Під основні санкції через війну в Україні потрапили більше тисячі рашистів та понад 300 російських компаній

Після вторгнення рашистських військ в Україну 24 лютого 2022 року багато країн світу запровадили персональні санкції проти фізичних осіб та компаній, причетних до воєнної агресії. Введені санкції переважно являють собою блокування активів фізичних та юридичних осіб. Наразі всі санкційні обмеження є чинними і без визначеного терміну дії.

В основному під санкції потрапили громадяни росії, діючі та колишні депутати державної думи рф, члени ради федерації рф. Загалом, за даними центру R&D YouControl, до 6 основних санкційних списків потрапило трохи більше 900 фізичних осіб. Проте деякі фізичні та юридичні особи наявні в декількох списках одночасно. А кількість фізичних та юридичних осіб під санкціями по кожному списку різна залежно від країни, яка їх наклала.

До санкційних списків ЄС, Канади, Австралії та Великобританії станом на 11 березня потрапили понад 300 депутатів державної думи рф, які проголосували за визнання ДНР та ЛНР. А 9 березня ЄС вніс до санкційного списку ще 146 членів ради федерації рф, які ратифікували “Договори про дружбу, співпрацю та взаємну допомогу між російською федерацією та ДНР та між російською федерацією та ЛНР”.

Персональні санкції були застосовані до володимира путіна та міністра закордонних справ сергія лаврова. Вони потрапили до всіх перерахованих санкційних переліків, окрім списку Європейського союзу. Першими, ще 25 лютого, до них застосували обмеження США та Великобританія, потім 28 лютого до них приєднались Канада та Австралія, а вже 1 березня санкції ввела і Японія. Прес-секретар президента рф дмитро пєсков та міністр оборони рф сергій шойгу також потрапили до санкційних списків, окрім переліку Великобританії.

До санкційних списків ЄС, Канади, Австралії та Великобританії також включені депутати державної думи рф черняк олексій юрійович та бабашов леонід іванович. За інформацією аналітиків центру R&D YouControl, перший свого часу був зареєстрований в Україні як фізична особа-підприємець, другий – на даний момент значиться учасником двох компаній, що зареєстровані в Криму – ПП “СОВА – КБ” та ПП “БЛІК”, а також є діючим фізичною особою-підприємцем.

До санкційних переліків потрапили також і російські олігархи. Зокрема:

• Михайло Фрідман (з 28.02 у санкційному переліку ЄС, з 14.03 – Австралії), який окрім того офіційно значиться бенефіціаром 10 українських компаній, зокрема АТ “Альфа-банк”, ПрАТ “СК “Альфа-страхування”, ТОВ “Альфа-лізинг Україна”;
• Алішер Усманов (у всіх 6 списках);
• Олексій Мордашов (з 28.02 у санкційному переліку ЄС, з 14.03.2022 – Австралії);
• Олег Дерипаска (з 06.03 у санкційному переліку Канади, з 10.03 – Великобританії), на даний момент не значиться в переліку бенефіціарів жодної української компанії, проте, за даними ЗМІ, ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” досі входить до складу групи “РУСАЛ”, співвласником якої він є;
• Роман Абрамович (з 10.03 у санкційних переліках Великобританії та Канади, з 14.03 – Австралії, з 15.03 – ЄС);
  найближчі соратники путіна брати Аркадій та Борис Ротенберги, Юрій. Ковальчук, а також члени їхніх родин;
• Геннадій Тимченко (з 22.02 у санкційному переліку Великобританії, з 28.02 – ЄС, з 08.03 – Японії);
• Євген Пригожин та члени його родини.

Більше того, Уряд Японії розширив санкційний перелік, включивши до нього понад 50 членів уряду так званих “ЛНР” та “ДНР”, а також президента Республіки Білорусь Олександра Лукашенко, його синів – Дмитра та Віктора, а також голова Чеченської Республіки Рамзана Кадирова.

