Щеплення: життєва необхідність чи страшилка для батьків

Вакцинування. Страхи і ризики чи впевненість у тому, що в майбутньому діти будуть здоровими? Спробуємо розібратися.

Яка користь від щеплень?

Вакцина – препарат, який зазвичай містить ослаблений чи вбитий вірус/бактерію або їх токсини, а також речовини, що покращують імунну відповідь. Якщо говорити просто – вакцина навчає імунну систему розпізнавати та знешкоджувати інфекцію.

Імунітет, який отримує вакцинована людина, допомагає протистояти хворобі. Коли кількість вакцинованих людей досягає 90 % чи більше, то формується так званий колективний імунітет, який, у свою чергу, захищає немовлят, невакцинованих чи людей з ослабленою імунною системою.

Що ж у Житомирі?

«За вимогами Всесвітньої організації охорони здоров’я, в нас має бути вакциновано 95 % населення. На жаль, на сьогодні це приблизно 40-50 %», – розповіла начальник управління охорони здоров’я Житомирської міської ради Марія Місюрова.

Стосовно дитячої вакцинації ситуація трохи краща. Згідно даних поліклініки Корольовського району, щеплені 78 % пацієнтів.

Вакцинації – це вигадка фармацевтичних компаній для заробляння грошей?

За словами біологині  Дар’ї Прокопик, щеплення – це традиційна річ. З давніх часів в Азії і на Близькому Сході практикували варіоляцію – штучне зараження заради набуття стійкості до хвороби.

Ще на початку 18 сторіччя техніку варіоляції описала, випробувала на своїх дітях і намагалась поширити в Англії дружина британського посла в Туреччині Леді Мері Монтаґю. Але її не почули. Через 90 років інший англієць, Едвард Дженнер, винайшов вакцинацію – зараження людей віспою корів. Після цього їх не вражала віспа ані корів, ані людей.  І саме слова «вакцина» походить від латинського слова «корова». А в середині 19 ст. вакцинація від віспи стала в Британії обов’язковою. Гроші ніхто на цьому не заробляв. Просто хотіли, щоби гинуло менше людей.

По-друге, сучасним фармацевтичним компаніям вигідніше виробляти ліки, ніж вакцини. У 2010 році вакцини складали 2-3 % фармацевтичного ринку.  А ще вигідніше – продавати гомеопатію чи біологічно-активні добавки (БАДи), що не проходять ані клінічних досліджень, ані реєстрації.

Ці засоби принесли своїм виробникам у 2013 році разом удвічі більше грошей, ніж вакцини – фармкомпаніям.

Як правильно і безпечно пройти вакцинацію

Щеплення варто робити, коли людина цілком здорова від інфекційних хвороб. Слід проконсультуватись із лікарем щодо наявності алергій. Якщо з життєвого досвіду це ще невідомо, і є бажання перестрахуватись, можна здати кров і перевірити алергію до деяких допоміжних компонентів вакцин: желатину, білку яйця, дріжджів.

Варто також дотримуватись календаря щеплень – тоді імунна відповідь буде розвиватися у повній мірі. В разі поганого самопочуття слід негайно звернутись до лікаря.

«Є дітки, які мають протипоказання до вакцинації. Серед них: гостре захворювання із високою температурою, загострення хронічних захворювань, усладнення на попередні щеплення або серйозна алергічна реакція. Ми, медичні працівники, на власному прикладі показуємо, що щеплюватися не страшно, а зовсім навпаки. Це впевненість у тому, що, принаймні, в легкій формі перенесемо хворобу та її наслідки будуть значно легшими. Актуальною на сьогодні є вакцинація від грипу. Ми закликаємо батьків не бути байдужими до своїх дітей та робити профілактичні щеплення», – розповіла завідуюча амбулаторії № 17 дитячої поліклініки Корольовського району Альбіна Михалець.

Неякісна вакцина?

На думку житомирянки Катерини Ящук, держава закуповує неякісну вакцину, тому вона свою дочку боїться щеплювати.

«Від АКДС у нас була страшна реакція – висока температура декілька днів, яка погано збивалася. Дитина реально два дні не могла стати на ногу. Це було щось страшне», – поділилася своєю історією Катерина.

Та якщо вакцину допущено до використання, значить, її безпечність підтверджено клінічно, а ввезення в Україну і сертифікація відбулися відповідно до законодавства. Це справедливо для вакцин будь-якого походження.

