Роман В. Хмелівського «Планида» встановив сітку родинних зв’язків на Житомирщині і Вінниччині (ВІДЕО)

Цей роман цьогоріч не пройшов відбір на соціально-значущу книжку в Житомирській області. Але автор Валерій Хмелівський завдяки друзям видав його у світ та презентував у Бердичеві. 103 дні письменник працював над романом «Планида», де в гумористично-іронічній манері знайомить читача з селянами, на чиї плечі у 20-му столітті лягли складні життєві випробування.

«Захотілося написати книжку веселу, веселий роман про власне дитинство, згадати друзів, зробити приємне друзям, з тими, з якими ріс у забутому Богом і людьми селі Малий Остріжок на Поділлі – на Вінниччині», – розповідає Валерій Хмелівський, автор роману «Планида».

Коли було готово 30-40 % тексту, розповідає автор, раптом згадалось про могилу більшовика у рідному селі, який загинув від загону отаманші Марусі. В архівах відшукав інформацію про отаманшу та про шлях її загону на Вінниччині.

«Коли я працював над книжкою, один за одним знаходилися родичі отаманші Марусі – Олександри Тимофіївни Соколовської. В місті Бердичеві живе племінниця отаманші Марусі – донька наймолодшої її сестри Іустимії», – каже чоловік.

Працюючи над романом, натрапив і на дані про правління колгоспу «Пролетар» у Малому Остріжку.

«Ми знали всі, що в 32-33 році були такі керівники того колгоспу, що не допустили жодної смерті від голоду в Малому Остріжку. Але все правління у 37-му було розстріляне як польські шпигуни».

Онук одного з членів правління того колгоспу – нині майор 26-ої артилерійської бригади Віктор Гаврилюк. Його дідусь – серед героїв книги.

«В 37-му році прийшли якраз на Різдво, заарештували і протягом місяця розстріляли. І вже моя тітка, яка ще жива – їй 83 роки – вона народилася без батька», – каже Віктор Гаврилюк, начальник бронетанкової служби 26 артилерійської бригади ім. генерал-хорунжого Романа Дашкевича.

Сам того не очікуючи,Валерій Хмелівський під час написання роману провів ряд генеалогічних пошуків і досліджень. Вони привели до цікавих відкриттів: чоловік виявив цілу сітку родинних зв’язків. Зокрема з онуком героя роману.

«Валерія Хмелівського я знаю все своє життя, ми разом в школі навчались, він правда на 2 роки старший від мене», – каже Віктор Гаврилюк.

«Коли я вийшов на реальні прізвища реальних героїв – реальних моїх земляків – виявилось, що всі друзі мого дитинства мої родичі. Ми жили от до 60-58 років і аж зараз ми дізнались, яким чином наші сім’ї поєднані», – розповідає автор.

Факти історії автор поклав на літературну основу. Мета роману «Планида», каже, показати сучасному поколінню, що більшого зла, ніж більшовизм, на нашій землі у минулому столітті не було.

«Планида – це зникаюче слово у подільському діалекті.  Я коли був підлітком, думав, що це люди через свою неграмотність так називають планету. А фактично це доля, дарована небом», – каже він.

Давні друзі письменника відвідали презентацію роману. І здивували: виявляється, Валерій Хмелівський переклав пісню Френка Сінатри на слова зірки естрадного рок-н-ролу Пола Анка. Мова про композицію «Мій шлях», яку експромтом виконав Олександр Негода.

Будьте першим, хто прокоментував "Роман В. Хмелівського «Планида» встановив сітку родинних зв’язків на Житомирщині і Вінниччині (ВІДЕО)"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*