Загалом до перерахованих списків, потрапило близько 50 громадян Республіки Білорусь. Окрім президента з синами, це співвласники білоруських компаній Bremino Group, Synesis Group та компанії SOKHRA, Олександр Зайцев, Олексій Олексін та Микола Воробей, а також понад 30 білоруських юридичних осіб.

Санкції торкнулися також журналістів та телеведучих пропагандистських ЗМІ. Зокрема:

• Володимира Соловйова, телеведучого на російському каналі “Росія 1” (ЄС, Канада, Австралія та Японія);
• Маргарити Сімоньян, головної редакторки телеканалу RT (ЄС, Канада);
• Костянтина Книріка, керівника пропагандистського інформаційного агентства NewFront (США, ЄС, Канада). Зареєстрований в Україні як фізична особа-підприємець, а також є учасником та керівником ТОВ “ПІАР АГЕНТСТВО “Т.М.”;
• Костянтина Ернста, генерального директора “Першого каналу” Росії (Канада);
  
• Ігора Тура та Людмили Гладкої, білоруські журналісти (Канада).

Варто зауважити, що 24 березня Канада також внесла до свого санкційного переліку 4 громадян України:

• народного депутата України 8-9 скликань Козака Тараса Романовича (наразі вже занесений в санкційні переліки США та України), є учасником та бенефіціаром понад 20-ти українських компаній, зокрема телеканалів “112”, “ZIK” та NewsOne;
• народного депутата України 9 скликання Олега Волошина;
• екс-народного депутата України 4-6 скликань Володимира Сівковича, який зокрема є учасником ГО “Інститут “Суспільство”;
• екс-народного депутата України 5-7 скликань Володимира Олійника.

Що стосується юридичних осіб, то таких у санкційних списках понад 300. В основному цн російські банки, зокрема “Росія”, “Промсвязьбанк”, “Генбанк”, “Індустріальний ощадний банк”, “Новікомбанк”, “ВТБ банк”, що є акціонером однойменного українського банку АТ “ВТБ Банк” та корпорація “ВЕБ.РФ”. США додали до санкційного переліку також значну кількість компаній, пов’язаних із переліченими вище банками, так зокрема до списку доданий український АТ “Промінвестбанк”.

Основним видом обмежувального заходу по всім проаналізованим санкційним спискам є замороження активів юридичних осіб.

Разом з тим, санкції США також носять і секторальні обмеження по декількох десятках юридичних осіб. Наприклад, АТ “Сбєрбанк Росії”, яке є акціонером українського АТ “Міжнародний резервний банк” (попередня назва АТ “Сбербанк”), заборонили відкриття та ведення кореспондентського рахунку або розрахункового наскрізного рахунку.

Також 24 лютого США розширило санкції щодо ПАТ “Газпром”. Окрім заморожування активів компанії, додалась заборона на операції, надання фінансування та інші операції із заборгованістю із терміном погашення більше 14 днів або новим власним капіталом, якщо така заборгованість або новий власний капітал оформлені 22 березня та після вказаної дати. Зауважимо, що ПАТ “Газпром” є учасником українських компаній ТОВ “ГАЗПРОМ ЗБУТ УКРАЇНА” та ТОВ “МІЖНАРОДНИЙ КОНСОРЦІУМ З УПРАВЛІННЯ ТА РОЗВИТКУ ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ”. Під санкції Великобританії, Канади та Австралії потрапив і голова правління ПАТ “Газпром” Олексій Міллєр.

Окрім компаній банківського сектору, 10 березня уряд Канади додав до санкційного переліку близько 30 російських компаній, що працюють у сферах машинобудування, зокрема виробництво літальних апаратів, а також міністерство оборони та службу зовнішньої розвідки рф.

15 березня Євросоюз запровадив санкції проти близько 90 російських компаній, що включають заборону будь-яких економічних зв’язків із 10 великими компаніями оборонного комплексу рф, а також – нафтогазових компаній, але текст дозволяє купувати нафту та газ за великої необхідності. Обмеження щодо інших компаній у переліку стосується заборони прямих або непрямих продажів, постачання, передачі або експорту товарів і технологій подвійного використання.