Але як будь-які ліки, вакцини можуть мати побічні ефекти, пов’язані із індивідуальною чутливістю: алергії, набряки місця уколу та лімфовузлів, підвищення температури, запаморочення.  

Алергія на щеплення, якщо вона є, проявляється протягом перших хвилин після уколу. В маніпуляційному кабінеті завжди напоготові набір першої допомоги при алергічному нападі.

Як дізнатися, чи є алергія на компоненти вакцин

Перед вакцинацією лікар має опитати пацієнта чи батьків дитини щодо наявності харчових чи інших алергій. Якщо ж лікар цього не робить, батьки обов’язково повинні розповісти про це самі. Але щоб повністю виключити страх перед алергічною реакцією, пацієнти можуть пройти тест на алергію до супутніх компонентів вакцин (а саме вони, за словами доктора Дж. М. Келсо з Відділу алергії, астми та імунології в Сан-Дієго, США, начастіше виступають алергенами).

Які ж проблеми у батьків, які обирають вакцини самостійно і купують їх в аптеках

Житомирянка Вероніка Дмитрук вважає, що краще придбати вакцину в аптеці, оскільки вона вже перевірена іншими мамами і переноситься дітьми легко.

«Батьки мають вибір. Якщо вони не хочуть вакцинувати дітей наявними у поліклініках щепленнями, можуть придбати їх самостійно в аптеках. Ціна питання – здоров’я наших діток. Здорові діти – здоров’я нашої нації»,– зазначила старша медична сестра дитячого садочку № 61 Наталія Бойко.

Зі слів Вероніки Дмитрук, проблема полягає в тому, що вакцин недостатньо. Її слова підтверджує фармацевтка однієї з мережевих аптек.

«Матусі часто стикаються з такою проблемою. У березні 2018 року ми отримали всього 50 вакцин “Інфанрікс гекса”. Їх нам вистачило на кілька тижнів. Батьки просто не встигали її придбати. Оскільки, наприклад, дитина на даний момент не здорова чи після одужання має пройти певний час для реабілітації», – пояснила фармацевтка Тетяна Мазуркевич.

Чи можуть невакциновані діти відвідувати садочки та школи

Без ряду щеплень тепер ні до школи, ні до садочка. Такий висновок напрошується зі спільного листа Міносвіти і Мінохорони здоров’я, де сказано про недопущення невакцинованих дітей у заклади освіти. Та насправді отриманий лист не є наказом, а лише несе рекомендаційний характер.

Згідно з ст. 27 закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», профілактичні щеплення від туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюку, правця та кору в Україні – є обов’язковими. Такий обов’язок українців встановлений також і ст. 10 «Основ законодавства України про охорону здоров’я». А згідно ст. 12 закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», під час епідемії інфекційної хвороби головні санітарні лікарі можуть вирішувати, чи варто людині робити профілактичне щеплення. При цьому ця сама законодавча норма передбачає право батьків дитини (віком до 15 років) відмовитися від проведення профілактичних щеплень – за умови, якщо лікар провів медичний огляд та об’єктивно проінформував їх про наслідки і можливі ускладнення такого рішення. Особи віком від 15 до 18 років можуть самі відмовитися від щеплення, але одночасно їхню рішення мають підтримати батьки/опікуни.  

Заборона відвідувати дитячі заклади передбачена ст. 15 закону «Про захист населення від інфекційних хвороб».  

І хоча більшість батьків та правозахисників вважають, що не допускати невакцинованих дітей до навчання незаконно (мовляв, кожен повинен мати доступ до освіти, а школа позбавляє нас такої можливості), міжнародна конвенція (ст. 12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права і ст. 6, 24 Конвенції про права дитини) і Конституція України нагадують нам про право кожного – і дітей у тому числі – на життя та охорону здоров’я.

Питання стосовно відвідування навчального закладу вирішується індивідуально лікарсько-консультативною комісією (для зарахування до загальноосвітнього навчального закладу з залученням епідеміолога), яка проводиться в державних або комунальних лікарнях. Якщо ж спеціалісти дозволяють допуск дитини до школи чи садочка, керівник установи зобов’язаний її прийняти.

Про ситуацію з щепленнями у Бердичеві можна почитати за посиланням.