Сотні бердичівлян зібрались на Соборній площі міста, щоб з розмахом зустріти День Перемоги. 9-го травня щороку біля меморіалу «Слава Героям» збираються ті, хто причетний до визволення Батьківщини, хто відбудовував рідний край з післявоєнних руїн, кому випало у житті застати і пережити роки війни або втратити на ній рідних.
Ветеран Другої світової Іван Терентійович Привалов констатує: час невблаганний, ветеранів з року в рік стає все менше і менше. Шлях до спільної перемоги у далекому 1945-му, каже, був складний, але усі у неї вірили.
«Я був призваний у 17 років на фронт. Пройшов усю війну, зараз уже 93 роки от. Дай Боже, щоб нам ще пару років посвяткувати! На цій війні від підлітків 10-ти років до 90-річних старих – всі стали на захист нашої Батьківщини і ми у важких умовах хоч, але перемогли!» – говорить Іван Привалов, ветеран.
Голова міської ради ветеранів Сергій Железняк каже: 9 травня – особливий день для тих, хто не з книжок знає про війну. З Бердичева на захист Батьківщини, говорить, пішло 11 тисяч 565 людей, не повернулись 8 тисяч 512.
«Учасників бойових дій Великої вітчизняної війни нині залишилось 38 чоловік, прирівняних учасників – 37 чоловік. Учасників війни – біля 1200 чоловік, дітей війни понад 2, 5 тисячі чоловік, вдів – близько 80-ти чоловік», – каже Сергій Железняк.
Для Павла Сухоставського – 99-річного учасника бойових дій, у минулому військового лікаря, який рятував людські життя, – День Перемоги – особливий день. Молоді дідусь бажає життєвої наснаги до гарних справ.
«Це свято обмите сльозами і кров’ю. Добра вам, щастя, удачі у всіх ваших справах!» – говорить ветеран Павло Сухоставський.
Поряд з сивочолими ветеранами знаходяться і воїни сьогодення, котрі теж понюхали пороху у боротьбі за мирне небо над Україною. Серед них – військовослужбовці 26-ої артилерійської бригади. Ігор Мартич, заступник командира батальйону з морально-психологічного забезпечення частини, каже: 9 травня є подвійним святом для українського війська. Для бригади воно має особливу роль, бо артилеристи брали безпосередню участь в АТО і ООС.
«У моїй сім’ї батько мого батька – дідусь тобто по батьковій лінії – приймав участь у Другій світовій війні, він є прикладом для мене і є моїм героєм. Це свято зараз ми відзначаємо зі зброєю в руках також. Не наша частина, а ЗСУ святкує зі зброєю в руках. Це подвійна перемога, яку ми чекаємо», – говорить Ігор Мартич.
Покладання квітів до вічного вогню і святкова хода містом на День Перемоги – традиція для Бердичева.
Живим коридором крокують ветерани, військові, жителі Бердичева. Долучилися до колони 2 оркестри – від артилерійської військової частини та від міського Палацу культури імені Олексія Шабельника. Діти з великим прапором України очолюють ходу. Старенькі ветерани по можливості стараються крокують з усіма, але для них організовують транспортне підвезення.
Біля обеліску народу-переможцю бердичівляни покладають квіти і йдуть у сторону військового кладовища. Там віддають шану полеглим захисникам.
Будьте першим, хто прокоментував "День Перемоги у Бердичеві: ветерани і молодь святкують разом ВІДЕО)"