Осіннє рівнодення: осінь вступила в законні права

Цьогоріч свято осіннього рівнодення припало на 23 вересня. Воно розпочалося о 3:54, коли Сонце перейшло у південну півкулю. Цієї доби день прирівнявся до ночі. А вже з доби 24 вересня дні ставатимуть все коротшими аж до дня зимового сонцестояння – 21-го грудня.

Осіннє рівнодення наповнене давніми українськими прикметами, звичаями та традиціями.

Народні прикмети

У день осіннього рівнодення починається друга половина бабиного літа. За прикметами, якою буде погода в цей день, такою і вся осінь.

Багатий урожай жолудів говорить про те, що на Різдво випаде багато снігу.

У цей день дивилися за тим, як вродила горобина. Якщо багато – то осінь буде рясніти дощами, а зима холодами.

Якщо ж у цей день сухо і тепло, то зима буде м’якою.

Що робити у цей день?

Зважаючи на енергетичні аспекти цього дня, його ототожнюють з молодим місяцем (молодиком), тобто у цей день варто починати якісь справи.

У цей день збуваються бажання. Цьому сприяє енергія рівнодення. Тому варто їх загадувати.

Наші пращури в цей день проводили осінні гуляння та свято врожаю, дякуючи природі за свої дари. Тому можна спекти, наприклад, яблучний пиріг зі свіжого врожаю. Виріб неодмінно має бути круглим. Або ж зварити кашу з гарбуза. Це допоможе приманити в дім гроші.

В день рівнодення прийнято спалювати сміття та робити генеральне прибирання. Зі спаленими непотрібними речами згорають нещастя та незгоди за минулий рік.

Для самотніх людей рівнодення сприяє покращенню особистого життя. Тому одиноким дівчатам рекомендується поставити другу зубну щітку у ванній, купити другий рушник або покласти поряд другу подушку. Тобто придбати пару своєму особистому предмету. Таким чином можна приманити кохання у дім.

Наші пращури вірили, що у цей день вода до сходу Сонця має чудодійні властивості. Якщо жінка вмиється цією водою, то до старості буде гарною. А якщо ж облити водою на порозі дому дитину, вона не хворітиме увесь наступний рік.

«Рідновір’я або язичництво – дуже древнє. – розповідає керівник громади рідновірів Житомира Ладаслава-Людмила Лобачова. – Це те, що існувало споконвіку. У нас є чотири основних сонячних свята та чотири додаткових. Основні – це Різдво або Коляда (22-25 грудня), Великдень (весняне рівнодення), Купала (літнє сонцестояння) та Осіннє рівнодення (21-23 вересня). У ці дні зазвичай дуже гарна та комфортна погода.

Осіннє рівнодення – це древнє свято. Дуже гарна традиція збереглася і до сьогодні, вона записана у хроніках Гумбольдта, про острів Аркон. В цей день волхви приносили воду з різних джерел (7 або 9). Це має велику силу. На цій воді волхви ворожили. Зливали воду в одну і «вилами по воді писали», тобто такою спеціальною палицею з руною «вилиця». Цією палицею волхви писали по воді певні знаки – замовляння на наступний рік. Ми (рідновіри Житомира) пробували зробити цей обряд у Житомирі, брали воду з 5-ти джерел з різних куточків області. Ця вода дійсно мала інший смак.

На Осіннє рівнодення неодмінно вшановували Сонце. А Сонце – це чоловічий символ. Обов’язково проходили військові забави, вшановування воїнів. Влаштовували битву, єдиноборство, аби вшанувати чоловічу силу і звитягу.

Відповідно чоловіки вдягалися в червоне. Це більше було характерно для жерців. Прості люди приходили на свято у святковому вбранні. Елементи ж червоного були закодовані в самому наряді, в самій вишивці.

Українці вшановували врожай, вшановували рідну землю, важку людську працю. Дякували осінньому Сонцю та чекали зимове.

На свято Осіннього рівнодення, коли уже був зібраний врожай, на полі зав’язували «дідову бороду», тобто зрізали останній сніп. Потім з цього останнього снопу та першого зрізаного снопу робили дідуха на Коляду. Дідух – це дух поля, уособлення духу предка.

Обряди рідновірів зараз реконструйовані. На жаль, ніхто нам не доніс, як їх правильно проводити. Але кожна людина проводить їх так, як у неї лежить на душі. Аби лише з повагою до інших та з повагою до рідної землі.

Коли ми відтворюємо певний обряд, ми намагаємося замовити собі на наступний рік успіх (в плані врожаю, фінансовий абощо). І це робиться на кожне свято, не лише на Осіннє рівнодення».

У такі енергетичні дні пані Людмила-Ладаслава радить прибирати, гарно одягатися та готувати з нового врожаю.

«Завжди усе починається з чистоти: душевної та фізичної, – пояснює вона. – Окрім прибирання, раджу красиво вдягнутися, зробити гарний «тверезий» стіл. Обов’язково приготувати з цьогорічного врожаю, бажано вирощеного своїми руками, щось смачне до столу.

На жаль, переважна більшість людей не знає звичаїв і традицій нашого народу. Наприклад, чому потрібно в хату першим заносити хліб; чому молодята стають на рушник; чому в дорогу потрібно сідати; чому, коли їдеш у іншу країну, потрібно брати з собою ляльку-мотанку та грудку землі тощо.

Нам є чим пишатися. Наша культура прадавня, дуже архаїчна та багатогранна».