Президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр розповів журналістам ББС, що таке «Формула Штайнмаєра» під час свого візиту до Грузії.
Вперше свою ідею, пізніше отримавшу назву «Формула Штайнмаєра» тодішній міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр озвучив у вересні 2016 року, під час зустрічі в Києві з українським та французьким колегами.
Згідно Мінських домовленостей, які включали в себе досить багато пунктів, проведення місцевих виборів на території ОРДЛО стояло на передостанньому місці. Цьому передувало і припинення вогню, і відведення військ від лінії розмежування, і виведення іноземних військових формувань, і інші кроки з врегулювання кризи. Проте такий план дій не влаштовував Росію та ватажків бойовиків, які наполягали на одночасному виконанні усіх пунктів, а не поетапному їх втіленні.
До зустрічі міністрів в Києві Європа цілком розділяла та підтримувала позицію української влади в тому, що місцеві вибори на неконтрольованих територіях і закріплення особливого статусу Донбасу можуть бути проведеними лише після виконання пунктів мінських домовленостей щодо безпеки. В першу чергу мали бути відведені війська з території самопроголошених «республік», над україно-російським кордоном встановлений контроль ОБСЄ та звільнені всі заручники.
Тоді ж у Києві Штайнмаєр, якого підтримав і французький міністр, запропонував «компроміс». Спочатку проведення місцевих виборів відповідно до Конституції України, тимчасове набуття чинності закону про особливий статус, а після висновків ОБСЄ, що вибори були демократичними, постійне набуття чинності цього закону.
Виведення військ і встановлення Україною контролю над східним кордоном мало б відбуватися одночасно з імплементацією закону про особливий статус.
На той час усі ці пропозиції не були ніяким чином задокументовані, а лише пропонувались до обговорення.
«Перемовини не просувалися, тому що насправді проєкти, які мали бути імплементовані після мінських угод, стали відомими… Але кроки, які мали бути зроблені обома сторонами, були занадто великими. Саме тому формула не містить нічого більше, ніж спробу зробити з великих кроків (запропонованих в угодах. — Ред.), які учасники конфлікту не хотіли робити, низку менших кроків, які, попри їх сутність та наслідки, досі треба узгодити», — пояснив пан Штайнмаєр.
В жовтні 2016 року, через місяць після зустрічі в Києві, коли вперше була запропонована Формула, в Берліні пройшов саміт «нормандської четвірки», в якому приймали участь президенти України, Росії, Франції та канцлер Німеччини.
Петро Порошенко, тодішній президент України, за підсумками саміту заявив, що позиція України не змінилася. Спочатку виконання умов безпеки і лише потім політичних. Проте одночасно і сповістив, що учасники саміту «затвердили пропозиції» Німеччини та Франції.
Саме через це це тепер команда Зеленського закидає «попередникам» згоду на формулу, а тепер, мовляв, чинна влада має виконувати домовленості 2016 року.
Насправді ж Формула Штайнмаєра, на яку погодився президент Зеленський під час засідання тристоронньої контактної групи, містить в собі лише процедуру проведення виборів і набуття чинності закону про особливий статус.
Колишній представник України в політичній підгрупі на переговорах Тристоронньої контактної групи Роман Безсмертний прокоментував узгодження Формули: — «Їх (росіян — ред.) цікавило тільки одне: щоб лідери «нормандського формату» це підписали. Бо що це дає? Це дає можливість тиснути на Україну щодо введення в дію закону про особливий порядок і про проведення виборів на окупованих територіях. Найголовніше — їм треба, щоб Україна підписалася під словом «вибори».
«Це означає, що ніяких виборів під дулом кулеметів немає і не може бути. Це ж зрозуміло, що якщо йдеться про демократичні вибори, то не може бути людей з кулеметами. Якщо там хтось буде, то не буде виборів. Ми ніколи на це не підемо», — заявив президент Зеленський під час брифінгу.
«Я не пригадаю, щоби БДІПЛ ОБСЄ спостерігали за виборами на фактично окупованій території…. За цими стандартами вибори не можуть проводитись за наявності іноземних військ та найманців. Потрібні належні безпекові умови», — писав екс-міністр Павло Клімкін у статті «За лаштунками „формули Штайнмаєра“.
На думку екс-депутатки Бундестагу та колишньої членкині парламентського комітету з зовнішньої політики Марілуїзе Бек, гарні новини для України — обмін полоненими та розведення військ в районі станиці Луганської, цим і обмежуються. А обстріли продовжуються. «На жаль, немає причин говорити про те, що Путін та Росія змінили свою поведінку», — констатує політикиня в розмові з НВ. І підкреслює, що вибори на Донбасі бажано провести. «Але при поточних обставинах неможливо навіть уявити , щоб українські політики вели передвиборчу кампанію в окупованих частинах Донецька» .
Голова громадської організації ОПОРА Ольга Айвазовська переконана, що Росія в проведенні перемовин буде діяти за обраною тактикою — виривати з контексту якісь етапи і обговорювати їх як самодостатній механізм. В Формулі Штайнмаєра про безпеку в регіоні жодного слова немає, і це питання має обговорюватись під час наступних переговорів. Хоча умови безпеки — це головне.
«В світі практика така: раніше, ніж через рік після припинення вогню вибори не проводять», — наголошує експерт. І до цього має багато чого ще відбутись — відвід, роззброєння, розмінування, повернення контролю над кордонами. Але з цим вже є проблеми. Так звані лідери ОРДЛО наступного дня після схвалення у Мінську Формули Штайнмаєра заявили, що не збираються передавати кордон з Росією під контроль української армії. А вибори проведуть, коли самі вирішать, а не тоді, коли Київ вказівку дасть. Але головне — це позиція Росії.
«Росія має визнати себе стороною конфлікту. А вона з цим не погоджується», — говорить Айвазовська. За таких умов не можна вимагати у Росії виведення військ, тому що «их там нет». А в лави «народної міліції» подадуться ті ж бойовики і нічого ніхто виводити не буде.
Думку голови ОПОРИ розділяє колишній командувач армією США та Європі Бен Ходжес: «Судячи по поведінці росіян протягом останніх п’яти років, я не вірю, що без обов’язково підписаних зобов’язань Росія продемонструє добру волю».
Керуючий директор Центру демократії та глобальної взаємодії Університету Пенсильванія Майкл Карпентер припускає, що Росія цілком здатна провести фіктивні вибори, що вона вміє дуже гарно робити. А ОБСЄ буде дуже складно визначити, були вибори «чесними та справедливими» повністю чи частково. Як правило, в таких випадках ОБСЄ пропонує великий звіт, проте ніколи не виносить чіткого вердикту, пояснює Карпентер.
«Включається система виборів, які вони (росіяни — ред.) організовують, після того забезпечується верифікація ОБСЄ». «У ПАРЄ теж говорили, що Росію не повернуть, поки та не виконає певні умови. Виконала? Ні, не виконала. Так і тут», — каже Безсмертний в коментарі BBC Україна.
Отож, домовленість та досягнення команди Зеленського поки викликають більше питань, ніж розуміння. І не лише в пересічних громадян України, але й у політичних експертів. А результатом ухвали формули в першу чергу став розкол та поляризація українського суспільства.
Будьте першим, хто прокоментував "Штайнмаєр розповів про Формулу Штайнмаєра"