Інклюзивна освіта: виклики та перспективи

Інклюзивна освіта: виклики та перспективи
Інклюзивна освіта: виклики та перспективи

Останнім часом дуже багато розмов про інклюзивне навчання. Але що це таке? Які перспективи такого навчання? Чи готові до такого звичайні діти? Що про інклюзивну освіту думають батьки?

24 1 - Інклюзивна освіта: виклики та перспективи

©media.pogliad.ua

Що це таке взагалі?

Розпочнемо з самого початку, а саме з терміну «інклюзія». Інклюзія – це збільшений процес ступеня участі усіх громадян в суспільстві. Інклюзія передбачає застосування конкретних рішень, які дозволять усім членам соціуму рівноправно брати участь в академічному та суспільному житті. Особливо це стосується тих громадян, що мають труднощі в фізичному або розмовному розвитку. Інклюзивна освіта – це освітня система, головна мета якої долучити та забезпечити дітей, які мають інвалідність, потрібними знаннями в умовах загальноосвітнього закладу. Тобто, таке навчання передбачає створення освітнього середовища, яке б задовольняло потреби дітей з проблемами фізичного чи психологічного розвитку.

22 - Інклюзивна освіта: виклики та перспективи

©img.evbuc.com

В яких країнах це практикується

Інклюзивна освіта для європейських держав – це не дивина. Там давно вже практикується така форма навчання. Для цих країн навчання дітей з особливостями розвитку та здорових однолітків разом має особливе значення, адже спілкування зі здоровими однокласниками та психологічна підтримка – головна ознака спеціальної освіти. Італія посідає вагоме місце у впровадженні ідей, щодо інклюзивного навчання. Саме Італія одна з перших серед європейських країн визнала інклюзивне навчання для дітей з обмеженими можливостями як найкращий варіант здобуття ними освіти. Австрія – це ще одна країна в якій розвинуте інклюзивне навчання, підтримку учням з інвалідністю надають профільні фахівці з медичних чи медико-соціальних установ. Також, інклюзивна освіта поширена в Португалії, Бельгії, Фінляндії, Люксембурзі, Іспанії, Німеччині, Ісландії, Ірландії, Великобританії, Швеції, Голландії, в кожній з цих країн, свій власний підхід та система інклюзивного навчання.

3333 - Інклюзивна освіта: виклики та перспективи

Інклюзивна освіта в Україні

Цьогоріч президент України Петро Порошенко підписав закон «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг». Відповідно до нього особи з обмеженими можливостями мають право здобувати освіту в усіх навчальних закладах. Тобто, будуть створюватися для таких дітей інклюзивні та спеціальні класи в загальноосвітніх навчальних закладах. Також, відповідно до закону надається можливість особам з особливими освітніми потребами отримувати психолого-педагогічну та корекційно-розвиткову допомогу, запроваджується дистанційна та індивідуальна форми навчання, надається можливість дітям з особливими освітніми потребами отримувати освіту в усіх навчальних закладах, зокрема й безплатно в державних і комунальних навчальних закладах, незалежно від «встановлення інвалідності». Уторік впровадження інклюзивної освіти в Україні розпочали з Запорізької області. З 1-го вересня поточного року до інклюзивної освіти приєднаються  ще 4-и регіони України – Житомирська, Чернігівська, Хмельницька та Дніпропетровська області.

Свою думку стосовно інклюзивного навчання висловила Світлана  Михайлівна Дмитрієва – кандидат психологічних наук, завідувачка кафедри загальної, вікової та педагогічної психології:

«Давно уже слід було уводити цю реформу, тому що кожна людина має право на повагу до себе і щоб до неї ставилися як до повноцінної особи. Фізичні обмеження не означають, що є обмеження особистісні, просто цим людям на багато важче і їх потрібно підтримувати. Якщо діти будуть вчитися співчуттю та співпереживанню то це покращити клімат в суспільстві».    

Інклюзивні навчальні заклади в Житомирі

Інклюзивне навчання набирає обертів і на Житомирщині. Так у школах поступово з’являються спеціальні навчальні класи для дітей з труднощами в фізичному або розмовному розвитку. Віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко на своїй сторінці в Фейсбук повідомив, що в цьому навчальному році на Житомирщині працюватиме 171 школа для дітей з особливими потребами. Можливість інклюзивного навчання отримають понад 320 дітей. 2-го вересня Геннадій Зубко разом з першою леді України Мариною Порошенко побував у загальноосвітній школі №28 на відкритті першої в Житомирі медіатеки для інклюзивного навчання. Медіатека наддасть можливість отримувати якісну освіту дітям з інвалідністю. Відкриваючи першу Медіатеку в Житомирській інклюзивній школі Марина Порошенко зазначила:

«Питання інклюзивної освіти в Україні назріло вже давно. І батьки, і діти хочуть нових умов для своїх дітей. Дуже приємно, коли батьки дітей з особливими освітніми потребами радісно дізнаються, що в школі проведено реконструкцію приміщень, що вона адаптована для того, щоб приймати таких діток. Адже в таких умовах діти за індивідуальним планом розвитку зможуть отримувати заняття з кваліфікаційними педагогами, в цих школах вони зможуть не тільки навчатись, а й соціально адаптуватись та отримувати повсякденні навички – те, що необхідно для життя. І це найголовніший показник того, що дійсно проект рухається і ми вже відчуваємо результати, тому наступного року ми будемо звітувати такими цифрами, які будуть вражати».

