Кохання не має віку: пара з Бердичева це довела (ВІДЕО)

Їй 79, йому – 69. І саме тепер вони дізнались, що таке кохання. Уже місяць Дідусь Іван та бабуся Ганна не натішаться: нарешті створили сім’ю. Вони зустрілись півтора роки тому у Бердичівському геріатричному пансіонаті, куди приїхали доживати одиноку старість.

«Він питає: як вас звати? Кажу – баба Аня. А він каже: я дід Іван. Всі почали сміятись. І почав ходити, сідати біля мене. І на концерт разом, і усюди разом», – розповідає Ганна Бугай, щаслива наречена.

Перед зваженим кроком у житті про створення родини вони пройшли серйозне випробування: дідусь Іван переніс інсульт. Кохана не відходила від нього ні на крок, доглядала. Хоча і сама мала проблеми зі здоров’ям.

«Це можливо один з основних факторів того, що він став на ноги, зараз ходить, ми звичайно теж зробили все можливе. Але думаю, що всетаки його підняла вона. Любов  зцілює, любов підтримує в будь-якому віці і я думаю, в неї теж самопочуття змінилося на краще», – каже Яна Чернецька, фізіотерапевтична медсестра.

За плечима пана Івана – два шлюби, та колишніх дружин уже немає на світі. Пані Ганна теж у молоді роки була заміжня. Але чоловік пиячив і знущався над жінкою, єдина дитина померла. Зараз ці дідусь і бабуся з посмішкою говорять про минуле і радіють сьогоденню, адже щасливі проводити дні разом.

«Вона мені до серця припала, відчуваю, що ми разом будемо навіки. Я радий, що ми разом. Одні плани – жити разом, любити і все», – каже Іван Ярмоліцький, щасливий наречений.

Вони запевняють: зовсім не сваряться. Причин для того не мають. Навпаки, підтримують і дбають один про одного. Бабуся Ганна мріє, щоб чоловік після інсульту повноцінно став на ноги і ходив. Вони разом приходять на заняття на тренажерах: він – щоб відновитись після хвороби, вона – щоб пропильнувати тренування і підбадьорити чоловіка. Їхній товариш першим підтримав пару у бажанні створити сім’ю.

«Молодці, вони удвох, вона за ним доглядає, він поки тяжко ходить, не дуже швидко. Вони собі удвох, у них уютненько, чистенько, на самодіяльність вдвох ходять, співають і гуляти удвох ходять. У них саме любов, медовий місяць. Головне, щоб було здоров’ячко, зручності тут всі є, кімната нормальна, в чистоті кругом все», – говорить Іван Тучак, друг «молодят».

Подобається закоханим співати у хорі пансіонату. І тут вони завжди разом.

Кохання, кажуть працівники закладу, позитивно впливає на підопічних. Вони розквітають душею, дарують один одному турботу і душевне тепло.

«Дід Іван у нас голова, а баба Аня шия, вони спокійніші стали, більш урівноважені, задоволені життям. У них почалося нове життя, вони живуть його по новому. Їм не 70, їм 17», – каже Наталя Бочковська, молодша медсестра.

Своє міні-весілля «молодята» відсвяткували у колі друзів з тортом і шампанським. Близько місяця вони живуть в одній кімнаті разом і щодня не соромляться проявляти свої почуття ніжними поцілунками.

«Йому важко пересуватись – вона йому допомагає. А він? Він завжди каже моя Анічка, моя Анюта і це настільки видно цю любов в очах, просто хочеться жити і побажати нашій молоді брати приклад з таких пар», – говорить Наталя Тарасюк, організатор культурно-дозвіллєвої діяльності.

До Дня закоханих у минулому військовий кореспондент, а нині мешканець пансіонату Анатолій Рудько надихнувся почуттями товаришів і створив для них святкову стінгазету.

Щасливі дідусь Іван і бабуся Ганна знають як зберегти почуття.

004 «Якщо люди сходяться докупи, то треба прощати трохи, не всі образи звичайно, бо буває всяке, всякі долі бувають. Я б порадила, що довіряти один одному – це дуже добре», – говорить бабуся.

«Треба жити дружно, любити і поважати, і допомагати», – додає дідусь.

Секрет кохання, говорять закохані, в умінні поступатися один одному. Головне – спільне бажання бути щасливими, нехай і на схилі літ.