Аграрії Бердичівщини зустрілись з заступником голови Всеукраїнської аграрної ради. Люди досі приголомшені прийнятим нардепами у першому читанні законопроектом щодо ринку землі. Нещодавня зустріч з одним із слуг народу Богданом Кицаком, який голосував «за» і є мажоритарником на їхньому виборчому окрузі, залишила по собі невизначеність у питанні майбутнього для фермерів не лише Бердичівського району. Всеукраїнська аграрна рада, кажуть, чи не єдина, хто бореться разом з ними за здоровий глузд і намагається реально достукатись до народних обранців під куполом Верховної Ради.
«Якщо взяти всі землі на території України, то з 42 млн. гектарів землі 15 млн. перебуває в тіні. То дивіться, скільки у нас сьогодні не впорядковано, а якщо вивести 15 млн. гектарів землі, це щорічно додатково в бюджет країни прядка 30 млрд. грн., якими може послуговуватись держава, а не ходити з протягнутою рукою і чекати, що дасть МВФ. Ось є наші живі кошти. Але нам кажуть ні, потрібен ринок, нас в США навчили, коли вільний ринок, то економіка буде підніматися від 1,5 до 3%. Але ж які 1,5-3%, про що мова? Ми не розуміємо узагалі ситуації, як взагалі цей ринок буде відбуватися. А по-друге ми знаємо, що якщо в Україні буде ріст економіки більше 3%, то все, що вона заробила, ми як країна, яка набралась позик, маємо віддавати міжнародним інвесторам. Ми фактично як держава поставлені сьогодні на коліна і ріст економіки все більше ставить нас в залежність від закордонних інвесторів», – розповів аграріям Денис Марчук заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
Земельна реформа, вважає чоловік, має проводитись протягом 5-10 років. З умовою, що землю купуватимуть тільки українці. Всеукраїнська аграрна рада, каже, має пропозиції до уряду щодо ще не діючого, але такого наболілого людям земельного закону. Серед них – ввести мораторій на продаж землі до 2021 року. Це для того, щоб в країні навести порядок із земельним законодавством, провести ревізію наявних земель. Лише затим, вважають, можна дозволити продавати землю тільки фізичним особам. У такому разі не менш ніж через 5 років юридична особа-українець має право претендувати на купівлю землі. Але тільки до 5 тисяч гектарів. Такі правки, кажуть, унеможливлять влаштувати розпродаж земель. Придбану землю, уточнюють, не повинні продавати 10 років. Все це має контролюватись податками. Ці правки представники ВАР передають в офіс президента.
«Цей хлопець, що у вас тут сидів у понеділок, нічого не вирішує. Його задача нажимати, як піаніст жме на педальку, оце його функція на наступні 5 років. Вирішує все офіс президента і безпосередньо він. Якщо цього не буде зроблено, то ми з вами, хочемо чи ні, повинні дати їм свою відповідь. Вона заключатиметься не лише в пропозиціях і правках до закону. Вона має бути такою, як ми виходили 11 листопада на дороги. Форми і методи ми зараз обдумуємо, але я на 120% впевнений, що все рівно між 1 і 2 читанням нам треба робити якісь радикальні дії. Без радикалізму, на жаль, в цьому історичному моменті розвитку держави не обходиться. У нас демократія сьогодні з кулаком, хочемо ми цього чи ні», – говорить Денис Марчук.
Вікторія Купріянова – юрист із земельних питань ВАР. Фермерам жінка розповіла про юридичні тонкощі, які вони вже мають перевірити і уточнити, а місцями і виправити у своїх господарствах. Дехто про окремі тонкощі права почув уперше, дехто уточнив конкретно питання, які стосуються безпосередньо його діяльності.
Прийшов на зустріч аграріїв і представників Всеукраїнської аграрної ради і нардеп минулого скликання Олександр Ревега.
«14 стаття Конституції – земля є національним багатством держави. Великі холдинги показали: селяни їм не потрібні. Ці люди, які тут сидять, – садочки, школи на них, ФАПи, дороги, світло, вода, проблеми людей теж на них. А де сидить холдинг? Призначений директор – десь, до нього ніколи не можна підступити. Сьогодні зберегти потрібно оцих людей, ми повинні за це боротися. Ніхто не має нічого проти ринку землі. Але сьогодні абсолютно треба підняти всю Україну, ми тільки можемо заставити депутата задуматись. Не відмовитися, а відтермінувати закон. Давайте наведемо порядок з землею, будемо бачити, скільки у нас її є і в якій вона власності. І після того надамо кредитну можливість людям – фермерам володіти землею», – каже Олександр Ревега.
«У них є задача продати, розпродати. Сьогодні більше 300 підприємств державних поставлено на розпродаж. Там є ті, які володіють по 5-6 тис. гектарів землі. Сьогодні фермер ефективний на ста гектарах, а ці підприємства неефективні. Чому їх не запустити? Ви ж Оксфорди позакінчували, маєте ефективних людей, поставте менеджера, хай налагодить роботу. Ви матимете підприємства, створите робочі місця, сплатите податки, це є в державі. А вони сьогодні, окрім того, що продають, ще вносять правки, що коли прийде інша влада зміниться, щоб ніхто не зміг націоналізувати назад ці всі підприємства. Всі спірні моменти будуть вирішуватись в арбітражних судах у Лондоні, щоб ми навіть в судах своїх не могли ці питання вирішити!» – говорить на це Денис Марчук, апелюючи до української влади.
Працівники с/г сфери Бердичівщини у відчаї. Здається, розуміють, що їхні доводи, готовність відкрити будь-яким перевіряючим бухгалтерію, показати роботу господарства не потрібні народним депутатам. У відповідь, кажуть, бачать криву посмішку або скляний погляд, мовляв, кажи-кажи, але не тобі вирішувати, куди державі рухатись.
«Якщо влада не чує, будемо стояти, щоб нас почули. Ми готові їхати в інші райони, щоб нас було не 2 тисячі, а сто, двісті тисяч і взагалі мільйон. Щоб це було як в 2014 році вийшли і щоб цей мільйон пішов. Це не лише фермери, хтось з чиновників, а й люди щоб всі встали. Їдемо не просто машинами, замовляємо 10 автобусів, окремо їде техніка і так у кожному районі має бути, тому що дійсно, вони не почують. Але у нас буде підстава і причина робити те, що ми маємо робити», – підсумовує зустріч голова Бердичівської районної ради Максим Самчик.
Будьте першим, хто прокоментував "Фермерам Бердичівщини відкрили очі на дно в країні, люди готові до радикальних дій (ВІДЕО)"