Як повідомляє, прес-служба Віце-прем’єр-міністра України у  цьому навчальному році в школі №28 будуть навчатися за інклюзивною програмою 6 учнів. З яких 4 учні початкової школи, 1 учень – п’ятикласник та 1 учень – 7 класу.  Для цих дітей облаштований новітній пандус, з ними будуть працювати психологи та логопеди.

26 1 - Інклюзивна освіта: виклики та перспективи

©tvoymalysh.com.ua

Чи готові до такого діти з обмеженими можливостями

Діти з обмеженими можливостями – це звичайні діти, які потребують любові, піклування, розвитку та спілкування. Але потрапляючи у нове середовище, їм потрібна психологічна підтримка. Виникає питання, а чи будуть вони почувати себе комфортно знаходячись поруч зі здоровими однолітками?

«За кордоном є серйозний досвід того, що діти будуть себе почувати достатньо комфортно. У даному випадку діти з обмеженими можливостями повинні розуміти, що у них є певні фізичні обмеження, але якщо створити  умови доброзичливого середовища, то вони будуть реалізувати свої внутрішні психологічні особливості, адже сила духу набагато важливіша ніж сила тіла. Є дуже багато прикладів того, що люди з дуже серйозними вадами фізичного розвитку досягають блискучих успіхів у житті. Оточуючі люди, демонструючи позитивне ставлення до дітей з обмеженим можливостями, допомагають їм реалізувати себе як особистість, а це дуже важливо в суспільстві» –  розповідає Світлана  Михайлівна Дмитрієва .

Аналізуючи попередню інформацію, виникає питання, а чи зможуть учителі приділяти усім достатньо уваги? Чи все ж більше уваги вони будуть приділяти особливим дітям?

«Чому виникає побоювання, що не буде приділятися достатньої уваги звичайним дітям. Річ у тому, що потрібно вчити звичайних дітей взаємодіяти в суспільстві таким чином, щоб допомагати тим, хто цього потребує не принижуючи гідність іншої людини. Якщо у людини є певні обмежені можливості в фізичному плані, це не означає що вона обмежена в інтелектуальному плані, просто потрібно вміти допомогти їй певним чином подолати свої проблеми. Якщо формувати ставлення до кожної людини як неповторної та унікальної особистості, яка має право на повагу та власну позицію, то в даному випадку, це будуть нормальні гуманні цінності ».

А що стосовно цієї реформи думають батьки звичайних дітей? Як вони ставляться до таких нововведень?  Чи не переживають вони за можливу не достатньо приділену увагу до своєї дітлахів?

«Я вважаю, що діти всі однакові й кожен має право на освіту. Так у Європі інклюзивна освіта практикується уже давно, але  в Україні таку реформу запроваджувати зарано. У нас великі проблеми не тільки з кадровим забезпеченням, але й методичним. Ця реформа недопрацьована, її потрібно ще удосконалювати та удосконалювати. Щодо того, чи зможуть учителі приділяти увагу всім однаково, впевнена, що ні. І це мені дуже не подобається. На мою думку, недостатня увага з боку вчителя, може призвести до поганого засвоєння знань звичайних дітей. Я розумію, що потрібно привчати своїх дітей до того, що можливо комусь ця увага потрібна більше, та що дітки з інвалідність такі ж самі як і всі. Але я не хочу щоб мій син відставав від шкільної програми» – ділиться своїми думками Тетяна, мама хлопчика, який навчається в одній з інклюзивних шкіл Житомира.

 

27 - Інклюзивна освіта: виклики та перспективи

©ukr.segodnya.ua

 Як досягти позитивного результату інклюзивної освіти

Інклюзивна освіта необхідна в першу чергу для дітей з обмеженими особливостями, адже вони мають право на таку ж освіту, як і всі. Позитивний результат даної реформи залежить у першу чергу від кадрового питання. Для того щоб побудувати ефективну систему інклюзивної освіти в Україні, передусім потрібно посилити фінансування освіти та удосконалити методичне та кадрове забезпечення інклюзивної освіти. Також важливий фактор, це розуміння цих дітей самим суспільством. Потрібно пропагувати толерантне ставлення до особливих дітей, шляхом залучення до цього питання засобів масової інформації,  і лише тоді можливий позитивний результат цієї реформи.

Наталія ІЖИЦЬКА

 

Дивіться також: Зміни в освіті з 1 вересня 2018 року

15+
  • 54
    Поширили:

Будьте першим, хто прокоментував "Інклюзивна освіта: виклики та перспективи"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*