Навіки 25: Житомир попрощався із загиблою захисницею Марією Бігун (ФОТО)

“Це весняне сонце для неї сьогодні світить востаннє. Вона все життя була такою ж сонячною дівчинкою”, – говорить колишня директорка ліцею №25 під час прощання на Смолянському військовому кладовищі із загиблою Героїнею Марією Бігун (Леут) – випускницею та медалісткою цього навчального закладу, яка загинула під час виконання бойового завдання на Харківщині 21 лютого та повернулася “на щиті” у свій рідний Житомир 2 березня. За період цієї війни полягло вже 27 захисників з числа випускників ліцею, Марія стала 28-ю у цьому небесному війську.

Будівлю ліцею №25 ворожий авіаудар знищив 4 березня 2022 року, тоді дивом ніхто не постраждав. Учні та педагоги навчальний процес відновили згодом в інших приміщеннях по місту. Ліцей остаточно демонтували у 2025 році і планують побудувати на його місці нову “Школу майбутнього”.

Марії Бігун було лише 25 років. Усе життя вона була активною та цілеспрямованою, багатогранною особистістю – любила читати, малювати, співала у хоровій студії «Струмочок» Житомирського Центру творчості дітей і молоді, а також у церковному хорі Свято-Михайлівського кафедрального собору, де відвідувала Недільну школу. Дівчина мала багато друзів, які відзначають її винятково хорошу вдачу. Згадують, що Марія була завжди усміхненою, готова прийти на допомогу кожному. Демонструвала неабиякі успіхи в навчанні – вже у 4 класі стала переможницею Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, була стипендіаткою Президента, постійно брала участь у численних освітньо-наукових конкурсах і олімпіадах.

Після закінчення ліцею вступила до Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського та навчалася за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення». Вже там почала грати на ударних інструментах у рок-гурті, вивчала японську мову.

Коли розпочалася повномасштабна війна, дівчина відмовилася виїздити з Києва і спершу займалася волонтерською діяльністю, а потім стояла в черзі, щоб долучитися до ТРО, що врешті їй і вдалося 1 березня 2022 року. Разом з побратимами захищала Київ, Харків, Черкащину та Харківщину (Ізюм, Куп’янськ). За короткий період пройшла шлях від солдата до молодшого сержанта, відповідально виконувала обов’язки стрільця та оператора БпЛА (у 2025-му завершила фахову підготовку операторів безпілотних літальних апаратів). За самовіддані дії та особисту хоробрість була нагороджена відзнакою Головнокомандувача ЗСУ “Золотий Хрест”, медаллю “Ветеран війни – Учасник бойових дій”.

Під час служби Марія Леут познайомилася із майбутнім чоловіком Романом, вони одружилися влітку 2022 року і військова взяла його прізвище – Бігун. Саме чоловік дав їй позивний – “Мрія”. Втім, їх спільне сімейне життя було надто коротким – у листопаді 2023 року воїн Роман Бігун загинув, а його дружина, попри біль втрати, продовжила спільну справу по захисту Батьківщини.

“Ніколи б не подумав, що така фізично маленька людина, може нести в собі стільки сили, світла та оптимізму. Так сильно в житті я ще ніколи не помилявся, бо Марія не просто робила все на рівні з іншими, вона робила значно більше. Це моя бойова посестра і подруга. Не міг дати слабину навіть на мить, коли поруч з тобою така людина, – говорить під час прощання на кладовищі побратим “Мрії”. – Шкода втрачати найкращих. Життя надто несправедливе, але такі як Марія робили його хоч трохи справедливішим. Ніколи не забуду, вона до кінця життя мені буде прикладом у всьому. Навіки у пам’яті, навіки слава”.

Спогадами про Марію ділилася не лише колишня директорка і побратими, але й однокласники. З собою на прощання вони принесли квіти та роздрукували спільні фото з того часу. Кажуть, прийняти таку втрату та усвідомити, що цієї неймовірної у всіх сенсах людини, вже нема – дуже важко.

У Марії Бігун залишилися батьки та брат, яким під час церемонії прощання військові почесної варти передали прапор з домовини Героїні, як акт пошани до її великого подвигу й самопожертви в ім’я майбутнього України та наступних поколінь.