Незвичне місце з обмеженим доступом: так про суд з «чорного входу» розповідають його працівники. Напередодні Дня юриста в Україні в Бердичівському міськрайонному суді саме звідси показали те, чого не бачить більшість людей. Сюди на спеціальному транспорті конвой доставляє осіб, яким обрано запобіжний захід утримання під вартою.
«Це особи, які зазвичай скоюють тяжкі і особливо тяжкі злочини. Це навмисне убивство, грабіж, розбій, крадіжка з проникненням до житла. Також доставляються сюди особи, яким за клопотанням слідчого обирається запобіжний захід у вигляді взяття під варту», – розповідає судовий розпорядник Олег Біляєв.
Спеціалізованими сходами підсудних ведуть до зали судових засідань. А вже тут, каже суддя Тетяна Вдовиченко, особи знаходяться у скляних кабінах: металеві клітки відмінили давно. З 2012-го року, пояснює, прийнятий новий Кримінально-процесуальний кодекс, який адаптував роботу суду до європейських норм.
«Вважається, що скляна кабіна не так впливає на емоційний стан осіб, які перебувають у цих спорудах. Вона є більш цивілізованою, більш зручною. У нашому суді є лише 3 зали для розгляду кримінальних справ з такими кабінами», – говорить суддя-спікер Тетяна Вдовиченко.
У зв’язку з виборами і зайнятістю конвою, розповідає суддя, мають прохання від державних органів проводити більше судових засідань в режимі он-лайн. Це стосується лише кримінальних справ. За карантин таких було близько 150. Зали суду обладнані для цього всім необхідним. Допомагають організовувати відеоспілкування секретарі судових засідань. Ліля – одна з них, дівчина 9 років працює у суді.
«В мої обов’язки входить підшиття справ, формування справ, видача копій рішень. Також фіксування судових засідань завдяки технічним засобам. Люблю в судовому засіданні бути, люблю фіксувати судове засідання, спілкуватися з людьми», – розповідає Лілія Соломянюк, секретар судового засідання.
Після судового засідання всі матеріали підшивають. Як саме – показує пані Наталя, теж секретар. Жінка також повідомляє учасників процесу про дати розгляду їх справи у вигляді смс-повідомлень або повісток.
Показали у суді і таке собі «таємниче місце»: архів, де у в’язки складають по 50-100 справ. Найменше вони зберігаються 3 роки, а в цьому архіві найстарша справа з 60-х років минулого століття.
«Термін зберігання справ залежить від тяжкості злочину. Такі є категорій справ: тимчасове, тривале і постійне зберігання. До постійного належать усиновлення, встановлення материнства, батьківства. Такі справи зберігаються постійно і наприклад важкі злочини. Інна Олексієнко, архіваріус Бердичівського міськрайонного суду.
Будівля Бердичівського міськрайонного суду збудована у 70-х роках минулого століття. Тут працювали свого часу два суди: міський і районний. Згодом – нотаріальна і адвокатська контори, але недовго. У 2004 році суд став єдиним.
«12 посад зараз суддів, вакантні поки 4 посади. 8 суддів фактично працюють, двоє із них чекають на призначення без повноважень, а 6 працюють», – каже Анжела Постемська, керівник апарату Бердичівського міськрайонного суду.
Територіальне управління державної судової адміністрації попередні роки виділило кошти на ремонт суду. На першому поверсі його провели. Наразі, кажуть, чекає 2-ий поверх, який, найімовірніше, відремонтують у 2021-му році.
Будьте першим, хто прокоментував "Місце з обмеженим доступом: таємницями ділиться Бердичівський міськрайонний суд (ВІДЕО)"