На єврейському кладовищі у Бердичеві неочікувано натрапили на важливу історичну знахідку для єврейського світу: справжні поховання рабина Леві-Іцхака бен Меіра Бердичівського та його трьох синів. Чотири надгробки виявили прямо під люстрою в усипальні праведника на глибині, коли почали утеплювати тут підлогу для паломників.
«Люди часто мерзнуть, приїздять в сильні морози, сидять тут, моляться годинами для того, щоб зробити їм додаткові зручності, ми вирішили утеплити підлогу. Ми вскрили ту підлогу, яка тут була – плитка і бетон. Опустились на якихось 10-15 см і виявили останки стіни», – розповідає помічник головного рабина Аківа Нємой.
Стіна, на яку община натрапила під час ремонтних робіт, має незвичну форму з заокругленими кутами. Простір всередині неї був завалений будівельним сміттям. Під ним виявилась підлога з плиткою і власне самі надгробки без жодних написів. На одному є отвір, призначення якого не відоме. Рабини припускають: це і є справжня могила Леві-Іцхака.
«Отримуємо багато звернень від людей, які захопились і цікавляться тим, що це, як це і, звичайно, всі хочуть приїхати і побачити своїми очима. Але поки через карантин це трохи затримається», – говорить Аківа Нємой.
Краєзнавці розповідають: праведник народився 1740-го року. У його родині було 30 поколінь рабинів. 1785-го він приїхав у Бердичів, де майже 30 років ребе служив не просто посередником між Богом і людьми.
«Цадик, який очолював суд, ось таке словосполучення. Він був не просто священнослужителем, а в якісь мірі був прокурором, суддею, скажімо так. Його поважали, приходили за порадою, отримували релігійні настановлення і юридичні настанови», – розповідає Наталія Захарчук, науковий співробітник Музею історії міста Бердичева.
Люди любили праведника. Адже, як свідчать архівні джерела, той був розсудливим і поблажливим. Особливо до знедолених і бідних.
«Коли він подорожував селами і містечками, збирав у людей пожертви не лише для своєї общини, а й для бідних наречених, які не могли зібрати собі якийсь статок. Збирав для нужденних людей, для тих, хто був у тюрмах, щоб викупити їх з тюрем. Був близький до народу», – додає пані Наталія.
Рабин помер 1809-го року. Перед смертю наказав, щоб ніяких написів на його могилі не було.
«Ми не знаємо точно, наскільки оригінальні самі пам’ятники і підлога. Скоріше за все вони обновлялись за понад сто років свого існування. Але та значимість, яка зараз є для нас, це найперше – релігійне значення», – говорить Аківа Нємой.
Перші поховання на цьому цвинтарі датуються кінцем 17-го століття. Останні – 1973-ім роком. В єврейській общині не знають, як виглядала усипальня Леві-Іцхака до війни. Аківа Нємой говорить: євреї споруду зруйнували самі. Боялись, що влада взагалі знищить надгробки. Для нащадків залили бетонний майданчик з низькою стінкою, а з боку поставили надгробний камінь праведнику. На початку 90-их на місці майданчика збудували нове приміщення усипальні рабина Леві-Іцхака, куди приїздили паломники з усього світу. Довкола поховані його родичі. Нащадки праведника сьогодні живуть на різних континентах.
Община звертатиметься до фахівців, щоб пам’ять знаного у світі рабина правильно увіковічити з максимальними зручностями для паломників.
Будьте першим, хто прокоментував "Історичну знахідку знайшли на єврейському кладовищі у Бердичеві (ВІДЕО)"