“Дядя Гріша, так рада вас бачити. Давайте обіймемося! Я теж з Херсонщини“, – звертається співробітниця одного із закладів у ТЦ до 77-річного волонтера Григорія Янченка. Жінка ледь стримує сльози і ще раз наголошує, що безмежно рада зустрічі із легендарним земляком.
Уточнює, що до Житомира переїхала з Олешок, у Херсоні була влітку 2024-го і сумує за домом. Чоловік розповідає, що у Херсоні був восени минулого року. Втім, через ворожі дрони, які постійно кружляють над містом, навіть провідати могилу дружини не зміг, бо це дуже небезпечно. Обоє ще обмінюються кількома словами і жінка повертається на робоче місце та запрошує до себе на гарячу каву/чай.
Тим часом волонтер продовжує збір коштів на допомогу ЗСУ. Саме з цією метою він і приїхав у Житомир кілька днів тому. За кожну пожертву дякує, прикладаючи руку до серця. Вже 20 лютого планує відправлятися у сусідню Вінницю, а далі, закупивши необхідні прилади для захисників, повезе допомогу на Покровський напрямок. Після цього поїде у Львів, Івано-Франківськ з новим збором.
Григорій Янченко – відомий в Україні та за її межами волонтер, має відзнаку “Народний Герой України”. На допомогу ЗСУ, каже, за 10 років зібрав близько 10 мільйонів. Спершу проводив збір лише на вулицях Херсону, де проживав, але донатів ставало все менше, тож у період повномасштабної війни почав їздити містами України та навіть бував за кордоном (з Херсону волонтери евакуювали його у вересні 2022 року, а до того у мережі з’являлися ролики як у період тимчасової окупації міста волонтер вмикав гімн України у багатолюдних місцях).
Окремих підрахунків, скільки і в якому місті зібрав, – не веде. За його словами, це не змагання, а можливість допомагати військовим, тож дякує кожному, хто підтримує його збори. Люди кидають різні суми – хтось кілька гривень монетами, хтось банкноти номіналом 100, 200 чи більше гривень.
Григорій, якого всі звикли називати дядя Гріша, пересувається на кріслі колісному, позаду якого – два прапори. З собою має колонку, з якої лунає патріотична музика. Деякий час він стоїть на сходах ТЦ поблизу Житнього ринку, а потім переміщується всередину, аби погрітися. Зокрема, на цьому місці в Житомирі він щоденно до 14 години, а після – у ТРЦ “Глобал”.
Інвалідність Григорій Янченко отримав у результаті поранення під час служби в армії (Псковська десантна дивізія). Зокрема, у складі обмеженого контингенту радянських військ у 1968 році був направлений у Чехословаччину. Під Прагою потрапив під сильний обстріл, а в тілі на довгі роки залишилися осколки. У подальшому чоловік встиг здобути освіту, створити родину, працював на різних підприємствах, але через ускладнення – нагадали про себе ті самі осколки, які лікарі не ризикували витягати, довелося ампутувати кінцівки, пальці на руках.
“У мене є пенсія, різні доплати, але я все, по-суті, віддаю на допомогу армії, докладаю свої кошти, де потрібно. Купую дрони, старлінки та інше. Все з кожним днем росте в ціні, але на передовій без цього ніяк, тому не маю права зупинятися, – говорить Григорій Янченко. – Мені самому нічого не потрібно, бо одяг, їжу і де жити маю. Хіба, коли їду в інше місто, то можу зупинитися в готелі. Користуюся маршрутками, автобусами чи потягом, залежно від того, чим дешевше або швидше”.
1 
Будьте першим, хто прокоментував "Легендарний волонтер з Херсону дядя Гріша приїхав по допомогу для ЗСУ до Житомира (ФОТО)"