Гроші ніколи не бувають зайвими, хоч тема ця завжди актуальна, але в цій статті радше не про це. Часто люди звертаються з питанням, як правильно написати розписку коли у тебе позичають гроші. Сьогодні поговоримо про позичання грошей, або про позику між двома фізичними особами.
Усім зрозуміло, що гроші зазвичай позичаємо близьким людям, або тим, кому довіряємо. На перший погляд питання не складне і не потребує обговорення, оскільки виглядає так: Ви позичаєте гроші особі, котрій довіряєте, а вона в обумовлений строк віддає Вам позичені гроші. А що робити і як себе поводити, якщо є ймовірність того, що Ви не повернете собі свої гроші? Враховуючи той факт, що така ймовірність є завжди, але не зважаючи на це, Ви все ж вирішили позичити комусь гроші, Вам слід дещо знати про правильність укладення договору позики.
Отже, позичаючи гроші, Ви повинні усвідомлювати, що дані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15, далі — Кодекс), загальними положеннями про договір та Главою 71.
Згідно статті 1046 Кодексу, договір позики є договором, за яким одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Слід звернути увагу, що договір вважається укладеним з моменту передання грошей, або інших речей того ж роду та такої ж якості.
Побутує думка, що при позичанні комусь грошей обов’язково у позичальника потрібно взяти розписку. Щодо розписки, то вона звичайно не зашкодить, але актуальна редакція Кодексу формулює положення про розписку в такій формі: ”На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей”. Крім цього, Колегією суддів судвої палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвалою від 21.12.2016 року висловлено наступну думку:
”Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов’язки за договором позики, у тому числі щодо повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки”.
Таким чином, в “класичному розумінні” боргова розписка є письмовим договором позики, тому доцільніше буде обговорити питання правильного укладення письмового договору позики, ніж розписки як додатку до договору позики.
Щодо форми договору позику. То дане положення закріплено у статті 1047 Кодексу, в якій сказано, що даний правочин повинен бути укладений в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – незалежно від суми. Слід звернути увагу на той факт, що неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 гривень, отже, якщо сума позики становить більше, ніж 170 гривень, договір потрібно укладати у письмовій формі. За бажанням сторін письмово укладений договір позики може бути нотаріально посвідчений і в такому разі сплачується державне мито (якщо договір посвідчується державним нотаріусом(http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93), або плата, передбачена статтею 31 Закону України “Про нотаріат” (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12).
Отже, якщо Ви вирішили позичити комусь гроші, то слід пам’ятати, що боргова розписка зовсім не є обов’язковим документом, котрий підтвердить даний факт. Зазвичай, те, що люди мають на увазі під розпискою, слід вважати договором позики. Тому, позичаючи комусь гроші, пам’ятайте, якщо сума позики перевищує 170 гривень, то договір позики повинен бути укладений у письмовій формі. Договір позики вважається безпроцентним, якщо:
- він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п’ятидесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов’язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін
- позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Зверніть увагу, що надання коштів з умовою сплати процентів є фінансовою послугою, що вимагає ліцензування (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2664-14).
Якщо в договорі не встановлений строк повернення позики, то позичальник повинен повернути гроші або речі протягом 30 днів від дня пред’явлення вимоги позикодавцем (ст. 1049 Кодексу).
Таким чином, укладаючи письмовий безпроцентний договір позики, Ви обов’язково повинні вказати в ньому відомості про:
- місце і дату укладення договору (прописом);
- відомості про Позикодавця і Позичальника (П.І.П.; серія і номер паспорта, коли і ким був виданий паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків);
- предмет договору: суму безпроцентної позики (цифрою та прописом; сума вказується в гривні) та строк повернення позики;
- порядок надання і повернення позики (у випадку передачі грошей слід вказати спосіб передачі: готівкою/на рахунок (зазначити реквізити); у випадку передачі позики частинами, потрібно цей порядок деталізувати);
- відповідальність осіб за порушення договору (зазвичай вказується наступним чином: “За порушення умов цього Договору винна Сторона відшкодовує збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством”);
- строк дії договору.
- додаток, якщо такий передбачений договором (копії паспортів та реєстраційних номерів облікових карток платників податків; розписка про передачу предмету Договору).
Що ж до розписки, то вона як додаток до договору позики, підтверджує факт передачі предмету позики і у разі її написання, повинна містити наступні відомості:
- місце написання розписки;
- дані Позикоодержувача і Позикодавця;
- відомості про факт передачі предмету Договору;
- відомості про договір Позики, додатком до якого є дана Розписка;
- дата написання розписки і підпис.
Зверніть увагу на той факт, що позичальник повинен бути платоспроможним, або Ви повинні бути готовими до того, що подаруєте останньому те, що він у Вас позичив.
Пам’ятайте, юриспруденція нескладна наука, але варто скористатися послугами спеціалістів, щоб зберегти свій гаманець і нервові клітини.
Денис ЖУРАВСЬКИЙ, юрист Lex Service Group
Читайте також: Віддалена робота в Інтернеті : фріланс-біржі
Будьте першим, хто прокоментував "#Лайфхак: Як правильно позичити гроші?"