади. Жінка жаліє полеглих у боях за Україну синів. Багато із них, каже, як і її син, не встигли створити сім’ї, народити і виховати дітей. День пам’яті для неї, зізнається, нагода наче прийти до сина, згадати його з іншими матерями загиблих, поспілкуватися і поплакати з ними про своє, спільне материнське горе.

 «Саші моєму було 26 років, коли він загинув. Він служив у нас в 26 бригаді, водієм був. Під час відступу наших хлопців вони прикривали їх, але під час мінометного обстрілу мій син Саша і Петро Дубик загинули. 14 серпня було 6 років як загинув мій син. Це сьогодні такий день, ми маємо пам’ятати наших дітей, вся Україна має пам’ятати наших дітей, про подвиг, який вони зробили. Вони захищали нашу Батьківщину, щоб зараз наші діти могли ходити до школи, раділи життю. Завдяки нашим дітям зараз у нас, у Бердичеві, мирне  небо, діти ходять до школи, ми живемо в мирі», – каже Лідія Стелюта, мама загиблого Героя Олександра Сокорчука.

У 26-ій артилерійській бригаді пам’ять про загиблих артилеристів бережуть. Своїх, кажуть, забувати не можна.

«На сьогоднішній день війна ще не закінчена і військові ЗСУ, зокрема і 26 бригади, Бердичівського гарнізону нині виконують завдання в ООС. На жаль, у війні полягли наші люди, бригада втратила 13 військовослужбовців. Молодь і громада мають знати, що ці люди – молоді переважно – віддали своє життя, щоб ми сьогодні могли спокійно працювати, на 1 вересня вести дітей до школи, будувати плани, мріяти про незалежність нашу, про наше європейське майбутнє і про заможну українську державу», – каже Олександр Крсек, заступник командира 26-ої артилерійської бригади.

На сьогодні у Бердичеві є перспектива появи замість банера з іменами і фото загиблих Героїв-земляків алеї слави. Долучитися до її створення запрошують ідейних і творчих, а головне охочих людей. Вона має коротенько розповісти про хлопців та де вони загинули.