Діаманти у попелі-2: підйом на Олімп Андрія Мартинюка (відео, фото)

Він тренується щодня. Дуже інтенсивно. Він готується до боїв – саме так називаються поєдинки у спорті, яким він займається. Можливо, пройде трохи часу – і житомиряни, затамувавши подих, вдивлятимуться в екрани своїх ТV, аби почути: «Переможцем Олімпійських ігор став Андрій Мартинюк, Житомир, Україна…»

Перш, ніж брати інтерв’ю в спортсмена, ми поспілкувалися з його тренером Григорієм Боєвим, за плечима якого 50 років самовідданої служби спортивній справі та сотні підготовлених борців з греко-римської боротьби. Нам стало цікаво: як талановитий тренер і не менш талановитий спортсмен знайшли один одного?

Де Ви знайшли Андрія? Як познайомилися?

Він тренувався раніше в Рівненській області, потім переїхав до Миколаєва, але там також надовго не затримався, або ж просто відчув брак необхідної уваги до нього, як до спортсмена. Приїхав врешті-решт він сюди до мене. До речі я його давно запримітив. В мене раніше за Андрія був спортсмен, Антон Шевцов, боровся у ваговій категорії Андрія. От якось якраз Антону Андрій кубок та й програв… А потім на чемпіонаті черговому навпаки – Андрій вже виграв у Антона! Я давно його хотів собі забрати. Вмовляв тренера віддати Андрія мені на виховання: «Пропадає ж хлопець!»  

Йому розвиватися ще не пізно. Я в його роки тільки-но розпочинав, а він в свої 23 вже готується до змагань на всеєвропейському рівні. Це ж шалений результат! Зараз у нас в планах поступово підійти до участі в Олімпійських іграх. Потрібно в 2019-ому році виграти ліцензію. Щоб отримати ліцензію від Міжнародного олімпійського комітету, необхідно виграти на світовому турнірі перше та друге місце та 3 міжнародні турніри.

Працюємо ми з ним з вересня. Уявіть людина спеціально переїхала сюди, щоб боротися за Житомирську область!

Які відбулися зміни в порівнянні з вереснем і дотепер?

Так, ми багато що змінили в плані тактики, додали нові елементи, нові техніки. Нещодавно на турнірі в Києві Андрій зазнав поразки, бо допустив тактичну похибку. Наразі працюємо над цим. Готуємо його, звичайно, й емоційно також. Необхідно довести спортсмена до стану, коли тільки ти є «хазяїном на килимі»…

В нашому минулому інтерв’ю Ви зазначали, що для чемпіона головне –  бути порядною людиною. Ви побачили ці якості у Андрія?

Якщо б в ньому цих якостей не було, я б його не обрав. В ньому є все, і в першу чергу це бажання. До речі, нещодавно поставив йому запитання: «Андрію, в тебе була колись думка потрапити на Олімпійські ігри?» – «Так, звичайно, була колись…» – «Давай прямо завтра почнемо готуватися!» Знаєте, як він відповів? – «Я готовий!».

Тоді, коли в тебе є однодумець, немає ніяких розбіжностей, ти працюєш з людиною в одному напрямку. Чого я хочу, те саме і він хоче. Тренуємося з ним зараз два рази на день. Найближча ціль в нас – це змагання у Болгарії, що будуть слугувати своєрідною перевіркою перед чемпіонатом Європи. Дуже потужний має бути турнір. Не знаю, звичайно, з яким результатом він закінчить бій, плекатиму надію на перемогу та дистанційно підтримуватиму його. Нажаль, з ним разом поїхати на змагання такого серйозного рівня я змоги не маю, звична річ, через брак фінансування. Він поїде разом зі збірною командою від області. На сьогоднішній день він є номер один у списках збірної країни.

Чи були спроби такого талановитого спортсмена переманити у Вас?

А він зараз і не піде нікуди, що б йому не запропонували. До мене навіть ніхто з такими дурними запитаннями і не підходить! Адже знають: хто до мене потрапив – назад вже не піде. Тільки вперед, тільки на Олімп! Я дійсно зацікавлений у питанні виховання чемпіонів, адже часу в мене залишилось зовсім не багато, вік хилить мене до землі… Я в принципі вже хотів кидати тренерську роботу, але тут з’явився Андрій . До того ж, погляньте, скільки «шнурків» в мене є (так тренер називає наймолодших своїх вихованців – авт.)!  І вони теж гарні хлоп’ята, батьки кажуть мені, що нікуди мене не відпустять. Маю залишитися працювати заради них (сміється).

А Ви бачите у цьому хлопці себе – молодого?

Як вже казав, йому зараз лише 23 роки, а  він вже стільки пройшов, таку гарну базу, досвід має за плечима. До речі, 23 роки йому виповнилося тільки в минулий вівторок. З цього приводу заходив я в Управління у справах молоді та спорту, що в обласній раді, до начальника (Гресь Світлана Миколаївна) та оповістив, що в Андрія день народження, варто було б якось порадувати хлопця, привітати майбутнього чемпіона Європи, який має реальні шанси незабаром підкорити світові змагання. Ніхто навіть на те не відреагував!

Щоб відправити хлопця у Болгарію, Григорій Боєв витратив власні кошти. В управлінні нібито обіцяли відшкодувати вартість поїздки. Що ж, побачимо, чи тримають чиновники свої обіцянки.

