Понівечені багнетами, проколоті шаблями і сокирами, з перерубаними навпіл кістками, пробитими скронями: на такі моторошні знахідки натрапили учасники експедиції Житомирської обласної організації «Пошук».
Людські рештки виявили на території вже неіснуючого села Великий Шумськ 6 років тому шукачі монет. На даний момент число знайдених тут людей складає 192 чоловіки. На глибині до 2-х метрів за дві останні експедиції знайдено спочатку 29, а на початку серпня 19 людських останків. Пошуковці вважають: це жертви червоного терору 1920-1930-х років. Як доказ знайшли в архівах доповідну записку про безчинства продзагонів на території села у ті роки.
«На території області в період 20-30-их років було 4-5 селянських повстань. І, можливо, це жертви цих повстань. Бо продзагони ходили забирали хліб, потім була колективізація, чоловіки йшли воювати, а жінки залишались з сім’ями вдома. Їх брали у заручники і потім вбивали», – розповідає Олександр Ловинюк, голова Житомирської обласної організації «Пошук».
Жителі села начебто не підтримували колективізації. Через це, мовляв, могли поплатитись життям. За залишками черепів і зубів дослідники виявили: всі загиблі – жінки, діти і чоловіки похилого віку.
«Люди, які виконували ці накази, тобто вбивали, вони не з місцевих. Великий відсоток, що це не українці були. Їм потрібен був український хліб, щоб нагодувати революціонерів, робочих у Петербурзі і в Москві. Тому був наказ: нам дуже потрібна Україна, бо тут є хліб, люди працюють, тут є що взяти», – каже Юрій Сич, дослідник з Житомира.
Села Великий Шумськ на Житомирщині не існує з 1952-го року. Хати зрівняли з землею, замість нього та прилеглих хуторів тут діючий військовий полігон. Чимало селян в різні роки зазнали депортації, були і ті, кого відселили у сусідні населені пункти. Очевидців цих масових поховань, кажуть учасники експедиції, знайти складно.
«Отут була стара школа, на тому он горбу, дід розповідав. Скоріше там, у ній, був збірний пункт. Х там забивали і сюди виносили і тут хоронили. Нижні складені, лежать зі складеними руками. Їх не скидали, а видно заставили скласти. А верхні уже лежать як-небудь», – розповідає Олександр Ловинюк.
Пошуковці розповідають: возили знайдені людські останки в обласний криміналістичний центр. Експерти сказали, що решткам від 70-ти до 100 років. Під час розкопок при них не знайшли особистих речей та одягу.
«Взагалі немає ніяких залишків одежі, ніяких хрестиків, а на той час всі носили хрестики. Абсолютно немає нічого», – говоритьЮрій Сич, дослідник з Житомира.
Щороку на пошукові роботи дослідники отримують дозвіл у міністерстві культури. Працюють здебільшого на вихідних.
«Я так вважаю, що це обов’язок, треба людей, яких ми шукаєм, їх треба знайти ще дуже багато. Якщо є такі масові, як от тут, ми приїжджаєм на 2-3 дні. Нас якби не спонсорує ніхто, машину заправляєм, харчі за свій кошт», – каже Василь Іванченко, пошуковець з Коростеня.
Знайдені людські рештки планують поховати за християнськими звичаям у сусідньому селі Сінгури і створити меморіал пам’яті загиблим.
Так може це були поляки?
Хто довiв, що це червонi?
Може нiмцi, або власнi хероi?
Та ні, це якраз ваші, московскі “Херої”, їх кривавий почерк.