…Спітнілий після виснажливого тренування, але з променистою посмішкою на обличчі – Андрій Мартинюк ділиться з нами своїми думками перед весняними турнірами. Та трохи відкриває завісу над особистим життям.

Коли ти почав займатися цим видом спорту взагалі, чому врешті-решт обрав саме греко-римську боротьбу? Чи були, можливо, в дитинстві інші захоплення?

З інших варіантів була тільки боротьба, та ще раз боротьба (посміхається). Народився та виріс я в маленькому містечку в Рівненській області, смт Клесів. Більшості людей відомий значними покладами бурштину. Там був тільки один вид спорту: греко-римська боротьба. Цим я і почав займатися з легкої руки мого батька, це він мене в перше привів в секцію боротьби, тим паче, що він сам колись був борцем. Першим моїм тренером, як ви вже мабуть здогадалися, був мій батько. Першу свою перемогу здобув на всеукраїнських змаганнях в малому віці, ну а далі вже пішло-поїхало.

Поки вчився в школі, паралельно займався боротьбою, але варто відмітити, що навчання в школі, як таке, я закинув ще в класі 8-ому. Далі поступив до ліцею в Костополі, посів третє місце на чемпіонаті Європи. Потім змінив ліцей, навчався вже в Березному. Маю дві професійні освіти – економіст та вчитель фізичного виховання. Щодо спорту безпосередньо, то тренувався я і в Миколаїві, і в Житомирі. Якось Андрійович (так називає спортсмен свого тренера Григорія Андрійовича Боєва – авт.) мені зателефонував. А я саме одружився та переїхав поближче до новоствореної сім’ї в Житомир. Там вже і донечка моя не забарилася на світ з’явитися.

Поставили ми з Андрійовичем мету – поїхати на Олімпійські ігри. Треба багато трудитися, спробувати себе спершу на різних серйозних турнірах. На чемпіонат Європи мав ось поїхати, та Міністр спорту заборонив, щоб до Росії не виїжджали спортсмени. Може, ще передумає… Зараз я на турнір налаштований в Болгарії, а потім змагання на всеукраїнському рівні.

Ти обмовився за родину, дружину та донечку. Вони підтримують тебе якось, можливо, їздять разом з тобою?

Ні, зі мною не їздять, в Інтернеті дружина переглядає бої. Але коли бачить мене на килимі, одразу виходить за двері – хвилюється.

Що тебе мотивує в професійній кар’єрі? Заради чого ти виходиш на килим?

Потрібно постійно доводити, що ти гідний бути першим, що ти найкращій. Всім доводити. В першу чергу самому собі.

Греко-римська боротьба відрізняється особливим стилем ведення бою. Може спершу здаватися, що спортсмени розслаблені та спокійні, але в певний момент трапляється, ніби спалах гніву, і різко проходить захват. Як приборкати агресію в цю мить? Взяти ситуацію під свій контроль?

Все так і є. Спочатку ти спортсмена виводиш на прийом, а потім власне цей прийом і проводиш. З моменту, як ти виходиш на килим, необхідно одразу брати в свої руки тактику ведення бою. Ти виходиш – і ти вже маєш знати свій план дій.

Чи готуєшся ти якимось певним чином до змагань, як тримаєш себе в тонусі? Можливо спеціальна дієта?

В тонусі себе потрібно тримати весь час. Проводжу «сушки» перед змаганнями, щоб скинути зайву вагу. Ось наприклад, я борюся в категорії 60 кг, а зараз важу 64. Треба «сушитися».

Чи виділяєш ти для себе кумира в цьому виду спорті?

В мене один кумир існує. І це мій батько. Свого часу він зарано одружився, власне тому пішов зі спорту заради заробітку. Але я ним дуже пишаюся.

Як загалом проводиш вільний час?

Звичайно, я проводжу максимально час зі своєю дружиною та донькою, полюбляю гуляти парком, подорожувати.

Твоя порада «шнуркам», новачкам, які тільки-но роблять свої перші кроки в спорті?

Потрібно, в першу чергу, себе контролювати психологічно, не пропускати тренувань, поставити собі мету та впевнено йти за нею. Я ЧЕМПІОН, Я ДОСЯГНУ ЦЬОГО, МЕНІ ПОТРІБНА ЦЯ МЕДАЛЬ – це має стати мантрою!

Times.Zt.Ua наводить календар змагань, в яких хоче взяти участь А. Мартинюк:

Підготовка до чемпіонату Європи (Конча-Заспа, Україна) – 26.03- 06.04

Чемпіонат Європи (Каспійськ, Росія) – 28.04- 03.05

Чемпіонат України (Черкаси, Україна) – 22.06-24.06

Чемпіонат світу (Будапешт, Угорщина) – 22.10-28.10

Надаємо реквізити банківської карти громадської організації «Житомирська обласна федерація греко-римської боротьби». Таким чином небайдужі житомиряни можуть підтримати розвитку спорту в області, і конкретно – Андрія Мартинюка.

ПриватБанк: 26007055817432

Аліна СРІБНА

Читайте також:

Діаманти у попелі: як Григорій Боєв вирощує борців-чемпіонів у Житомирі